Можливі іміджеві втрати України від розвитку надзвичайної ситуації у Калуші будуть колосальними

“Вікнам” вдалося поспілкувалися з організатором “круглого столу” Михайлом Малковим, координатором Програми Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD East).
Переглядів: 589
Михайло Малков

— Пане Михайле, чому Ви завітали саме у Калуш? Адже екологічних регіонів в Україні — вистачає.
— По-перше, проблема є транскордонною. Якщо ситуація буде розвиватися за негативним сценарієм, Україну очікують не тільки колосальні екологічні, фінансові і, борони Боже, людські втрати, але і серйозні політичні проблеми. По-друге, рівень проблеми є реально високим для того, щоб Калуш обрали для пілотного проекту для відпрацювання моделі взаємодії різних українських та міжнародних організацій. Ця модель, за умови її реалізації, може надалі екстраполюватися на інші регіони. По-третє, у Калуші була Місія ЄС-ООН, яку запросила Україна як держава за встановленою процедурою. Місія надала свої технічні та інституційні рекомендації. Представники ЄС та ООН хотіли побачити, що зробила Україна.
— Якими зараз, на Вашу думку, мають бути дії місцевої влади? Чи були учасники “круглого столу” безпосередньо на місцях екологічної розрухи?
— Не був тільки Ханс Райн, оскільки прилетів пізніше. Інші — були всюди. Міська влада, мабуть, має використовувати думки учасників “круглого столу” як вагомий аргумент при відстоюванні інтересів Калуша і калушан. Безумовно, ми надіємося на співпрацю з містом. Полігон гексахлорбензолу залишив на всіх гнітюче враження. З ним будемо розбиратися негайно.
— Що саме вразило?
— Перше — абсолютне недотримання норм безпеки: немає навіть вказівників, що тут зберігається. Друге — цілковите недотримання норм зберігання біг-бегів з отрутою, які лежать навалом фактично у потічку. Це сприяє збільшенню концентрації гексахлорбензолу у грунтових і поверхневих водах і збільшенню ареалу забруднення. Третє — повне ігнорування міжнародних та українських стандартів щодо поводження з високотоксичними відходами.
— Чи є частка провини за ситуацію на міській владі Калуша?
— Провини міста немає жодної. Місто не допустили до процесів. 100% провини лягає на Міністерство екології та природних ресурсів і місцеве МНС. Особливо — за відсутність попереджувальної індикації та огорожі.
— Минулого року Ви приїжджали у Калуш як керівник представництва компанії “Tissen Krupp” в Україні. Були наміри про співпрацю з Калушем. Чи нині домовленості діють? Йшлося про те, що проект щодо ліквідації надзвичайної ситуації на території міста та навколишніх сіл компанія розробить безкоштовно.
— Я і зараз представляю згадану компанію. Усі домовленості залишаються у силі. Крім того, я є координатором PPRD. Просто за рік ситуація різко погіршилася: на папері пройшли роботи зі стабілізації кар’єру; відбулося жахливе вивезення гексахлорбензолу. Проблема вийшла на новий рівень.
— Для кого розроблені рекомендації “круглого столу”, який відбувся у Калуші? Куди вони будуть спрямовані? Чи прислухаються до них?
— Думаю, що прислухаються. Рекомендації будуть спрямовані, зокрема, в Адіміністрацію Президента, Кабінет Міністрів. Головне — не інформація, а метод її подачі. Участь і відповідна синхронна реакція з боку ЄС, ООН і Молдови та Румунії, надіюся, змусять реагувати адекватно. Більше того, можливі іміджеві втрати України від розвитку надзвичайної ситуації за негативним сценарієм будуть колосальними.
Користуючись нагодою, висловлюю вдячність колективу газети “Вікна” та сайту www.vikna.if.ua за пряму інтернет-трансляцію нашого “круглого столу”. Це безцінний матеріал для нас, організаторів.