Під кабінетом в онколога — черга. Дві літні жіночки (скоріше — бабусі) скорочують час чекання розмовами. В однієї — невелика “вавка” на пальці. Каже, прийшла до хірурга — направили до онколога. Сусідка одразу ж пропонує історію “на тему”: у родички була схожа проблема. Лікували різними мазями, та ранка не гоїлася, а навпаки — набрякла і розрослася. Урешті, довелося йти до лікаря. За кілька хвилин до черги доєднується ще одна жінка — на вигляд трохи молодша. Але — змучена. І справи тут — уже серйозніші. Каже, що лікується в обласному онкодиспансері. Вирізали молочну залозу, приймає “хімію”, після кожної крапельниці — по два дні “слаба”. Гроші, що потратила на лікування, рахує тисячами, але суми не називає. Каже: пішло стільки, що і рахувати не хоче — аби лише на здоров’я.
— Щодня на прийомі — мінімум 1 жінка із патологією молочної залози, — розповідає онколог міської поліклініки Володимир Гапчак. — Далеко не все — онко. Але, принаймні, в однієї жінки зі ста, раз на тиждень виявляємо злоякісні процеси. Рак молочної залози — найпоширеніше онкозавхорювання серед жіночого населення. І не тільки у Калуші, але і загалом в Україні, і навіть — у світі. Наприклад, на обліку у міській поліклініці перебуває 1093 осіб із онкозахворюваннями, з них 185 (або 17%) — це жінки із раком молочної залози. Торік від цієї хвороби померло п’ятеро. У 30-40% випадків діагностуємо рак на останніх стадіях — жінки не поспішають звертатися за медичною допомогою. Приходять, коли пухлина вже розміром, як коробка з-під фотоплівки (унаочнює прикладом. — Авт.), а треба — коли ущільнення не набуло розмірів і квасолини. Кожна жінка, яка себе любить, яка дбає про своє здоров’я, не допустить до такого. Серед типових “запущених” пацієнток — жінки із села, яким ніколи дбати про власне здоров’я, і приходять вони, коли вже дуже “припече”. Між тим, якщо на початкових стадіях рак можна прооперувати, жінку — пролікувати, і вона проживе довге та щасливе життя, то III-IV стадії онко — це, практично, безнадійно. Адже на цьому етапі рак дає метастази в інші органи. Тому не втомлюся повторювати, що для жінки лікар №1 — це гінеколог. Огляд гінеколога жінка повинна пройти хоча б раз на рік, а в ідеалі — двічі.
Загалом, приблизно у 10% хворих раком молочної залози розвиток хвороби обумовлений обтяженою спадковістю. Тобто, якщо у сім’ї на це захворювання хворіли мама чи сестра, то ризик захворіти на рак грудей суттєво зростає. У решти жінок основними чинниками, що підвищують вірогідність захворіти, є особливості функціонування їхньої репродуктивної системи: ранній вік початку менструацій; пізні перші пологи або їхня відсутність; нетривала лактація; пізня менопауза; відсутність чи нестабільність статевого життя.
Основним проявом раку молочної залози на ранніх стадіях є наявність утворень у молочній залозі. Це утворення виявляє або сама жінка, або воно виявляється при мамографії, УЗД або інших методах дослідження. За відсутності лікування пухлина збільшується у розмірах, проростає у шкіру (викликає втягнення шкіри — утворюється “лимонна кірка”, зміни форми соска, виділення з нього) і грудну стінку. Через лімфатичні судини клітини потрапляють у найближчі лімфовузли.
Через кров ракові клітини розносяться по всьому організму, даючи метастази. Найчастіше рак молочної залози метастазує у легені, печінку, кістки, головний мозок. Ураження цих органів, а також розпад пухлини і призводять до смерті.
— Переважна більшість пацієнток, які хворіють на онкологію молочної залози, — це жінки віком “за 50”, — резюмує Володимир Гапчак. — Тут даються взнаки гормональні зміни організму у період менопаузи. Хоча, трапляються випадки, коли з такими ж проблемами звертаються і молоді жінки — після 20-и чи 30-и. Проте, молоді жінки більш схильні слідкувати за своїм здоров’ям, а тому запущених форм раку у такій віковій категорії наразі не було.
— Калущина володіє всім комплексом діагностичної апаратури для того, щоб вчасно виявити злоякісний процес молочної залози, — переконує заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш. — У міській поліклініці є мамограф, медичні заклади забезпечені УЗД-апаратами. Від пацієнтів вимагається тільки одне: звернутися до лікаря на прийом.
Медики підуть “у народ”
Минулого року було виявлено 45 випадків раку шкіри і 42 випадки онкозахворювання легень. Проте, якщо серед шкірних злоякісних утворень тільки 1 випадок запущеного стану, то серед легеневих — більше третини.
— Від раку шкіри, зазвичай, не помирають, — стверджує Володимир Гапчак. — Адже, якщо людина бачить на шкірі ранку, яка не заживає, збільшується у розмірах чи поводить себе “нетипово”, вона одразу ж звертається до лікаря, відбувається радикальне лікування і людина живе далі. Єдиний унікальний випадок — чоловік, який умудрився проходити зі злоякісним утворенням на вусі більше 10-и років. Пухлина виросла у розмірах на більше, ніж 5 см, й у нього була діагностована запущена форма раку шкіри. Значно важче — із онкозахворюванням легень. Його важче діагностувати, а люди звертаються до лікарів, коли вже починають плюватися кров’ю.
