Після трьох минулорічних пленерів митцям було що творити й оцінювати. Пленер в образотворчому мистецтві позначає спеціальну техніку живопису, у якій основним є зображення предмету чи особи у звичайних умовах при природному освітленні. Відтак, важливим для пленеру є повітря і світло. Ці умови значно впливають на форми і кольори об’єкту живопису. Відтак, пленером стали називати і так звані мистецькі виїзні табори, де митці мають змогу працювати на відкритому повітрі. Як правило, художники не обмежуються одним полотном, черпаючи із живої природи чимало ідей.
Природна обстановка, відкрите повітря і світло і справді змінили манеру декого з художників. Природу Василя Рудзінського із його “фірмовою” темною гамою, традиційно точні пейзажі Степана Баки та Ярослава Господарчука “розбавила” яскрава колористика Ганни Пархоменко.
Калуські художники не перший рік разом відвідують пленери. Щороку таку ініціативу підтримує й управління культури Калуської міської ради, фінансуючи, як мінімум, одну таку поїздку. Минулого року пленерів було аж три. Уперше калуські художники влітку гуртом відвідали замки Львівщини: Олеський, Підгорецький та Золочівський, а також Унівську лавру і Рогатинську церкву. За словами завідувача виставкової зали Богдана Струтинського, програма була настільки щільною, що художникам навіть доводилося озброюватися фотоапаратами, щоб уже потім, по приїзді додому, зобразити все сфотографоване на полотнах. Ще два пленери відбулися восени у горах на Яблуницькому перевалі та у Вишкові. Кількаденні “табори”, де художники і працювали, і відпочивали, дали змогу не тільки почерпнути вдосталь творчих ідей, але і поділитися власними творчими секретами.
Загалом, пленерна виставка об’єднала 45 полотен і 5 скульптур тринадцяти місцевих митців.
До речі, мистецьке середовище вельми тішить і те, що виставкова зала, нарешті, завершила ремонт і постала в оновленому вигляді. Якщо ще рік тому її тільки-но ремонтували, то вже зараз там відновлена не тільки основна зала, але й облаштована додаткова — у якій діє постійна експозиція робіт митців Калущини. А робіт, схоже, незабаром стане ще більше. Так, у виставковій залі займаються вихованці секції образотворчого мистецтва Центру художньої творчості для дітей, юнацтва і молоді. У приміщенні облаштували робочі місця два місцеві художники: власну студію має Володимир Романів і готується до виставки Степан Бака. І навіть сам завідувач виставкової зали Богдан Струтинський так перейнявся розвитком живопису у місті, що і сам взявся за пензля.
— Митці не тільки самі працюють у майстернях, але і планують навчати мистецтву інших. Наприклад, я відвідав уже два уроки малярства. І, хоча маю культурологічну освіту і, загалом, умію малювати, відкрив для себе зовсім іншу сферу діяльності. У перспективі — не тільки влаштовувати майстер-класи для учнів мистецьких шкіл, але і проводити їх для калушан, — планує завідувач виставкової зали Богдан Струтинський. — Під час пленерів була можливість спостерігати за творчим процесом і діалогом між митцями. Адже навіть скомпонувати виставку — ціла наука. Треба досконало знати, як і де розташувати картини. І, хоча я маю культурологічну освіту, оцю, пленерну, виставку зібрали, фактично, самі художники.
На виставці — переважно, пейзажі, які, що важливо, створені на відкритому повітрі. Мало будівель, ще менше — людей. Полотна, написані, здебільшого, пізньої осені, створюють ілюзію першого весняного тепла, адже митцям вдалося вловити той момент, коли гори і навесні, і восени виглядають однаково. Звідси — і передчуття приходу весни.
Із відкриттям виставки художників й адміністрацію виставкової зали привітала начальник управління культури Калуської міської ради Антоніна Попадюк. Митці вже планують місце наступного пленеру. Відтак, сподіваються на сприяння влади. Без неї сучасним митцям — нікуди.
Сакральний момент випікання пасок
