Доповідачем із єдиного, винесеного на сесію питання виступив начальник земельного відділу Калуської міської ради Володимир Мельник. Він, зокрема, зазначив, що питання — технічне. Так, ще 27 січня цього року міська рада прийняла рішення за №134 “Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок”. Рішення складається із 15 пунктів, які стосуються інвентаризації земельних ділянок, що перебувають в оренді ЗАТ “ЛУКОР” та ТзОВ “Карпатнафтохім”.
Нещодавно керівництво нафтохімічних підприємств звернулося до міської влади з листом, у якому просить внести зміни до прийнятого рішення і розділити одну із земельних ділянок, площею більше 57 га, на дві частини: по 53 га і 4 га. За деякою інформацією, “нафтохіміки” планують продати об’єкти нерухомості, що розташовані на меншій земельній ділянці (до того земля перебуватиме в оренді підприємства, а потім, очевидно, відбудеться інвентаризація. — Авт.). А більшу земельну ділянку — викупити. На даному етапі різниця полягатиме тільки у тому, що, замість одного договору оренди, підприємство укладатиме два. Загалом, на сьогодні нафтохімічні підприємства орендують більше 200 га міської землі.
Проте навряд чи місто може сподіватися на гроші від продажу землі ще цього року. За словами Володимира Мельника, процедура — тривала у часі:
— Звичайно, нафтохімічні підприємства можуть звертатися до міської влади з тим, щоб викупити землю, а міська рада вже прийматиме рішення. Процедура складається з двох етапів: на першому — підприємство звертається до міської ради за дозволом на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки, а потім — про затвердження експертно-грошової оцінки і, власне, за дозволом на продаж. Міська рада має право не погодитися із сумою, яку встановив експерт, і коригувати її.
У будь-якому разі, місто може сподіватися мінімум на 17 млн. гривень від цього продажу.
Нагадаємо, що в особі ЗАТ “ЛУКОР”-ТзОВ “Карпатнафтохім” місто має вдячного покупця. Так, попри те, що цього року у місті не відбулося жодного земельного аукціону, від продажу землі вдалося виручити 18,3 млн. гривень. Левову частину цих надходжень забезпечило ЗАТ “ЛУКОР”, яке викупило майже 52 га землі за ціною 33,2 грн. за 1 кв. метр. Загалом від цієї операції місто отримало 17,2 млн. гривень. Це — нібито взаємовигідна операція. Так, місто одноразово отримало кошти, які, сплачуючи орендну плату, нафтохімічне підприємство перераховувало б до міського бюджету впродовж 12,5 року (при розрахунках беруться до уваги діючі ставки орендної плати. — Авт.). Вигода для “нафтохіміків” теж є: тепер за цю землю нараховуватимуть земельний податок, який утричі менший від орендної плати.
Проте депутат Калуської міської ради V демократичного скликання, голова Спілки малого і середнього бізнесу “Альтернатива” Володимир Іваницький вважає інакше. За його словами, навіть порівняно велика сума, яку міській владі вдалося виручити від цієї оборудки, не перекриває відсутності стратегічного бачення міської влади і можливих масштабних негативних наслідків:
— За каденції міської ради попереднього скликання міський голова Ігор Насалик кілька разів виносив питання про продаж цієї земельної ділянки, а потім — уже і перестав. Депутати не погоджували таке рішення. Тому, що йдеться про землю під стратегічно важливим для міста об’єктом — очисними спорудами. Тепер Ігор Насалик має свою більшість у міській раді, тож, землю цього року таки продали. На місці міського голови, я би виніс таке важливе питання на громадські слухання. Громада б мала вирішити доцільність продажу землі на даному етапі, почути чіткий, прозорий, зрозумілий план влади з використання виручених немалих коштів від продажу даної земельної ділянки. Натомість, міська влада зробила все тихо і швидко, не спитавши думки громади.
У міста постійно виникають конфлікти із ЗАТ “ЛУКОР”, яке займається очисткою стічних вод — від промислового виробництва і від міста. Поки місто мало у своїй власності земельну ділянку під очисними спорудами, воно мало деякий вплив і на процес, і на тарифи з очистки стічних вод. Тепер земельна ділянка під таким таким стратегічним об’єктом перейшла у власність нафтохімічних підприємств. Вони зможуть диктувати свої умови, а ми — змушені будемо їх виконувати.
От, якби міська влада продала цю земельну ділянку і виручені кошти спрямувала на проект з будівництва власних очисних споруд, то забезпечила б у майбутньому мінімізацію ризиків та ефективність очистки побутових стоків. І дай Бог, аби ця структура у майбутньому враховувала інтереси нашої громади.
Кошти від продажу землі — великі, а ними залатають “діри” у бюджеті, і — все. Це не економічний і вже зовсім не стратегічний підхід. А земля — це наші скінченні ресурси, які вже поповнити неможливо, і потрібно ними мудро розпоряджатись.
Інше питання — інвентаризація земель, яку проводить ТзОВ “Карпатнафтохім”. Усе, що їм не потрібно, — віддали місту, решту — залишили в оренді. Звісно, це вигідно. Для “нафтохіміків”. Вони покористувалися міською землею, інфраструктурою і — повернули. Але, забираючи землю з оренди, чи поставило місто умову, щоб ЗАТ “ЛУКОР” і ТзОВ “Карпатнафтохім” привели ці земельні ділянки у першопочатковий стан, звільнили від застарілих комунікації, безгосподарних об’єктів, тощо? Адже, не виключено, що у майбутньому на ці землі прийдуть нові інвестори, і міська влада повинна буде шукати інвестиційно привабливі земельні ділянки.