Оксана ПІЛЯНСЬКА, журналіст
У вівторок відбулася зустріч міського голови Ігоря Насалика із головами сільських рад Калуського району. На зустріч було запрошено очільників Копанок, Негівець, Верхні, Новиці, Вістови, Тужилова, Голиня, Кадобни, Кропивника, Сівки-Калуської — тобто тих сіл, які межують із містом і можуть увійти у його межі. На зустрічі Ігор Насалик із новою силою реанімував ідею про проведення адміністративно-територіальної реформи на Калущині. Нагадаємо, що мер Калуша вже неодноразово повертався до цієї теми, всіляко демонструючи серйозність своїх намірів. Зокрема — і методом пряника, коли з міського бюджету для 12 сільських рад було виділено по 50 тис. гривень.
У вівторок сільським головам детально описали всі економічні перспективи від наміченої реформи. Так, після приєднання сіл, місто Калуш перейде у категорію міст із кількістю населення понад 70 тис. мешканців. Звідси — зовсім інший підхід Кабінету Міністрів до формульних розрахунків міжбюджетних та бюджетних трансферів. Так, за підрахунками заступника міського голови з питань економіки Руслани Вайди, Калуш із кількістю населення приміром, 80 тис. мешканців, щороку додатково отримуватиме: 930 тис. гривень на органи місцевого самоврядування, 1,2 млн. гривень — на галузь культури, 150 тис. гривень — на галузь фізичної культури і спорту, 25 тис. гривень — на сферу соціального захисту. Але найбільше зросте фінансування освіти, адже кошти розраховуються залежно від кількості школярів. Крім того, зміниться підхід до розщеплення податку із доходів фізичних осіб: якщо раніше у сільському бюджеті залишалася тільки четвертина від загальної суми надходжень, то буде — половина. Також сільським радам було обіцяно, що всі землі за межами населеного пункту будуть включені у межі сіл, а, отже, — будуть у віданні територіальних громад. Ігор Насалик також пообіцяв лобіювати включення сіл для фінансування за рахунок різноманітних державних програм. Однак, відразу обережно попередив: міський бюджет не братиме на себе фінансування проблемних питань сіл. Хіба раптом будуть зайві кошти і — воля депутатів міської ради.
— Для того, щоб відбувся референдум про приєднання сіл до міста, потрібне, насамперед, відповідне рішення двох третіх від усього складу сільської ради, — розтлумачив для сільських голів процедуру Ігор Насалик. — Після публікації відповідного рішення у ЗМІ оголошується та проводиться референдум.
При цьому не тільки мешканці району, але і калушани повинні на референдумі проголосувати за таку реформу. Хоча для міста є й альтернативний шлях — згода 10% усіх виборців і затвердження такого рішення на сесії міської ради. Після того, як результати референдумів будуть затверджені відповідними радами, слово — за Верховною Радою. Саме народні депутати прийматимуть остаточне рішення про визначення території Калуської міської ради.
Нюанс: після завершення реформи, місто чекають перевибори міського голови та міської ради, які можуть співпасти із черговими виборами до ВР у жовтні наступного року. Участь у цих виборах братимуть уже і мешканці сіл, котрі приєднаються до міста. На думку міського голови — у цьому і полягає найбільший і єдиний мінус від цієї реформи. Проте — для міста. А села — тільки у виграші.
Села — думають, район — аналізує
До “плюсів” реформи міський голова відніс і збереження автономності територіальних одиниць. Тобто, села перебуватимуть у складі міста, але — зі збереженням сільських рад. Водночас, вони матимуть своїх представників у міській раді і теоретично зможуть впливати на рішення міської влади. На практиці, якщо представники сіл становитимуть навіть 10% від загальної кількості міської ради, — це занадто мало, щоб реально впливати на щось.
Зрештою, сільські голови реагували на пропозицію міського голови досить стримано. Гострих питань — не ставили, передвиборні обіцянки — не згадували. Хоча і з висновками також не поспішали. Характерно, що під час зустрічі не прозвучало жодної альтернативної думки. Можливо, тому, що перші керівники району на зустрічі були відсутні. Голова райради — через погане самопочуття, а очільника РДА — просто не запросили. Зустріч закінчилася “особливою” розмовою у кабінеті міського голови.
Між тим, уже наступного дня вранці Ігор Насалик наніс візит голові РДА Василю Петріву. До розмови приєднався також і голова райради Василь Дзундза. Розмова відбулася за зачиненими дверима і “вилилася” у 20-хвилинне запізнення міського голови на засідання виконкому Калуської міської ради.
Попри те, що міський голова форсує події, районна влада їх, цілком логічно, — пригальмовує. На думку голови РДА Василя Петріва, перед тим, як приймати якісь рішення, потрібно все детально проаналізувати. Так, попри те, що адміністративно-територіальна реформа на загальнодержавному рівні — ще тільки проект, Калущина може стати піонером у її впровадженні. Але тільки, якщо на це буде воля двох рад: міської та районної. За їхнім спільним рішенням і зверненням Кабмін може видати постанову про проведення пілотного проекту на Калущині. Аж після цього сільські ради зможуть провести відповідні референдуми.
