На сесії міської ради міський голова Ігор Насалик оголосив про намір віддати ЖЕО №1 у приватне управління і доручив першому заступнику Ігореві Матвійчуку підготувати відповідний конкурс. Це — вже не перша спроба реорганізації калуської “комуналки”. Так, ще у 2009 році міська рада прийняла рішення про реорганізацію житлово-експлуатаційних об’єднань. Із 6-ти ЖЕО, які функціонували у місті, утворили 2. Зміни пояснювали бажанням скоротити “роздуті” штати та поліпшити умови праці. Міському голові довелося довго апелювати до депутатського корпусу, щоб домогтися запланованих змін. Як важку артилерію було використано аргумент: мовляв, у калуську “комуналку” хоче прийти приватна фірма “КомЕнерго”. Проте, вона згідна була працювати тільки з певною кількістю житлового фонду. Для цього потрібно об’єднати ЖЕО. Реорганізацію провели. А приватник — зник. Скоріш за все, інформація про прихід приватної фірми була використана як переконливий аргумент для депутатів.
Приватне ЖЕО: перезавантаження
Цього разу, схоже, наміри влади — дещо інші. У “комуналку” хочуть привести приватний бізнес, але, скидається на те, що не для якісної реорганізації, а — щоб довести нереальність цієї затії. Уже зараз йдеться не про ЖЕО №1, а — про ЖЕО №4, де у частини будинків практично відсутні підвали, а житловий фонд суттєво зношеніший.
Згідно із Законом “Про порядок визначення надавачів житлових послуг”, житловий фонд міста можуть обслуговувати комунальні підприємства або ж його можуть передати в управління приватній структурі на конкурсній основі. Наразі надавачем комунальних послуг у Калуші є ЖЕО. І, згідно із Законом “Про приватизацію житлового фонду”, саме вони обслуговуватимуть багатоповерхівки до створення ОСББ. Інший варіант — міська влада може укласти угоду із приватною структурою про передачу будинків на обслуговування.
— Якщо приватна фірма має дозволи на виконання певних видів робіт у комунальній галузі, то місто може передати їй в управління житловий фонд, — стверджує начальник управління ЖКГ Калуської міської ради Юрій Рекунов. — Але у цій справі — ціла купа нюансів. Якщо фірма бере на обслуговування будинок, вона повинна укласти угоду із кожним мешканцем. Немає угоди — людина може і не заплатити. Загалом, конкурс на управління житловим фондом оголошується, якщо зголосилися кілька учасників. Якщо ж конкуренції немає, то договір із претендентом укладається тільки терміном на 1 рік.
Комунальник рекомендує не хапатися одразу за велику житлову площу. Ідеально — спробувати на одному будинку. А ще краще — не братися одразу за старі багатоповерхівки, у яких — ціла купа комунальних проблем, а — розпочати із новобудов, які на сьогодні ніхто не обслуговує. Юрій Рекунов навіть називає з десяток нещодавно збудованих висоток, якими на початок і може зайнятися приватник.
Уже сьогодні визначилися вірогідні учасники майбутнього конкурсу. Принаймні — один: підприємець, депутат міської ради Роман Бігун (НРУ). Саме його зауваження щодо постійних і безрезультативних поповнень статутних фондів міських ЖЕО стали підгрунтям для виникнення ідеї у міського голови щодо приватного ЖЕО. Сам Роман Бігун запевнив: готовий працювати над реформою комунальної галузі ще з 1999 року. Проте, досі жоден із міських голів так і не зробив реальних кроків для впровадження ідеї приватного ЖЕО у життя.
— Важливо, щоб міська влада справді була зацікавлена у впровадженні такої ідеї, а не мала на меті довести її нереальність, — наполягає Роман Бігун. — Зараз від мене вимагають стратегії роботи у комунальній галузі та бізнес-план. Однак, такі вимоги є завчасними, оскільки влада поки що не оголосила умов, за яких готова передати житловий фонд на обслуговування. Знаю, що, при бажанні, рентабельною можна зробити навіть “комуналку”. Кілька років тому, до реорганізації ЖЕО, одне із цих комунальних підприємств не було збитковим. Зараз ЖЕО щомісяця отримують дотації з міського бюджету. ОСББ у Калуші поки що не прижилися, тому, напевне, варто рухатися іншим шляхом.
Міська влада ж поки що рахує ризики. На думку першого заступника міського голови Ігоря Матвійчука, беручись до подібного експерименту, місто ризикує. І, хоча, комунальна галузь, як нікотра інша, є максимально законодавчо регульованою, проте, ряд нюансів змушує задуматися. Насамперед — це тарифи. Згідно із постановою Кабінету Міністрів, по кожному будинку у Калуші були проведені громадські слухання і затверджено тариф на квартплату. За словами директора КП ЖЕО №1 Тараса Підлужного, по цьому ЖЕО квартплата коливається від 49 копійок до 1,3 гривні за 1 кв. метр.
