Василь Дзундза вручає нагороди медикам. Фото з сайту visti-kalush.com.ua — Василю Степановичу, із 1998 по 2005 рік Ви очолювали Калуську РДА. Після п’ятирічної перерви Ви повернулися у владу, очоливши районну раду. Як змінився район за цих п’ять років?
— Я застав той важкий період, який згадую як величезний кошмар, коли люди місяцями не отримували зарплат, пенсій, соціальних виплат. Але ще гіршим було те, що заробітну плату виплачували товаром за завищеними цінами.
Коли я очолив адміністрацію, було газифіковано всього 22 села із 54-х. І до 2005 року вдалося провести підвідні газопроводи практично до всіх сіл, окрім трьох, які не мають газу і нині.
Водночас, великою подією було відновлення будинку, де жив Степан Бандера, встановлення пам’ятника Провідникові ОУН і побудова меморіального комплексу. Ми, напевне, першими в області започаткували будівництво шкіл методом народної будови (виділені кошти спрямовують на закупівлю матеріалів, а роботу безкоштовно виконують представники громади. — Авт.). Перші школи, зведені таким чином, — у Добрівлянах, Цвітовій та Новиці. Так будували і Народні доми у Голині та Середньому Бабині.
Єдине, що тоді не вдалося полагодити, а зараз — перебуває у ще гіршій ситуації, — дороги. Ремонт доріг потребує великих капіталовкладень, адже ціна необхідних матеріалів зросла у кількадесят разів.
Звичайно, робота у райраді має дещо інший напрямок. Але наразі між головою райради і головою адміністрації немає ніяких непорозумінь. Є Програма соціально-економічного розвитку району, над виконанням якої працює і рада, й адміністрація, і вже маємо певні досягнення: відкриття Народного дому у Підмихайлі — важлива подія, адже об’єкт будували більш, ніж 20 років. Після капітального ремонту запрацював і Народний дім у Мостищ: завдяки ТзОВ “Даноша”, яке виділило більше 75 тис. гривень, майже 100 тис. гривень — на капітальний ремонт Народного дому у Луці, і більше 50 тис. гривень — на Народний дім у Станькові.
До грудня заплановано відкрити три дитсадки при школах: у Добрівлянах, Сівці-Войнилівській і Зборі. На кожен із них виділено по 260 тис. гривень. Для закупівлі інвентарю на кожен заклад потрібно ще по 100 тис. гривень.
Розпочалася підготовка і до початку будівництва школи у Боднарові. Із районного бюджету на будівництво виділено 300 тис. гривень, із сільського — 134 тис. гривень, і з обласного — 500 тисяч. І ми у цьому році вже мали б влаштувати фундамент із блоків.
— Наразі запропоновані кілька варіантів адміністративно-територіальної реформи, зокрема, ліквідувати РДА й об’єднати місто із районом. Яка модель, на Ваш погляд, є оптимальною?
— Візьмімо за приклад одну з сусідніх держав. Наприклад, у Польщі місцеве самоврядування, дійсно, має ті повноваження, які мало би мати.
По-перше, там є депутатський корпус, і виконавчого керівника не призначають зі столиці, а безпосередньо обирають депутати. І він звітується перед громадою за зроблену роботу. Тоді він не є залежним від вказівок “зверху”.
По-друге, у більшості держав Європи у місті міський голова і виконавча структура відповідають за комунальну сферу. А що стосується освіти, медицини, культури, то це є державні інститути, якими керують державні структури.
По-третє: якщо об’єднати Калуш і сільські ради, то навряд чи хтось буде особливо опікуватися нашою віддаленою Грабівкою чи Цвітовою, чи Кулинкою. Але варто розуміти, що реформа, на яку нас усі сьогодні націлюють, повинна базуватися на укрупненні. У нас є окремі маленькі сільські ради. Вони не є самодостатніми і потребують постійного фінансування. У Польщі ж, якщо там немає 5 тис. осіб, то такої гміни, сільської ради, не існує. У нас навіть, якщо Луківську сільську раду об’єднати із Сівко-Войнилівською і Цвітівською, то і тоді чисельність населення буде меншою за заплановану — до 3-4 тис. осіб. Але у нас є і великі окремі села, наприклад, Голинська сільська рада — більше 5 тис. населення, Новицька — більше 4 тис. населення, Підмихайлівська і Бондарівська. Але і вони не є самодостатніми. Поки все, зароблене на місці, там не залишатиметься, ситуація не зміниться. Так чи інакше, Калуський районі — немалий, тому, думаю, має зберегти самостійність.