— Питання такого змісту немає у порядку денному найближчої сесії районної ради, — стверджує голова райради Василь Дзундза. — По-перше, порядок денний уже сформовано й оприлюднено, а по-друге, ми ще не готові обговорювати дане питання по суті. Для цього потрібно володіти конкретними розрахунками, проаналізувати переваги і “мінуси” реформи для сіл.
Між тим, Василь Дзундза — представник Української партії, очільником якої є Ігор Насалик. Також приблизно четвертина депутатського корпусу райради представляють саме цю політичну силу. Не виключено, що Ігор Насалик завдяки своїм партійцям пришвидшить події і доможеться прийняття відповідного рішення. Але, навіть, якщо районна рада проголосує “за”, останнє слово все одно залишиться за сільськими громадами.
Чи насправді адміністративно-територіальна реформа принесе селам обіцяні економічні дивіденди? По-перше, фінансування Кабміну справді зросте. По-друге, за умови збереження сільських рад збережуться і певні пільги притаманні для працівників та дітей у сільській місцевості. По-третє, за умови твердої позиції сільської влади та громади, селам не загрожуватимуть непопулярні кроки міської влади та втілення сумнівних проектів. По-четверте, це — вирішення проблеми утилізації сміття за допомогою міських комунальних служб. І, нарешті, хоча введення земель у межі населених пунктів суттєво нічого не змінить (бо ці землі практично повністю на сьогодні розпайовані і мають власників. — Авт.), та все ж дасть додаткову гарантію, що із уведенням ринку землі спекулювати у цій сфері зможе хіба що сільська рада. Місто матиме до цих земель тільки опосередковане відношення.
Але при цьому є багато великих “але”:
— кому, у першу чергу, вигідне таке об’єднання? Так, нова адміністративна одиниця залучить із державного бюджету на кілька мільйонів гривень більше. Проте чи такі великі ці кошти, якщо протиставити два окремі повноцінні бюджети: міста — у розмірі 300 млн. гривень і району — у розмірі 160 млн. гривень?
— при об’єднанні йтиметься, очевидно, про оптимізацію та укрупнення навчальних та культурних закладів. Так, Івано-Франківськ із кількістю населення близько 220 тис. мешканців утримує 23 школи. У Калуському районі на сьогодні утримується 39 шкіл, у місті — 11. Звичайно, що держава не фінансуватиме таку кількість навчальних закладів у межах одного міста. Тому відбуватиметься укрупнення шкіл, і стосуватиметься це, насамперед, сільських шкіл. Якщо зважати на досвід європейських сусідів, — це не так погано. Якщо ж брати українські реалії — досить сумно, особливо зважаючи на стан доріг, віддаленість деяких невеликих сіл району, відсутність належної кількості шкільних автобусів. Така ж ситуація із закладами культури, яких у районі більше ста, дошкільними навчальними закладами тощо. Про перспективи невеликих сіл взагалі не йдеться — вони просто занепадатимуть;
— об’єднання відділів освіти, культури “потягне” за собою скорочення штатів;
— сільські ради, які досі отримували по кілька десятків тисяч гривень з районного бюджету на вирішення своїх соціально-економічних проблем, можуть позбутися цього джерела фінансування. І, водночас, наскільки місто допомагатиме селам, міський голова попередив сільських очільників завчасно.
Де “політика” зарита?
Можна припустити, що саме політика створила великого реформатора в особі Ігоря Насалика.
Варіант 1. На жовтень наступного року заплановані вибори до Верховної Ради. Очікувано, що й Українська Партія, і Ігор Насалик як кандидат-мажоритарник (по виборчому округу, куди, зокрема, ввійдуть і Калуш та Калуський район. — Авт.) братимуть участь у виборах. Реально, виборча кампанія вже розпочалася. Тож, налагодження контакту із виборцями району — її елемент, а орієнтир на певного кандидата — не що інше, як продумана передвиборна технологія.
Варіант 2. Якщо амбіції Ігоря Насалика будуть задоволені і він, після кількох невдалих спроб, все ж стане депутатом ВР, Калуш обиратиме собі нового міського голову. Такий же розвиток подій — і після втілення реформи. Імовірно, Ігор Насалик захоче залишити у місті свого наступника. Зрештою, у розмові із “Вікнами” міський голова побіжно підтвердив, що Українська партія висуватиме свого кандидата на посаду міського голови. І це, очевидно, буде хтось із близького оточення Ігоря Насалика. У даному випадку, можливо, та особа, яка найбільше знайома районному виборцю.
Якщо підсумувати два варіанти розвитку подій, то у кінцевому результаті Ігор Насалик може спіймати відразу двох зайців: того, що біжить у напрямку Верховної Ради, та — до крісла міського голови. Звісно, що у цьому випадку варто прикласти максимум зусиль, щоб втілити реформаторські ідеї у життя.
ДО ТЕМИ:
Екс-міський голова Роман Сушко: “Через адмінреформу з’являється небезпека для селян”
http://vikna.if.ua/news/category/politics/2011/11/19/6852/view