— Є будинки, у яких не всі послуги надаються, — резюмує Тарас Підлужний. — Наприклад, ті, де немає мереж центрального опалення, або ж зручності — надворі.
Зрештою, тариф — це визначальна складова рентабельності бізнесу. Проте, вартість квартплати визначає виконавчий комітет міської влади, а надавач послуг може бути тільки ініціатором. Сьогодні діючі тарифи не є економічно обгрунтованими, а тому щороку ЖЕО отримують дотацію з міського бюджету як компенсацію за різницю між існуючим і реальним тарифом. Таку ж дотацію може отримувати і приватник. І тут бізнес навіть буде у привілейованому становищі. Бо надавач послуг має право вимагати цієї дотації у судовому порядку. Або ж ставити умову про доведення тарифу до економічно обгрунтованого рівня. Якщо для ЖЕО — це глухий варіант (судова тяганина ЖЕО із міською владою стала б прецедентом. — Авт.), то для приватної фірми — цілком прийнятний розвиток подій.
До речі, якщо минулого року ЖЕО отримували дотацію на тарифи, то цього — ні. За словами Юрія Рекунова, дотація перестала надходити після того, як були затверджені нові тарифи — окремо по кожному будинку. Бо комунальні підприємства не подали нових розрахунків потреби.
— Розрахунки повинні бути зроблені по кожному будинку окремо. До того часу дотації на покриття різниці у тарифах ЖЕО не буде, — зазначив начальник управління ЖКГ.
Але скидається на те, що дотація ЖЕО вже і не потрібна. Бо міська влада дотує свої комунальні підприємства, поповнюючи статутні фонди. Хоча юридично це — зовсім інші речі, фактично — гроші йдуть на одні і ті потреби. Насамперед — на заробітну плату, адже саме проблеми із виплатою зарплати є основною причиною постійних бюджетних “вливань”. Так, минулого року два ЖЕО отримали майже 800 тис. гривень компенсації різниці у тарифах та 730 тис. гривень — поповнення статутного фонду (при плані 1,6 млн. гривень. — Авт.). Цього року дотації для ЖЕО не заплановано, проте, закладено немалі суми для поповнення статутних фондів: наразі майже 1,5 млн. гривень. Очікувано, що до кінця року ця сума суттєво зросте.
— З одного боку — держава не вітає підвищення тарифів, з іншого — зростають мінімальна зарплата та енергоносії, — пояснив на сесії міської ради Ігор Насалик, звертаючись до прокурора міста. — Тому я би просив, щоб прокуратура з розумінням ставилася до певних проблем із виплатою зарплати комунальникам.
До речі, саме негласний мораторій на підняття тарифів може стати “підводним” каменем для фірми, яка вирішить працювати у комунальній сфері. До того ж, цьогоріч заплановане кількаразове зростання мінімальної заробітної плати, яка також впливає на формування тарифу. А, за неофіційною інформацією, правоохоронні органи повинні стежити за тим, щоб тарифи на комунальні послуги не зростали. Принаймні, до виборів.
— ЖЕО змушені працювати за визначеними тарифами. Бізнес — не зобов’язаний. Тариф може бути нижчий від уже існуючого. Але — не вищий, — стверджує Юрій Рекунов.
Отже, тариф — це перший й основний ризик приватного бізнесу. І навряд чи у цьому питанні бізнес знайде порозуміння із владою. Проте, прихід у “комуналку” приватної структури не знімає з міської влади фінансової відповідальності за належне утримання житлового фонду. Адже, тільки десята частина квартплати закладається і використовується під поточні ремонти. Усе, що обходиться дорожче, вважається капітальним ремонтом і покладається на плечі міського бюджету. Крім того, приватна структура не є правонаступником боргів комунального підприємства. А тільки по ЖЕО №1 калушани боргують 1,4 млн. гривень за квартплату.
Інший “робочий” момент реформи — звільнення комунальників. Бо, якщо на місце ЖЕО прийде приватний бізнес, не виключено, що він задіє власний трудовий ресурс. І навіть якщо не всі, то велика частина комунальників можуть залишитися без роботи (загальна кількість працюючих одного із ЖЕО — приблизно 250 осіб. — Авт.). При цьому не виключено, що реформа — не вдасться. Як у такому випадку зробити реверс — питання досить складне.
Загалом, плани влади можуть суттєво скоригувати або ж — реально підтримати головні фігури у цьому процесі: споживачі компослуг. Саме вони дадуть оцінку комунальним реорганізаціям і визначать, чи бути у Калуші “комуналці” приватній чи — комунальній.