Наразі великим плюсом є те, що у нас є працездатна і конструктивна робота у раді. Ми запровадили практику обговорення рішень перед кожною сесією. Районна рада плідно співпрацює з міською радою, яка на останній сесії виділила нашим сільським радам 300 тис. гривень.
— До речі, саме голосування за виділення грошей сільським радам викликало у міській раді гострі дискусії. Чи можливий “зустрічний” крок із боку районної ради?
— У 2004 році ввесь “Карпатнафтохім” був зареєстрований у районі. До цього часу звідти надходило б у районний бюджет стільки коштів, що район, дійсно, не був би дотаційними. Уся хімічна і нафтохімічна промисловість, заводи, які є на території, нібито, міста, фактично, — на землі району. Межі населених пунктів змінили вже у 2005 році. І великі находження до міського бюджету, у тому числі, і велика сума від нещодавно проданої землі під очисними спорудами — близько 17 млн. гривень, будуть надходити до міського бюджету. Але, якщо взяти карту 25-30-річної давності, то очевидно, що це були землі району. Тож, я вдячний міському голові і тим депутатам, які підтримали виділення коштів сільрадам.
— Найбільший проект міста і району — спільна медицина. Як у цих умовах працюють сільські ФАПи і амбулаторії, і чи задоволені мешканці району медичним обслуговуванням?
— Близько 80% мешканців району безкоштовною медициною задоволені. Адже сьогодні людина приходить до лікарні, лікар робить призначення, старша медсестра отримує ліки і видає хворому. Видають ліки тільки вітчизняного виробництва. Звичайно, є випадки, коли організм не приймає певних ліків, і тоді людина мусить купити інші. Що стосується забезпечення первинних ланок медикаментами, то воно приблизно вдвічі більше, ніж торік. Спочатку були скарги від пільгових категорій населення, які мають право на отримання безкоштовних ліків, зокрема, інсуліну. Але сьогодні проблеми вирішені.
Кошти, необхідні на фінансування медицини міста і району, — 57 млн. гривень. Частка району — 25 млн. гривень. Цих коштів за відокремленої медицини вистачило б тільки на захищені статті: зарплату енергоносії, харчування, незначні ремонти. Уже нині міська рада додатково виділила понад 20 млн. гривень.
Цьогоріч із районного бюджету виділили близько мільйона гривень, щоб закінчити капітальний ремонт амбулаторії у Новиці, близько 290 тис. гривень — на капремонт амбулаторії у Копанках. Повністю замінили вікна у Голинській і Довговойнилівькій амбулаторіях. Завершуємо ремонт ФАПу у Добрівлянах. Більше 350 тис. гривень уже виділили на ремонт поліклініки на вул. Каракая. Із міського бюджету чекаємо ще 300 тис. на капітальний ремонт терапевтичного відділення на вул. Каракая.
Водоночас, у зв’язку з тим, що ми об’єднали медицину під час бюджетного року, всі податки від полікліники на вул. Каракая вже мали б іти у Войнилівський бюджет. Ми навіть маємо підтвердження з податкової інспекції. Однак, ЦРЛ кошти не перераховувала. Ми разом із головою РДА звернулися до міського голови. Він запевнив, що з вересня ці кошти надходитимуть.
— Останнім часом і Ви, і голова РДА активно долучаєтеся до лобіювання екологічної безпеки району. Які перспективи подолання проблеми?
— Думаю, що район мав би бути зацікавленим у вивезенні гексахлорбензолу навіть більше, ніж місто. Адже ж полігон захоронення ближче до сіл. Відтак, ми активно долучаємося до вирішення проблеми. Нещодавно я побував на екологічно небезпечних територіях з представником ООН Олів’є Адамом. Він схвильований тим, як повільно відбувається вивіз гексахлорбензолу. Можливо, саме він вплинув на те, що уряд уже виділив 250 млн. гривень на вивіз гексахлорбензолу. На наступний рік має залишитися ще третя частина отрути.
Що стосується відновлення калійного виробництва, то наразі тривають переговори як із китайськими промисловцями, так і з українськими бізнесменами. Коли воно запрацює, то будуть вирішені проблеми Домбровського кар’єру і хвостосховищ.
— Поряд із промисловістю, Калуський район має поставити за пріоритет аграрний розвиток…
— Наразі у районі працює 36 фермерів. І цьогоріч уперше врожайність у районі зернових становить 39,3 центнера з гектара. Ми посіли третє місце в області.
Допомога фермерським господарствам цьогоріч — є: на літр молока держава дає 0,75 грн. дотації. Дещо здешевили і пальне, і кредити, хоча вони для більшості фермерів все ще недосяжні. За приклад можна навести державну підтримку фермерства у Данії, Польщі, Німеччині. Там на один гектар може бути і 1,5 тис. євро допомоги. Якби у нас була допомога 1, 5 тис. гривень на гектар, то, звичайно, ми дали би продукції ще більше. Врожайність району висока саме завдяки данській компанії.
