Питання про розробку родовища минулого пленарного засідання 16 вересня обласні депутати відхилили. А голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк доручив спочатку дійти згоди з громадою села.
Те, що консенсусу за два тижні так і не було досягнуто, свідчив пікет, влаштований верхньострутинською громадою під адміністративною будівлею в Івано-Франківську. Однак, і “Карпатнафтохім” закономірно продемонстрував надзвичайну зацікавленість у позитивному розгляді питання, адже зранку у фойє обласної ради були розміщені презентаційні стенди ТОВ “Карпатнафтохім”, а на сесію прибув генеральний директор товариства Сергій Чмихалов.
Питання, попри жваві дискусії, таки включили до порядку денного. Відмовилися брати участь у голосуванні фракції Народного руху України і партії “Наша Україна”, наполягаючи на потребі більш детального вивчення питання.
Тому депутати наполягали на необхідності підписання інвестором і громадою села потужного інвестиційного пакету, який дозволив би вирішити ряд соціальних проблем населеного пункту.
Однак, навіть обіцяні інвестиції не переконали громаду села пустити інвестора на свою територію. Люди заручилися негативними висновками науковців і наполягали на додатковому науковому висновку про доцільність розробки родовища, наголошуючи на недостатньому діалозі з інвесторами. Маючи при цьому чимало соціально-економічних проблем, люди рішуче незгідні віддати на розробку родовище.
Однак, не йде назустріч громаді і товариство “Карпатнафтохім”, більше спілкуючись із владою. Так, минулого тижня депутати районної і сільських рад Рожнятівщини побували на калуських виробництвах “Карпатнафтохіму”, де їх переконували, що “нафтохімічне” підприємство йде у ногу з сьогоденням. Однак, навряд чи чиновникам треба звертати увагу на новітні підприємства. Якщо, у першу чергу, стоять інтереси громади та обсяги інвестиційних надходжень, то варто було б подивитися на інвестиційні відрахування у Калуші, де на належну інвестиційну діяльність не вплинули ні тривалі погрози з боку міської влади не дати дозвіл на введення в експлуатацію новозбудованих виробництв, ні навіть імпульсивні погрози міського голови Ігоря Насалика перегородити дорогу до будівництва вантажівками.
Генеральний директор товариства “Карпатнафтохім” Сергій Чмихалов заспокоїв депутатів: про жодні інвестиційні відрахування не може йти мова, коли немає геологічного вивчення солеродовища. Відтак, дозвіл просять поки що на вивчення можливості промислової розробки солеродовища. Потім, після вивчення, з конкретними висновками прийдуть до громади і до обласної ради ще раз — за дозволом на вже промисловий видобуток солі. І тільки тоді можна буде говорити про конкретні суми інвестицій.
— Ми не готові відразу вкладати гроші у добування солі. Ми просимо дозвіл на геологічну розробку, а через рік ми дослідимо, чи є там сіль, чи можна її добувати, як її можна добувати, чи можна промислово розробляти родовище. Тоді ми дамо інвестиції. Що стосується листів із Національної академії наук України, то нікого з академіків там не було. У нас є договір з науково-дослідним інститутом “Гірхімпром” й академією наук України для того, щоб досліджувати. Ми ж не самовбивці, щоб без досліджень починати промислову розробку. Якщо висновки будуть негативними, ми не займатимемося добуванням солі. А що стосується роботи з громадою, то був і схід села, і сесія сільської ради. Тут дається взнаки якась упертість громади. Родовище розташоване за межами села. Воно навіть ближче до села Ясенівець, — переконував депутатів Сергій Чмихалов.
Відтак, поділився власними спостереженнями за Верхнім Струтином. Керівник ТОВ “Карпатнафтохім” зауважив, що більшість населення перебуває на заробітках. А діяльність товариства відкрила б для місцевих мешканців робочі місця. Не переконали Сергія Чмихалова і кількадесят людей, які у той час перебували під стінами адміністративної будівлі. За його словами, при потребі товариство може привезти під обласну раду півтори тисячі працівників. Адже, безумовно, що підприємство дуже зацікавлене у тому, щоб родовище солі було розташоване неподалік від самого підприємства (нині “Карпатнафтохім” завозить сіль із Артемівська, що на Луганщині. — Авт.).
Відтак, “Карпатнафтохім” вирішив піти звичним для себе шляхом, домовившись відразу з районною владою. За словами голови Рожнятівської районної ради Анатолія Диріва, інвестиції у район конче необхідні, оскільки Рожнятівщина за рівнем інвестицій перебуває на рівні 90-х років минулого століття, а бюджету заледве вистачає на те, щоб “закрити” захищені статті і сплатити за комунальні послуги. А причиною конфлікту він вважає, радше, небажання представників громади йти назустріч саме російському інвестору. А з інших країн ніхто розробляти родовище не приїде, оскільки навряд чи ще якесь підприємство у державі споживає таку велику кількість солі.
Загалом, аргументи за необхідність розробки родовища переконали навіть голову обласної ради Олександра Сича, який зізнався, що спочатку думав голосувати проти. Відтак, рішення було підтримане більшістю депутатів. Згодом до рішення внесли і поправку про те, що родовище розташоване поза межами населеного пункту. Тож, відтепер мешканці Верхнього Струтина можуть і взагалі не отримати жодних інвестиційних відрахувань: вони йтимуть до районного бюджету. Крім того, для безпосередньої розробки родовищ “нафтохімікам” доведеться як мінімум ще раз просити обласну раду дозволу на промислову розробку родовища. Хоча, формулювання “дослідно-промислова розробка”, яку, власне, і дозволила обласна рада, можна потрактувати по-різному. І навіть під цим приводом можна тривалий час успішно добувати хоча б частину необхідної для нафтохімічних підприємств солі.
Однак, рішенням хоча б тимчасово зняли питання взаємодії із громадою. Відтепер, навіть, якщо мешканці Верхнього Струтина протестуватимуть, то вони не матимуть для цього ніяких декларативних підстав, адже, розробка офіційно базуватиметься за межами населеного пункту.
Сакральний момент випікання пасок