Політика кадрів: повна “Свобода”

Від учора земельно-кадастрове бюро міської ради очолив депутат міської ради, лідер міської “Свободи” Василь Романович. Це — вже другий керівник бюра за трохи більше, ніж рік часу. А, загалом, земельно-кадастровим бюром “лихоманить” уже не вперше. Спочатку — скандал зі зміною попереднього керівника, з яким зникла і всі фінансова та бухгалтерська документація, потім — перевірка правоохоронними органами фінансово-господарської діяльності бюра. Останнє призначення можна розглядати і як політичний крок міської влади. Проте, сам Василь Романович стверджує: жодної політики. Тільки — бажання поборотися із системою та навести лад.
Переглядів: 508
Перше інтерв’ю на посаді керівника Василь Романович дав “Вікнам”

Кадровим ротаціям передувала подія, яку багато хто і розглядає як передумову самого призначення. Нещодавно міський голова Ігор Насалик влаштував прес-конференцію на своїй службовій квартирі, де, окрім журналістів, був присутній єдиний депутат міської ради — Василь Романович. Свою присутність депутат пояснив просто: напросився у гості, бо стало цікаво, як живе міський голова.
З такою ж легкістю Василь Романович очолив і земельно-кадастрове бюро:
— Я прийшов у земельний відділ міської ради у власних справах. І побачив калушанку, яку “футболили” від дверей до дверей. Тож узявся їй допомогти. За запевненням земельників, проблем у вирішенні її питання не повинно було бути. А от у загальному відділі міської ради, куди жінка звернулася із заявою, заявили, що це — “мертва” справа, а мене звинуватили у намірах попіаритися. Тоді я звернувся до куратора земельних питань, керуючої справами виконкому Наталії Бабій. У розмові ми зійшлися на думці, що у земельній сфері міста існує безлад. Тоді я запропонував свою допомогу.
За тиждень депутату прийшла пропозиція попрацювати у земельно-кадастровому бюрі міської ради. Той — погодився, але висунув умову: тільки на керівній посаді, бо інакше не зможе досягти змін та дати ладу.
— Попередньо я також мав розмову із міським головою Ігорем Насаликом, який поставив мені два завдання: не вплутувати у роботу політику і до всіх ставитися однаково, — стверджує Василь Романович.
Міський голова Ігор Насалик “Вікнам” повідомив, що не коментуватиме кадрові призначення, які входять до компетенції його заступників (вочевидь — і керуючої справами виконкому. — Авт.):
— Я не дискутую із кадрових питань. Якщо заступник визначився із кандидатурою директора структури, що за посадовими обов’язками йому підпорядковується, то у мене немає запитань. Питатиму за результатами роботи. Але знаю, що від цієї посади відмовилося вже троє людей.

Між тим, таке призначення є цікавим політичною складовою. Василь Романович — один із трьох депутатів, які представляють у міській раді “Свободу”. На обласному рівні УП Ігоря Насалика та “Свобода”, яку очолює голова обласної ради Олександр Сич, “побили горшки” через голосування за кандидатуру голови облради (фракція УП при голосуванні підтримала “регіонала” Зіновія Митника. — Авт.). У Калуському районі “Свобода” й УП посади поділили мирно: голова ради Василь Дзундза — від УП, посада заступника дісталася “свободівцю” Михайлу Срібняку. Хоча головний “свободівець” Олександр Сич зарікся мати справи із Українською партією. Таку партійну недисциплінованість у чат-конференції на сайті “Вікон” голова облради прокоментував так:
— Коли ми формували більшість в обласній раді, то разом із партнерами висловили рекомендацію нашим районним та міським організаціям дотриматися такого ж формату коаліцій на своєму рівні. На жаль, далеко не завжди це вдалося зробити. Аналіз показав, що перепоною цьому стояли і стоять не ідеологічні чи програмні розбіжності, але персональні взаємовідносини. А тому майже у кожному районі чи місті формат коаліцій є найрізноманітніший. Щодо Срібняка — він націоналіст і добрий фахівець.
Олександр Сич залишив за членом своєї партійної організації право вибору і зараз.
— Я погоджував своє призначення із керівником обласної партійної організації, — повідомив лідер міської “Свободи” Василь Романович. — Він попередив мене про велику відповідальність, і навіть — небезпеку. Але також — не відмовив у сприянні для вирішення робочих питань, які виникатимуть
Однак, під час виборів у цій ситуації можуть виникнути нюанси. Цілком імовірно, УП буде не проти заручитися на місцевому рівні підтримкою “Свободи”. Проте, “Свобода” має високий рейтинг, і, ймовірно, матиме і своє бачення та кандидатури у виборчому процесі. Як у такому випадку поступатиме Василь Романович як очільник міської структури, який у виборчих перегонах має стати опонентом свого безпосереднього керівника — міського голови? А, можливо, до виборів Василь Романович “виросте” і до самостійної одиниці у бюлетені на посаду міського голови? До речі, міський голова не раз практикував приручення особливо “норовливих” депутатів різними посадами — така собі депутатська кар’єра, яка трохи “змазує” політичну різкість.
Депутат запевняє, що поки що над цим не думав.
— Я ніколи не був директором, не знаю, що таке “система”. Але вирішив погодитися на цю посаду, бо хочу навести лад у земельній сфері та спробую поборотися із “системою”. За своїми життєвими поглядами я — завжди за справедливість, — резюмує Василь Романович.