Хоча, на “Даношу” від населення було чимало нарікань, переважно, на сморід при внесенні гною на поля. Пропрацювавши більше 15 років керівником колгоспу, я кожен день був на фермі, чув цей запах. І ніхто ніколи від нього не хворів. Проте, інвестори зробили крок назустріч селянам, закупивши два вартісних комплекси для внесення гноївки на поля і розпочавши будівництво біогазового заводу, проектувальником якого був я.
Точиться дискусія щодо продажу земель сільськогосподарського призначення. Якщо він піде таким шляхом, як і приватизація заводів, то у людей, фактично, задарма скуплять землю. Якщо візьмемо за приклад Європу, де земля має відповідну ціну, то процес буде вигідним. Наразі вартість земель установлена від 8 до 12 тис. гривень за гектар, але має збільшитися у 1,5-2 рази — до 20 тис. гривень. Я думаю, що це — занизька ціна.
— Голова РДА Василь Петрів укотре озвучив тезу про те, що необроблену землую будуть забирати. Чи реально вилучити необроблену ділянку, якщо людина вже має Державний акт на право власності на неї?
— Згідно з чинним законодавством, вилучити можна землю, яку використовують не за призначенням. Обробляти сільськогосподарські угіддя — не означає, що там обов’язково треба вирощувати культури. Там може бути пасовище, сінокіс. Однак, земля не може заростати бур’янами. Тоді повинна діяти земельна інспекція. Перше — надати попередження, штраф, потім — унести подання до прокуратури. Тоді земельна ділянка може бути вилучена судовим рішенням. Це —тривалий процес. Але за законом це — можливо. А якщо Держакту немає, то вилучити землю ще легше.
Проблема стосується не тільки пайованих земель, але і присадибних ділянок. У 90-х роках минулого століття люди брали багато землі для обробітку. Наразі триває робота зі створення реєстру необроблених ділянок.
Окрім того, у нас із 39 тис. га землі ще не обробляється більше 4 тис. га, на які сьогодні можуть претендувати інвестори.
— Ви повернулися до влади з аграрного бізнесу. Свого часу, міський голова Ігор Насалик неодноразово натякав, що Ваше підприємство має вирощувати овочі для медичних та освітніх установ міста. На сесії міської ради 30 червня депутати ухвалили рішення, одним із яких вилучили землі площею близько 90 га від агрофірми “Віта”, яку пов’язували саме з Вами, а іншим — висловили намір здати ці ж землі в оренду, знову ж таки, Вашій фірмі “Весна-Осінь”. Із чим пов’язані такі рішення?
— Пішовши із адміністрації, я почав відновлювати роботу тепличного господарства у Підгірках. Крім того, заснував фірму із проектних робіт. Ми вже 5 років вирощуємо екологічно чисті овочі. Зараз цим займається моя родина, оскільки я заступив на державну службу.
Що стосується земель, то ми утворили нове фермерське господарство. Агрофірма “Віта” — ліквідована, і її землі треба було вилучати у резерв. Але ми вирішили, що і надалі займатимемося сільським господарством, і тому звернулися до міської ради. Землю використовуватимемо для вирощування лікарських рослин. У зв’язку з тим, що ліки до нас постачає фармацевтична фірма “Дарниця”, їй необхідно багато лікарських рослин, які ми готові вирощувати і постачати.
— Нещодавно ТзОВ “Даноша” презентувало будівництво біогазового заводу, де Ви повідомили про те, що вивчаєте відновлювальні джерела енергії. У чому полягає Ваша наукова праця?
— Відверто кажучи, будь-яке мале і середнє підприємство при нинішній ціні на газ не може виживати. Тому треба шукати альтернативні види палива. Відновлювана енергетика — це, перш за все, виробництво енергії з гною і зеленої маси. Це — виробництво такого виду палива, як пілети: відходи деревини і виготовлення різних гранул із соломи. Наприклад, гранули із соломи гречки і вугілля мають однакову калорійність. Із тонни суміші: 65% зеленої маси у літній період, а на зиму це — силос, і 35% це — гною, можна отримати 200 кубів газу. І, крім того, ми отримаємо прекрасне добриво на поле — практично, напівгумус, який здатен давати результат упродовж кількох років.
Моя робота полягатиме у тому, щоб вивчити, які найбільш дешеві компоненти можна застосовувати для виробництва теплової енергії на Прикарпатті.
— Дякую, Василю Степановичу, за розмову.
Сакральний момент випікання пасок
