Том Аксальгаард (по центру) переконує: корм за рецептами датських фахівців смакує свинкам зі свиноферм “Даноші”. Усі ком Вигодувати свиню вдома можна у максимально короткий проміжок часу. І коли свинка харчується картоплею, відходами зі столу господарів, то, без сумніву, виросте швидко, і дасть смачне м’ясо. Однак, у нашому місті далеко не кожен має можливість вигодувати свиню. Відтак, вимушені або ж купувати м’ясо на ринку, або ж — у крамницях. Останнє —значно більш безпечне. Адже проходить кілька ступенів перевірки. Усупереч поширеній думці по те, що заводське м’ясо — не таке смачне і не таке корисне, а часом і — небезпечне, є чимало технологій, які дають велику кількість м’яса і — гарантують безпеку.
За приклад у світі ставлять данське свинарство. За європейським технологіями працює і найбільш відомий свинокомплекс у нашому регіоні — ТзОВ “Даноша”, яка поділилася секретами вирощування свиней. Найперше, виробництво свиней ефективне тоді, коли свиня швидко росте і дає якнайбільш чисельний опорос. Розвиток свиней залежить від породи і від корму, який отримує тварина. Показовими у плані виведення порід свиней є Данія, яка працює над виведенням порід свиней уже більш, ніж півстоліття.
— 1931 року у Данії було створено реєстр поголів’я свиней у країні. Тобто, вчені мали інформацію про кожну свиню, яка перебувала на фермах й у приватних господарствах. Відтак, учені почали працювати із найкращим генетичним матеріалом і мали змогу вивести кілька порід свиней, які нині культивують в усьому світі. Показовими є породи ландрас і йоркширська свиня, які при схрещуванні дають якісний результат. Так, попри родючість, а вона, принаймні, на наших господарствах становить 28 свиней від однієї свиноматки за рік, породи добре набувають вагу. Крім того, вони різняться і за якістю м’яса. Зокрема, у відомому данському беконі шар сала має бути не надто товстим, щоб він міг стопитися просто на сковороді, додавши м’ясові смаку і соковитості. Свинина також може бути зовсім пісною, її можна порівняти із дієтичним курячим м’ясом. Різне м’ясо забезпечують різні породи свиней, — каже голова наглядової ради ТзОВ “Даноша” Том Аксельгаард. — Тому показово, що у рік Данія виробляє 24 мільйони свиней на 5 млн. населення, тоді, коли Україна — тільки 6 млн. свиней на 46 млн. населення. Данія просто має набагато більше розробок, ноу-хау у виведенні порід, рецептурі харчування, технології вирощування свиней.
Харчування є одним із найголовніших факторів росту свині. Основа харчування і домашньої свині, і свині зі свинокомплексу — злаки. Окрім пшениці, свинка має споживати і кукурудзу, й овес. “Домашні делікатеси” для комплексних свинок компенсує молочна сироватка, а також — вітаміни, зокрема, вітамін Е, який вкрай необхідний у холодну пору року. Проте, різний вік свині вимагає різної рецептури кормів. Зокрема, суттєво різняться корми для поросят, вагою від 7 до 30 кг, свиням від 30 до 120 кг, а також — для свиноматок і кнурів. Однак, незмінною залишається якість сировини, яка має бути використана для корму.
Як свідчить досвід ТзОВ “Даноша”, не кожна партія злакових культур придатна для вигодовування свиней. Наразі всі злакові культури, які виробництво закуповує, і навіть — вирощує самотужки, проходять обов’язковий аналіз. Основним показником є вміст протеїнів. Так, тільки місцевий свинокомплекс повертає до продавця близько 17% зернових тільки через те, що вони не відповідають вимогам якості. Частину сировини підприємство вирощує самотужки. Важливо мінімізувати і контакт людини і сировини. Відтак, процес виробництва комбікормів на калуських свинофермах — повністю автоматизований, а, тому виключає контакт із людиною.
Свинку на фермі можуть убезпечити від хворіб антибіотики. Однак, кожен добросовісний виробник може звести його до мінімуму. Головним чином — обмежити контакт свиней із ферми і свиней із приватних господарств. Для цього свиней тримають у спеціальних безпечних свинокомплексах. При цьому, не варто обмежувати тварину у русі.
Практика показує, що навіть людина, яка доглядає за тваринами, не повинна мати домашніх свиней. Адже, у певних випадках, людина може бути переносником певних інфекцій. Тому до свинок без попередніх гігієнічних процедур і спеціального одягу — не пускають.
— Ветеринарний контроль за м’ясом здійснюється на кожному етапі вирощування свиней і виробництва м’яса: від карантинних процедур при імпорті свиней, а також — обов’язкових профілактичних щеплень, до контролю безпосередньо під час вирощування свиней у місцевих свинокомплексах. Зокрема, під контролем — і використання антибіотиків, і біопрепаратів, адже їх, згідно із державними вимогами, можна застосовувати в обмежених кількостях, і виключно — сертифіковані. Тривалість застосування антибіотиків також підлягає контролю, — переконує головний ветеринарний лікар Калуського району Григорій Хемич. — Державна ветеринарна служба здійснює контроль безпосередньо за м’ясом. Оскільки місцевий виробник — ТзОВ “Даноша” — не виробляє готової свинини, м’ясо з їхнього свинокомплексу проходить перевірку на забійних пунктах. Тут раз у місяць здійснюється забір м’яса. При цьому, застосований фактор несподіваності, адже перевірка приходить без попередження. Проби м’яса маркують і відправляють у лабораторії. Окрім того, раз у 10 днів м’ясо вивчають у місцевій лабораторії. Ще один вагомий фактор — генна модифікація. Хоча, знайти ГМО у м’ясі — малоймовірно, оскільки генна модифікація присутня там, де є рослинний білок. Відтак, м’ясо зі свинокомплексів проходить так багато перевірок, що доходить до споживача, фактично, виключивши всі можливі патогени.
Разом із тим, смак і якість м’яса залежать від свинокомплексу і від умілого приготування.
Основні смакові якості свинини ТзОВ “Даноша” журналісти місцевих ЗМІ нещодавно мали змогу оцінити на дегустації м’ясних виробів в одному з відпочинкових комплексів міста. Відтак, переконалися: м’ясо — надзвичайно смачне. Причому, залежно від особистих уподобань, його можна приготувати, справді, по-різному. Страва може бути як жирною, так і пісною. Крім того, свинина — свого роду універсальне м’ясо, яке однаково добре смакує і в шашлику, й у запеченому вигляді. Не поступається якістю і сало, смалець та шкварки. Тому з приходом весни, коли більшість із калушан відчувають нестачу сил, ніщо не підтримає їх так, як м’ясні страви.
Сакральний момент випікання пасок