На бюро чекає революція
Тільки заступивши на посаду, Василь Романович, між тим, уже визначився зі своїми першочерговими завданнями та кроками.
— Моє першочергове завдання — довести бюро до рівня самоокупності. Адже на зарплату працівникам потрібно у середньому 9 тис. гривень на місяць, а бюро заробляє у середньому 3 тис. гривень. Бюро — практично банкрут. Проте, у місті діють приватні фірми, які займаються такими ж роботами. І вони — рентабельні. А міське підприємство має переваги. Не так — цінові, як — рейтингові. Так, рейтинг довіри до комунального підприємства у людей дещо вищий, ніж до приватних. Це засвідчив, зокрема, останній випадок. Людина, яка прийшла до нас, свідомо переплатила кілька сотень гривень (порівняно із приватними фірмами), але погодилася на це в обмін на впевненість, — повідомив “Вікнам” новий керівник.
До речі, справді виникає питання щодо того, чому комунальне підприємство, яке має гарантовані стартові позиції, закріплені сприянням влади та певним бюджетним фінансуванням, на ринку земельних послуг є аутсайдером. Можна припустити, що тут проблема — у кадровій політиці. За деякою інформацією, два попередні керівники були не надто зацікавлені у прибутковості земельно-кадастрового бюра Калуської міської ради, бо мали стосунок до приватних фірм аналогічного спрямування. Відтак, там, де міг заробляти бюджет, ініціативу перехоплювали приватники. Деякі сумніви викликає і ця кадрова перестановка. Адже Василь Романович — один із наймолодших депутатів міської ради (26 років. — Авт.), причому — без досвіду у земельній сфері. Хоча, сам “новоспечений” директор бюра так не вважає.
— У мене — вища технічна освіта за фахом “інженер з автоматизації”. З відзнакою закінчив Івано-Франківський національний технічний інститут нафти і газу. І, думаю, що, принаймні, ні у чому не відстаю від попередніх керівників бюра. Крім того, я працюю у депутатській комісії із земельних питань. І навіть роздрукував собі Земельний кодекс, і поволі його вивчаю. Постажувавшись кілька днів у бюрі, я вже побачив безліч “дірок” у системі. Найперше, що я зробив, прийшовши на посаду, — це заборонив посередників. Бо приходять люди із цілими стосами документації від імені калушан, а доручення — не мають. Якщо ми і прийматимемо посередників, то — тільки із відповідними дорученнями. У перспективі — створення “єдиного вікна”. На мою думку, людині потрібно мінімізувати контакт із посадовцями і, відповідно, — ходіння від кабінету до кабінету. В ідеалі, людина повинна звернутися в один кабінет, а далі вже — наш клопіт.
До призначення на посаду Василь Романович працював на посаді  слюсара КВПіА ТОВ “Карпатнафтохім”, заробляючи у середньому 2 тис. гривень на місяць. Зараз його зарплата становитиме у межах 2,6 тис. гривень.
Відтак, схоже на те, що у земельно-кадастровому бюрі назріває революція. Її результатом можуть стати або справді якісні зміни, й у такому випадку можна буде констатувати, що це — рідкісний випадок, коли кадрове призначення у владі було справді вдалим і професійним. Інакше — у місті працюватиме одна із багатьох структур: не зовсім життєздатна, але — і не повністю безперспективна. До нового кадрового призначення.