— У нас завжди рак легень випереджав усі онкопоказники, — стверджує Наталія Кінаш. — І це не дивно, адже за захворюваннями дихальної системи Калущина завжди посідала перше місце в області. Проте, 80% раку легень — у чоловіків-курців. Торік, уперше за кілька років, було виявлено занедбані стани онкозахворювань шийки матки. А, загалом, на першу половину минулого року припав бум нововиявлених ракових захворювань. Велика кількість — у занедбаному стані. Причин на це кілька. Насамперед — низька активність самих пацієнтів. Адже не таємниця, що більшість людей всілякими способами намагаються уникнути медичних оглядів, не відвідують лікарів упродовж 10 і більше років. Якщо людина вчасно проходить медогляд, то онкозахворювання виявляють на ранній стадії, і це збільшує шанси на життя. Так, 32-35% онкопатологій виявляють при щорічних медоглядах і, як правило, — на ранніх стадіях. У таких випадках рак не є страшним діагнозом. Проте, є випадки, коли доведена провина самих лікарів. Торік за такими фактами було винесено 7 доган.
Те, що онкозахворювання стали виявляти інтенсивніше — заслуга новітнього медичного обладнання. Адже, саме новий магнітно-резонансний томограф є потужною допомогою у діагностуванні злоякісних новоутворень. Проте, є форми раку, які не потребують дороговартісного обладнання: їх можна виявити при візуальному огляді. Це, насамперед, онкозахворювання ротової порожнини, шийки матки, у деякій мірі — молочної залози.
— Для того, щоб заглянути людині у рот, не потрібно дорогого обладнання, — заявив на медичній раді, що відбулася у Калуші, начальник Головного управління охорони здоров’я ОДА Микола Олінійчук. — Треба організувати курси для лікарів у ФАПах та навчити їх, як оглядати молочну залозу, виявляти рак ротової порожнини і взагалі звернути увагу на первинну ланку охорони здоров’я, адже це зараз у країні — проблема №1.
Очільник медицини області вказав на недбалі та поверхневі медогляди, недостатню кількість виїздів районних спеціалістів у села району (приміром, якщо торік відбулося 48 виїздів у села Калуського району, то у Галицькому районі цей показник становить 115. — Авт.). А також наголосив, що місце медичних керівників — не у кабінетах, а там, де є проблема.
Загалом, схема діагностики та лікування онкохворого пацієнта виглядає так: людина звертається до дільничного терапевта, який проводить обстеження, та, у разі необхідності, направляє на дослідження на МРТ. Результати діагностики вивчає лікар-онколог та направляє пацієнта в обласний онкодиспансер. Остаточний діагноз має бути підтверджений та встановлений саме у цьому медичному закладі. У онкодиспансері людина проходить і специфічне лікування (хіміо- чи променеву терапію. — Авт.).
Нагадаємо також, що цього року у міському бюджеті було закладено 1 млн. гривень для лікування онкохворих калушан. З них 200 тис. гривень — для Калуської ЦРЛ як відшкодування за витрачені для діагностики матеріали. За словами Наталії Кінаш, у січні безкоштовною діагностикою скористалися 4-о пацієнтів із онкопатологією.
Головне завдання медицини нині — це попередити запущені форми онкозахворювань.
— Кожен дільничний терапевт на своїй дільниці формує групи ризику, куди входять пацієнти із передраковими станами, — стверджує Наталія Кінаш. — Зараз лікарі додатково обстежуватимуть цю групу хворих та посилено працюватимуть із пацієнтами, які не обстежувалися впродовж 2-х і більше років. Кожен дільничний терапевт зобов’язаний оглянути пацієнта комплексно, а не тільки за скаргами, з якими ця людина звернулася за медичною допомогою. Також проводитимемо виїзні огляди та посилено слідкуватимемо за тим, чи якісно проводяться медогляди, чи немає фальсифікацій онкооглядів та флюорографій. Крім того, актуальним є питання про розукрупнення дільниць, щоб кожен лікар обслуговував дільницю, на якій проживає максимум півтори тисячі населення. Тільки тоді він зможе надавати якісну медичну допомогу. У принципі, ми можемо розкрупнити дільниці хоч завтра, але питання стоїть у додаткових професійних ресурсах. У стадії розгляду також питання про будівництво окремих амбулаторій сімейного типу у Підгірках та Хотіні.
Довідка “Вікон”. Минулого року на Калущині було виявлено 361 онкохворого (у 2010 році — 327). 18% випадків — онкологія у занедбаному стані (в області — 16,8%, в Україні — 14,9%). Локалізація новоутворень: 45 випадків раку шкіри (з них 1 випадок — у занедбаному стані), 42 випадки раку легень (14 — у занедбаному стані), 29 — рак шлунку (12), 28 — рак молочної залози (11), 21 — рак кишківника (5), 20 — рак прямої кишки (3), 20 — рак шийки матки (6), 18 — рак простати (3), 15 — рак сечового міхура (1), 13 — рак тіла матки (1), 9 — рак нирки (3), 8 випадків — рак яйників, рак гортані (1), рак ротової порожнини (5), по 1 випадку — рак губи та щитовидної залози.