Як за один рік зона надзвичайної екологічної ситуації перетворилася на найкомфортніше місто України?

Упродовж останніх десяти років про це прикарпатське місто говорять не інакше, як про територію, якій через непродуману експлуатацію родовища калійних та магнієвих солей загрожує екологічна катастрофа: засолення водоносних горизонтів, утворення провалів над шахтними полями і, як наслідок, руйнування будинків. У лютому минулого року Верховна Рада офіційно оголосила місто Калуш та прилеглі до нього села Сівка і Кропивник зоною надзвичайної екологічної ситуації, на порятунок міста хіміків повинні були виділити майже півмільярда гривень. Близько тисячі сімей збиралися відселити з небезпечної для проживання території.
Зважаючи на екологічні проблеми міста хіміків, великою несподіванкою стало присуджене йому перше місце у цьогорічному рейтингу найкомфортніших для проживання українських міст (дослідження проводив аналітичний центр “Universitas”), яке Калуш розділив з курортною Ялтою. Цими днями репортер «ГК» поїхав до Калуша, щоб на власні очі подивитися, як за такий короткий час зону надзвичайної екологічної ситуації вдалося перетворити на найкомфортніше для проживання місто.

Тільки для калушан
У Калуському міськвиконкомі вважають, що першість Калуша в недавно оприлюдненому рейтингу заслужена, і стверджують, що місто визнали найкомфортнішим завдяки цілому комплексу досягнень у різних сферах. Але найбільше в мерії пишаються втіленням в окремо взятому місті конституційних прав кожного українця на безкоштовну освіту та медицину.
«У мене діти вчаться у Львові, тому я знаю, що таке платити за навчання», - зауважив у розмові з репортером «ГК» перший заступник міського голови Ігор Матвійчук. Напередодні опалювального сезону міський голова Калуша Ігор Насалик перебував у Києві, де вирішував питання лімітів на газ, тож хвалитися успіхами довелося його заступникам.
«Упродовж останніх чотирьох років батьки школярів жодної копійки не платять ні на ремонтні роботи, ні на забезпечення навчального процесу, - підкреслила заступник міського голови з питань освіти Оксана Табачук. - Це навантаження взяв на себе міський бюджет, інвестування в освіту збільшилося в десятки разів».
Калуські чиновники кажуть, що навіть в місцевій гімназії відтепер навчання безкоштовне - благодійний фонд тут скасовано. При цьому зарплати вчителям у місті зростають.
Так само безкоштовно надається медична допомога в тутешній лікарні, щоправда, тільки для мешканців Калуша та Калуського району. Іногородні отримують задарма лише ургентне лікування впродовж перших трьох днів. «Забезпечення ліками, обстеження, діагностика - все це безкоштовне для мешканців міста і району, - запевнив заступник міського голови з питань охорони здоров’я Василь Турчин. - Хворі у нас не купують ні шприц, ні вату, ні рукавички. З бюджету міста навіть виділено понад мільйон гривень на забезпечення пільгових категорій населення медикаментами в комунальній аптеці».
Ігор Матвійчук похвалився, що невдовзі в лікарні запрацює спеціальний автомат, який видаватиме відвідувачам безплатні бахіли. А в стоматологічній поліклініці, за його словами, уже тепер безкоштовно лікують дітей, протезують зуби пільговикам та виривають їх всім, у кого є така потреба.
«Така річ, як подяка лікареві, звичайно, може існувати, але вимагати винагороди лікар не повинен, це заборонено, - пояснював Ігор Матвійчук. - У нас були раніше такі випадки, їх виявляли і ними потім займалася прокуратура».

Бюджет, як губка
У калуській мерії ще довго перераховували здобутки свого міста. На сходових клітках багатоповерхівок встановили металопластикові вікна, а в під’їздах замінили вхідні двері. Дахи встелили європокриттям. Електроопори вздовж центральних вулиць прикрасили вазонами з квітами. На вулицях центральної частини проклали свіжий асфальт. Зробили освітлення магістральних автодоріг.
«У бюджеті міста на все це вистачає коштів?» - цікавлюся в першого заступника міського голови Ігоря Матвійчука. «Бюджет можна зробити таким непорушним, як камінь, і таким містким, як губка, який наповнюватиметься з різних джерел, - алегорично відповів він. - Слід віддати належне нашому мерові, якому вдається залучити до Калуша кошти із загальнодержавних програм».
Як з’ясувалося, покращити матеріальне забезпечення лікарні у Калуші вдалося після того, як відбулася реорганізація районної та міської лікарні в одну медичну структуру. Тож на потреби медицини тепер витрачаюся і кошти міського бюджету, і субвенції, передбачені районним бюджетом. А на закупівлю сучасного медичного обладнання були витрачені кошти, передбачені для надання допомоги Калушу після оголошення міста зоною надзвичайної екологічної ситуації...

