Рік культури у Калуші: 14 млн. гривень — із бюджету

Рекордну суму — більше 14 млн. гривень, передбачено цьогоріч у міському бюджеті для калуської культури. За такі кошти мала б не тільки оновитися матеріально-технічна база закладів культури, але і зрости якісний рівень культурних заходів у місті. Тим паче, що окрім державного фінансування закладів, з’явиться можливість навіть для здобуття грантів. Відтак, можливо, саме цього року залікують хронічні “хвороби” калуського культурного середовища, як, наприклад, дах приміщення арт-галереї та історико-краєзнавчого музею Калущини.
Переглядів: 433
Дощі чи відлига для калуських музейників — надзвичайна ситуація. Рятуються мисками. Фото Юлії Баліцької

Останнім часом культурно-мистецькі заклади міста мали чимало проблем, для вирішення яких потрібні були, насамперед, кошти. Відтак, цього року з’явилася реальна можливість їх подолати. На сесійному засіданні міської ради 25 січня, депутати підтримали програму забезпечення функціонування сфери культури на 2012 рік. На папері — максимальна сума. Працівники управління культури Калуської міської ради резюмували: чи затвердять таку суму, не були впевнені до останнього.
Загалом, з-поміж кількох галузевих програм культура отримала  чи не найбільше фінансування. Для порівняння: програма удосконалення роботи служби у справах дітей Калуської міської ради на 2012 рік — 228 тис. гривень, програма розвитку молодіжної політики, фізичної культури і спорту, оздоровлення дітей і молоді на 2012 рік —  5,3 млн. гривень.
— У проект програми ми заклали максимальну суму фінансування. Так, у галузі культури працює 282 особи. У нас — чотири муніципальні колективи, п’ять закладів культури клубного типу, дві музичні школи. Центральна бібліотечна система об’єднує вісім бібліотек, музейно-виставковий центр — чотири установи, — аргументувала чималу потребу у коштах начальник управління культури Калуської міської ради Антоніна Попадюк.
Найбільша стаття видатків управління культури —музичні школи. Вони отримають 7,8 млн. гривень фінансування, із яких 6, 8 млн. гривень — заробітна плата. Тоді, коли заклади клубного типу отримають 4,5 млн. гривень, із яких зарплата — 2,1 млн. гривень, бібліотеки — більше 2 млн. гривень, із яких 1,3 мільйони — зарплата, і музейні установи — 744 тис. гривень, із яких зарплата — 220 тис. гривень.

Музеям — сигналізацію, колективам — автобус
Відтак, за отримані кошти культура планує підремонтуватися. Загалом, тільки на палаци культури (заклади культури клубного типу. — Авт.) передбачено 900 тис. гривень. За словами Антоніни Попадюк, упозитивно вирішилася проблема ремонту даху ПК “Юність”, кошти на який були предбачені рішенням сесії міськради 25 січня.
До речі, цьогоріч культура сподівається отримати і власний транспорт. Досі жодного службового авто на балансі управління не було. Тож, доводилося постійно звертатися за сприянням до місцевих підприємців. Тільки цьогоріч програмою передбачено купівлю нового автобуса “Еталон”, заклавши  відповідну суму — 400 тис. гривень.
Не відстануть  від палаців і музейні установи. Працівники музейно-виставкового комплексу та управління культури  сподіваються, що 300 тис. гривень, передбачених на капітальні ремонти, допоможуть вирішити основну проблему: замокання приміщень арт-галереї та історико-краєзнавчого музею Калущини.
Наразі митці та музейники з жахом чекають закінчення холодів та початку танення снігу. У приміщенні музею сильно протікає дах. Тому, не зважаючи на екскурсії, рятувати ситуацію змушені за допомогою відер та клейонки.
За словами директора музейно-виставкового комплексу Уляни Паньо, уже два роки працівники культури домагаються ремонту приміщення історико-краєзнавчого музею Калущини. Уже складений кошторис, який за сьогоднішніми цінами становить 80 тис. гривень.
На те , що з цих коштів проблема має бути вирішена, має надію й Антоніна Попадюк:
— За кошти, передбачені програмою,  плануємо поремонтувати дах і приміщення арт-галереї та історико-краєзнавчого музею Калущини.
До речі, новостворений музейно-виставковий центр уже працює, і навіть — розробляє перші новації.
— Уже незабаром заплановано створити на його основі історичну бібліотеку, читальню і конференц-залу. Наразі ми маємо достатню кількість книг для облаштування невеликої бібліотеки. Тож, займаємося створенням книжкового фонду. Нові приміщення заплановано відкрити у підвалах арт-галереї. Тож, уже у лютому можна буде чекати якісних змін, — сподівається науковий співробітник історико-краєзнавчого музею Калущини Інна Урсу.
Цікаво, що цьогоріч 30 тис. гривень мають бути виділені на встановлення охоронної сигналізації у примішенні музею та арт-галереї. Наразі ці установи захищені хіба що загратованими вікнами  і замками на дверях. Тож, хтозна, можливо,  після встановлення сигналізації у міського голови з’явиться бажання виставити там власну колекцію  картин. Нагадаємо, що на нещодавній зустрічі з журналістами на службовій квартирі мер похвалився багатою колекцією художніх полотен, зокрема, роботами голландських митців.
Якщо музейно-виставковий центр створений, за словами Антоніни Попадюк, для вироблення єдиної стратегії подальшого розвитку галузі, то центральна бібліотечна система, зокрема, — для того, щоб мати можливість самостійно залучати кошти.
— Центральні бібліотечні системи створені у всіх великих містах області. Досі їх не мали тільки Калуш і Коломия. Восени ми об’єднали вісім бібліотек міста. Наш досвід уже має намір перейняти Коломия. Ми навіть обговорюємо можливість обміну досвідом, — зазначила Антоніна Попадюк. — Наразі дуже поширена практика участі у конкурсах на здобуття грантів. Сучасні умови участі у таких конкурсах передбачають наявність централізованої бібліотечної системи. А ось, коли такої системи немає, — отримати грант неможливо.
Зароблятиме культура і платним входом на виставки та відвідуванням бібліотек. Хоча, перелік пільгових категорій населення, подекуди, залишає мало шансів на надходження.