ООН допоможе Калушу. Якщо уряд дасть згоду

Після того, як науковці і громадськість визнали проведені на екологічно небезпечних об’єктах Калуша роботи такими, що не зняли загрози, до Калуша приїхав координатор системи ООН в Україні Олів’є Адам. Він запевнив: ООН готова надати допомогу для вирішення проблем, а досі на допомагала, бо отримала запевнення від уряду у тому, що це — зайве.
Переглядів: 620

Олів’є Адам не зміг бути присутнім на “круглому столі”, який відбувся у нашому місті 31 серпня, однак, усе ж вирішив на власні очі побачити проблемні території і зробити власні висновки про екологічний стан Калуського промислового вузла. Перед тим про ситуацію і труднощі у її вирішенні гостеві розповідали керівники міста і району: секретар міської ради Олександр Челядин, голова районної ради Василь Дзундза та голова РДА Василь Петрів.
— На початку 2010 року місія з технічної оцінки (місія ООН. — Авт.) провела оцінювання ситуації на місці. На рівні Міністерства екології та охорони навколишнього природного середовища виділили достатньо коштів для того, щоб упоратися із ситуацією. Ми також знаємо, що, не зважаючи на виділені кошти, все ще є проблема із гексахлорбензолом та із підтримкою дамб, і ми сьогодні тут для того, щоб почути від влади те, яку допомогу ми можемо надати, — окреслив свої наміри Олів’є Адам.
Про допомогу від ООН місто наслухалося ще минулого року. У березні минулого року, і справді, центральні засоби масової інформації оприлюднили заяву міського голови Калуша Ігоря Насалика про те, що йому зателефонували з представництва ООН в Україні і повідомили про виділення Калушу 22 млн. доларів для утилізації гексахлорбензолу, похованого на полігоні токсичних відходів.
Інформацію відразу ж спростували в інформаційному відділі Представництва ООН в Україні.
Наразі представник ООН запевняє: власні кошти організація не надає. Оскільки мільйонів доларів у своєму розпорядженні не має. Однак, на допомогу від міжнародних екологічних фондів сподіватися варто. Тим паче, що кошти, виділені урядом, які реально були використані на заходи з подолання загрози екології, тільки тимчасово зупинили згубні процеси. Однак, сам уряд повважав міжнародну допомогу Калушеві зайвою.
— ООН уже запропонувала фінансову підтримку минулого року, але нам уряд сказав, що вона не є потрібною. Ми сьогодні  (3 вересня. — Авт.) зустрічалися із головою ОДА, і він запевнив нас, що після трибічної зустрічі між обласною адміністрацією, обласною радою та мером Калуша вони нам дадуть знати, чи є необхідність у підтримці міжнародної спільноти. Ми відчуваємо себе до певної міри відповідальними, оскільки у нашу роботу входять не лише підготовка і написання звітів, але і, до певної міри, конкретні дії, які мають бути зроблені на місці. Але, звичайно, ми працюємо в Україні на запрошення уряду України, і тому у своїй роботі  керуватимемось тими потребами, які озвучені вами, обласною радою та центральною владою, — поділився намірами представник ООН. Відтак, сподіваючись на фінансову допомогу, керівники міста і району, вслід за науковцями й експертами, наголошували на тому, що минулорічні роботи загрози екології не зняли. Більше того, залишається зовсім небагато часу до того, коли руйнівні процеси стануть незворотними. Тож, працювати над подоланням труднощів потрібно вже зараз. Головна проблема — у коштах. І цього, і минулого року їх виділили недостатньо, однак, роботи вже розпочаті.
— Виділене у 2010 році фінансування на подолання екологічних проблем нашого регіону дало можливість тимчасово зупинити ті техногенно-екологічні процеси, які відбуваються сьогодні на території калуського родовища калійної руди. Перш за все, завдяки цьому фінансуванню, нам вдалося розпочати вивіз гексахлорбензолу з полігону токсичних відходів. Вивезена наразі третина всіх відходів гексахлорбензолу. Нині на полігоні у Калуші перебуває ще 8,5 тисячі тонн гексахлорбензолу, враховуючи вагу у бочках, які є захоронені, і враховуючи грунт, який також застосовувався при захороненні, — поінформував представника ООН голова Калуської РДА Василь Петрів. — Уряд України цього року також виділив 150 млн. гривень для вирішення цієї проблеми, однак, цих коштів недостатньо, щоб повністю подолати проблему. Друга проблема нашого району — це Домбровський кар’єр. Вартість робіт по всьому кар’єру для того, щоб ліквідувати несприятливу техногенну екологічну ситуацію, складала 290 млн. гривень. У 2010 році ми освоїли 50 млн. гривень.
