“Зелена” енергія на  Калущині з’явиться за рік

У понеділок відбулося урочисте закладення першого каменю під будівництво нового біогазового заводу на фермі ТзОВ “Даноша”, яке дозволить уже за рік отримувати біогаз, і виробляти тепло й електричну енергію з відновлюваних джерел. Як стверджують засновники “Даноші”, виробництво дозволить не тільки забезпечувати ферми енергією і теплом, але і значно зменшить неприємний запах із полів, на який скаржаться мешканці прилеглих сіл. Як приклад, наводять польське виробництво, яке данські інвестори називають омріяним.
Переглядів: 374
Генеральний директор ТзОВ “Даноша” Том Аксельгаард (зліва) і заступник голови ОДА Василь Брус (справа) обговорюють персп

За приклад данські інвестори і працівники підприємства мають  свинокомплекс “Поландор”, що у Польщі. Там нещодавно запрацювали біогазове виробництво і м’ясопереробний завод. Приблизно такий самий свинокомплекс обіцяють збудувати і в Україні. Загалом, данські інвестори, які з початку роботи орієнтувалися на східноєвропейський ринок, наразі мають чітку стратегію розвитку свого підприємства на західній Україні до 2015 року. Тоді, обіцяють, зникнуть підстави для нарікання на їхню адресу з боку селян, які проживають неподалік від ферм.
Однак, і зараз те, що один із найбільших свинокомплексів на західній Україні, який ще десять років тому перебував у занедбаному стані, працює на повну потужність, є вже чималим поступом. Адже, коли інвестори вперше приїхали на закинутий свинокомплекс у Копанках, вони буквально змушені були відшукувати ферми поміж дерев. Люди добровільно, без зарплати, охороняли хоча б те, що залишилося від розкрадених ферм.
Назва “Даноша” була придумана для виробництва у Золотоноші Черкаської області. Однак, попри наявні плани і домовленості, розпочати співпрацю з Золотоношею не вдалося. Тоді звернулися до Калущини. Тож, дали калуським фермам “дансько-черкаську” назву.
Наразі “Даноша” має в обробітку 9 тис. га  зораної землі. На всіх фермах “Даноші” утримують більше 50 тис. свиней. Усі ці здобутки далися “Даноші” з труднощами і помилками. Однак, результат і подальший орієнтир для розвитку — є.
— Коли ми тільки прийшли у регіон, керівництво району й області знало про наші плани, і всіляко нас підтримувало. Але люди у селах з ними не були ознайомленими. А, якщо людина намагається щось робити, то вона, звісно, не застрахована від помилок. І одна з найбільших наших помилок  полягала у тому, що ми належним чином не інформували мешканців сіл. Ми зосередилися на будівництві тваринного комплексу, і не звертали належної уваги на обробіток землі, — каже генеральний директор компанії “Даноша” Том Аксельгаард. — На нашому шляху ми зустріли багато перепон. Були проблеми з внутрішньою організацією. Після повені 2008 року розпочалася світова фінансова криза. Склалася складна фінансова ситуація для компанії. Через те, що ми маємо штаб-квартиру в одній із західноєвропейських країн, ми брали багато позик у євро. Тож, тільки 2008 року через знецінення гривні наші втрати на різниці курсів становили 46 млн. гривень. Однак, нам вдалося подолати труднощі, і зараз комплекс — один із найкращих за внутрішньою організацією. Цього року відділ рослинництва поліпшив результат на 100%. Тож, цього року ми були повністю впевнені у виконанні планів. Однак, раптово наштовхнулися на опір селян, які протестували, що земля не обробляється. Для нас було шоком, що селяни не хочуть нашої присутності через те, що ми, нібито, шкодимо природі. Я розумію їх на 100%. Але зміни — це непросто. Ти знаєш, що ти вкладаєш, але не знаєш, що отримаєш. У Польщі ми працюємо за такою самою схемою. І там уже завершуємо процес “із поля — до столу”.
Загалом, ланцюг “Із поля — до столу” включає у себе всі ланки свинарства: від вирощування пшениці та виготовлення кормів для свиней — до переробки м’яса. У Калуші розпочалося будівництво передостанньої ланки — екологічного виробництва біогазу та електроенергії із гноївки. Останнім кроком має стати введення у дію великого м’ясопереробного комплексу, будівництво якого планують розпочати вже до 2015 року.
— Розвиток “Даноші” є безповоротним. Коли я став головою РДА, то за два дні після призначення зустрівся із керівництвом “Даноші” та обговорив стратегію роботи до 2015 року. Відтоді такі зустрічі відбуваються кожного місяця. Перспективи розвитку підприємства — амбітні. До 2015 року в обробці “Даноші” має бути 12 тис. га землі, а поголів’я свиней має становити 350 тисяч. Крім того, заплановане будівництво м’ясопереробного комплексу, — зазначив голова Калуської РДА Василь Петрів.