Небезпека мертвих морів
“Я не розумію, як можна комфортно жити у місті з такими екологічними проблемами”, - дивується місцевий еколог Михайло Довбенчук, голова громадської організації “Зелений рух “Карпати”. Чим далі ми від’їжджаємо від центру міста, тим похмурішими стають пейзажі довкола. На дорозі частіше трапляються вибоїни. Об’їзна дорога, якою мали би рухатися вантажівки з промислових підприємств Калуша, в жахливому стані. Кажуть, водії навіть страйкували, вимагаючи її ремонту. Міська рада намагається передати проблемну ділянку дороги на обслуговування Служби автомобільних доріг, але поки що безуспішно.
На околиці міста давно вже утворилися «мертві моря» - наповнені розсолами хвостосховища нечинного калійного заводу та затоплений Домбровський кар’єр, з якого добували калієві руди відкритим способом. Тепер це найбільша екологічна загроза для Калуша. «Засолення ґрунтів, - пояснює Михайло Довбенчук, - відбувається в напрямку міського водозабору. Якщо цю проблему не вирішити, місто може опинитися без водопостачання».
Ще більша біда може трапитися у разі прориву дамби, яка розділяє затоплений кар’єр і річку Сівку, що протікає поруч. Розсоли уже тепер просочуються крізь ґрунт, утворюючи білу кірку на поверхні землі. Якщо ж вони вихлюпнуться, то масштабне забруднення Лімниці і Дністра неминуче.
Дотепер у кар’єрі є достатні запаси покладів для того, щоб, залучивши інвестора, відновити діяльність підприємства з виготовлення калійних добрив. Цього року йшла мова про співпрацю з китайськими фахівцями, але досі нічого не змінилося. Земля довкола кар’єру й надалі провалюється, дамба руйнується, розсоли просочуються.
Спеціалісти львівського інституту «Гірхімпром» свого часу пропонували повністю затопити Домбровський кар’єр, впустивши у нього річку Сівку. У результаті мало б утворитися озеро із солоним дном, яке, за сприятливих умов, могло б навіть стати базою для бальнеологічного курорту. «Зробити курорт? - не приховує здивування Михайло Довбенчук. - Та тут невідомо які отрутохімікати захоронені, можливо, той самий гексахлорбензол, який тепер вивозять з території полігону небезпечних відходів».

Розрита отрута
Вивезення гексахлорбензолу з полігону отрутохімікатів на околиці Калуша розпочалося торік і триває тепер повним ходом. На ці роботи з державного бюджету передбачені сотні мільйонів гривень. Однак, за словами Михайла Довбенчука, від такої діяльності більше шкоди, ніж користі. Гексахлорбензол, який був закопаний у бочках, тепер - під відкритим небом, дощі постійно змивають його в ґрунт. За останніми даними, допустимий вміст цієї небезпечної речовини в потічку Сапогів, що протікає неподалік, вдвічі перевищує допустимі норми.
«Згідно з паспортом полігону, кількість забороненого тут гексахлорбензолу мала б становити 11,5 тисяч тонн, - розповідав Михайло Довбенчук. - Торік прозвітували про вивезення 8,5 тисяч тонн отрутохімікатів і при цьому повідомили, що залишилося вивезти ще 22 тисячі тонн відходів. Чому після вивезення гексахлорбензолу його кількість збільшилася удвічі, ніхто не може пояснити».
За словами еколога, така розбіжність у цифрах свідчить про те, що з полігону вивозять не самі отрутохімікати, а землю, забруднену гексахлорбензолом. Займатися цією справою можна довго, поки на це виділятимуть державні кошти. “Краще було б вкопати довкола полігону бетонну стіну, обгородити його, не чіпати і не шкодити довкіллю”, - вважає еколог.
З території полігону репортера «ГК» прогнав якийсь молодий чоловік у помаранчевому захисному костюмі та респіраторі. «Тут не можна перебувати, бо тут хімія, - скупо пояснює він. - Всі питання до начальства. Удаліться звідси, я Вас застерігаю для Вашого ж здоров’я».
Кажуть, коли гексахлорбензол почали вивозити, то робітники спочатку не одягали захисних масок та костюмів. У перші дні завантаження речовини були серйозні отруєння, навіть з летальними наслідками. На полігоні в повітрі явно відчувається різкий запах якоїсь хімії. Гексахлорбензол вважається потужним канцерогеном, мабуть, не випадково Калуш лідирує за показниками онкологічних захворювань в області.

Калуські провали
Оглядини найкомфортнішого міста репортер «ГК» завершив вулицею Вітовського, частина якої ще в радянський час провалилася під землю. Тепер на місці будинків та гаражів - пустир, городи, сміттєзвалище. «До цього призвела халатність архітекторів, які дозволили приватну забудову на місці старого, ще польського, калійного виробництва», - пояснює Михайло Довбенчук.
У міській раді визнають, що мешканців мікрорайону Хотінь, вулиць Вітовського, Чорновола, Глібова (загалом близько тисячі сімей) заради їхньої безпеки варто було б відселити. Про таку необхідність йшлося торік, коли Калуш було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. Але коштів на відселення не знайшлося.

«Люди все життя жили там і вже призвичаїлися так само, як, вибачте за порівняння, люди звикали до життя у концтаборі, - визнав проблему перший заступник мера Ігор Матвійчук. - Вони знають, що живуть у так званій зоні просідання, але допомогти цим людям можна тільки через реалізацію державної програми. Якщо така програма буде прийнята, то їх обов’язково відселять».

Тим часом біля будинків чотирьох тисяч калушан утворюються нові провалля, їхні будинки загрозливо тріщать...