Наразі у Домбровському кар’єрі не вирішено і половини проблем. За словами Василя Петріва, робіт із укріплення північного борту Домбровського кар’єру було виконано на 40%, а розсолопровід, який дозволяв би спускати розсоли з хвостосховища №2 у кар’єр, не введений в експлуатацію. Крім того, необхідно ліквідувати джерело засолення водоносних горизонтів, рекультивувавши відвали №№1, 4 і завершивши рекультивацію хвостосховища №1. Із цих робіт виконано тільки 19%. Для вирішення всіх проблем Домбровського кар’єру потреба у коштах становить 240 млн.
Сподіваючись на позитивне рішення про виділення допомоги Калушу, чиновники ознайомили гостей і з соціально-економічними проблемами територій, які перебувають у зоні ризику. Насамперед — про потребу переселення людей із зон просідання землі під шахтними виробіткам. Коштів на вирішення проблеми взагалі не було передбачено, однак, як зрозумів зі слів голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка Олів’є Адам, немає нестачі житла, куди могли б переселити людей. Калуська влада запевнила, що нестачі житла,  дійсно, немає. Є нестача коштів, за які це житло потрібно викупити, щоб безкоштовно роздати людям. І, якщо з переселенням мешканців міста проблем не виникне, то сільські жителі з неохотою покидатимуть власні будинки і переселятимуться у багатоквартирні. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є побудова котеджного містечка. Більше того, коли у місті існують чіткі карти зон просідання, де не дозволене будівництво, то у селах таких досліджень не проводили. Тому навіть нові будинки продовжують зводити у небезпечних місцях. А, загалом, відселити потрібно 1700 сімей у місті і 1800 — із сіл.
Більш райдужно змалювали перспективи вирішення проблем екології Калуша і Калуського району представникам ООН у Міністерстві екології та природних ресурсів України та обласній державній адміністрації, зазначивши, що гексахлорбезол буде повністю вивезений, а проблеми Домбровського кар’єру вирішить інвестор, який зголоситься переробляти розсоли. Відтак, за рекомендацією Міністерства, роботи з вивезення гексахлорбензолу доручили ізраїльській фірмі, яка, до слова, не належить до фірм із перевезення та утилізації небезпечних відходів. Що стосується повного вирішення проблем Домбровського кар’єру, то воно можливе тільки за умови відновлення виробництва, однак, для цього потрібно кілька років. Тож, загалом, допомога від ООН була б дуже доречною. І — не тільки фінансова.
— Міський голова звертався до представників ООН і ОБСЄ для того, щоб вони чітко зайнялися тим питанням, тому що, якщо дати знову можливість нашим керівникам займатися цим питанням, то знов у нас не буде ніякого вирішення цих питань, — зазначив секретар міської ради Олександр Челядин.
Водночас, чи може міжнародна організація взяти під контроль виконання такого важливого завдання — питання спірне. І ті суперечки, які виникають між владою всіх рівнів, зовсім не сприяють позитивному вирішенню питання про виділення допомоги. Єдине, чого хочуть міжнародні організації, — прозорого використання коштів.
— Звичайно, міжнародні партнери не можуть втручатися у ситуацію, коли українська влада каже, що все під контролем, що виділені відповідні кошти, і що вони займаються цими проблемами. Тому нам для подальшого партнерства треба переконатися, що є чітке розуміння між міськими, районними та центральними органами місцевої влади, про те, які ресурси необхідні, про те, які роботи необхідно виконати, і про те, хто за це має бути відповідальним, — сказав Олів’є Адам. — Вам також необхідно розуміти, що ми тут працюємо на запрошення ряду. І самі по собі не можемо взяти під контроль якість проблеми і працювати самі над нею. Президент сказав, що Калуш є пріоритетом, і для вас були виділені значні кошти. За нашими підрахунками, з тими фінансовими ресурсами, які вже були виділені, можна було зробити дуже багато.
Представники ООН залишили Калуш, порекомендувавши викласти письмовий перелік потреб у листі за підписами голів Івано-Франківської обласної ради, державної адміністрації та міського голови Калуша. І, якщо не буде заперечень від уряду, то ООН буде готова розглянути можливість надання допомоги.