Сморід на полях — в електроенергію
Закладення першого каменю відбулося за участі заступника голови Івано-Франківської ОДА Василя Бруса, голови Калуської районної ради Василя Дзундзи, а також — голови Калуської РДА Василя Петріва. Прибули на відкриття і співвласники інвестора “Даноші”, представники організації “НЕФКО”, яка частково фінансуватиме будівництво, а також — численні працівники підприємства — як із України, так і з Польщі та Данії.
Традиція закладення першого каменю, або ж, як її називають у Європі — “першої лопати”, поєднала українські та західноєвропейські традиції. Відтак, розпочали з освячення місця побудови заводу. Отець Тарас Цюпин навіть молитву на закладення дому знайшов тільки у старій книзі церковнослов’янською мовою. Відтак, після освячення першими за лопати взялися Том Аксельгаард та Василь Брус. “Естафету” передали голові РДА Василеві Петріву і голові райради Василеві Дзундзі, який, до речі, долучився до проектування нового виробництва, і наразі веде активну наукову діяльність у царині вивчення відновлюваної енергетики на Прикарпатті.
Виробництво — перше із подібних екологічних виробництв на Прикарпатті. Таку ж технологію використано і на заводі з виробництва біогазу у Польщі. Однак, подібні технології працюють в усій Європі. Завод вироблятиме 13 тис. кубометрів біогазу у день, який за допомогою двигуна буде перетворений на 1063 кВт/год. електроенергії та 1086 кВт/год. тепла.
Більше того, нове виробництво зведе нанівець проблему неприємного запаху, який може турбувати селян навесні, коли на землях “Даноші” розпочинаються весняно-польові роботи.
За словами Тома Аксельгаарда, гноївка як органічне добриво для полів цінна, насамперед, високим умістом азоту. І, якщо її зберігають на відкритому повітрі, приблизно так, як це роблять у селянських господарствах, то азот випаровується. Підприємство “Даноша” зберігає гноївку у закритих лагунах, тому її якість не знижується. Для порівняння: у Росії гноївку спускають у спеціальні відкриті озера, а у Китаї, взагалі, — виливають у річки. Стандарти Євросоюзу дозволяють зберігати гноївку тільки у закритих лагунах, і саме так її зберігають на фермах “Даноші”.
Разом із тим, неприємний запах гноївки викликають, в основному, гази, які там містяться. Тож, якщо провести дегазацію, запах значно зменшиться. Згідно з технологією виробництва біогазу, сирий гній змішуватимуть із силосом, а потім — перекачуватимуть у бак реактора, де відбуватиметься дегазація суміші. Під час цього процесу виділяється 10-20% газу. Після дегазації гній і біомасу будуть перекачувати через механічну систему розділення, де відбуватиметься відділення рідких фракцій, які перекачуватимуть у закриті лагуни. Отримана біомаса може бути використана як органічне добриво, яке вже значно менше пахнутиме. Відтак, зменшиться інтенсивність і тривалість неприємного запаху у полях до 5-10 днів на рік.
Запрацює виробництво біогазу вже у жовтні наступного року. Вартість об’єкту — 47 млн. гривень, частину з яких надасть у позику північна екологічна корпорація “НЕФКО”.
Це не тільки повністю забезпечить підприємства електроенергією, але і дозволить постачати електроенергію в електричну мережу. Тим паче, що у нашій країні законодавство заохочує до виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Система “зеленого” тарифу гарантує доступ до енергомережі, передбачає довгострокові контракти на придбання електроенергії та встановлює відносно високі закупівельні ціни, які враховують вартість відновлюваних джерел енергії. Законодавство України гарантує придбання на енергоринку енергії, виробленої вітровими, сонячними, малими гідроелектростанціями, а також електростанціями, які використовують замість палива біомасу.
Тариф, за яким викуповують таку електроенергію, дещо вищий від тарифів електростанцій, які використовують невідновлювані джерела: 1,34 гривні за 1 кВт/год. електроенергії.

ФОТОРЕПОРТАЖ — ось тут: http://vikna.if.ua/media/photo/2011/09/14/6180/view