Сільські голови і районні депутати враз стали одними із найбільш важливих людей для міського голови. Адже саме від їхніх рішень залежить те, чи бути Калущині у пілотному проектові з упровадження адміністративно-територіальної реформи, який передбачає виділення чималих коштів на інфраструктуру. Задля цього районних депутатів і сільських голів принадили обіцяними бонусами: новими статусами, коштами, і навіть — керівництвом медициною на паритетних із містом засадах.
— Ми вирішили, що відсутність в управлінні об’єднаною медициною районної ради — незаконна. Тому хочу, щоб будь-які питання приймалися спільно міською і районною радами. Тож, на наступну сесію міської ради я маю намір винести питання про порядок прийняття рішень, які стосуються медицини, — зазначив Ігор Насалик під час виступу на сесії районної ради 28 лютого.
Міський голова також ознайомив депутатів із проектом територіально-адміністративної реформи і пояснив, як має працювати новостворена громада до найближчих місцевих виборів. Усі сільські голови отримають статус заступників, а сільські, районну та міську ради об’єднають в одну раду, загальною чисельністю майже 350 чоловік.
Згідно з проектом адміністративно-територіальної реформи, на території сучасного Калуського району заплановано створити дві громади: Калуську та Войнилівську. А сам Калуш має стати не тільки центром громади, але й адміністративним центром району, який включатиме у себе, зокрема, і частини Рожнятівського, Рогатинського і Долинського районів.
Реформа за Петрівим
Василь Петрів детально вивчив усі можливі проекти адміністративно-територіальної реформи, і розробив власний проект поділу територій. Принаймні, виключив із велетенської структури, яку запропонував Ігор Насалик, Калуш. У проекті адміністративно-територіального поділу Василь Петрів запропонував поділити район на шість громад із приблизно рівною площею і рівною кількістю населення, яка становитиме від 8 до 10 тис. осіб у кожній громаді. Як виняток — Голинська громада, яка буде мати близько 11-ти тис. мешканців.
Згідно із проектом, центрами громад мали би стати Голинь, Войнилів і Верхня. Питання про центри решти трьох — вирішується. Серед претендентів, відповідно, Добрівляни, Підмихайля та Новиця; а також Боднарів і Вістова; та Копанки і Негівці. Центр має бути рівновіддаленим від усіх сіл району, а також — зі можливістю швидкого доїзду. Також — мати відповідну інфраструктуру, розвинений малий і середній бізнес.
Василь Петрів переконаний: такий адміністративно-територіальний устрій відповідає всім параметрам модельних громад, запропонованих концепцією адміністративно-територіальної реформи. Так, згідно із запропонованою моделлю, одна громада має бути створена за участю 16-ти населених пунктів, приблизна кількість населення має бути 10 тис. осіб. Територіальна досяжність — не більше 20 км до центру. Приблизно за такими параметрами об’єднав у своєму проекті сільські громади Василь Петрів. Велетенська ж громада на чолі з Калушем таких параметрів, на думку голови РДА, не зможе забезпечити.
— У чому суть адміністративно-територіальної реформи? Щоб наблизити послуги до людини. Якщо зробити центр громади у Калуші, то за отриманням довідки доведеться їхати у Калуш. Із віддалених сіл це буде нелегко. При цьому, не гарантоване збереження всіх закладів освіти, культури. Так, якщо 11 калуських шкіл наразі заповнені не на 100%, то, ймовірно, у селах району залишаться тільки початкові школи, і то — не у всіх, у кількох великих селах зроблять школи І-ІІ чи І-ІІІ ступенів. Більшість зі старшокласників змушена буде їхати на навчання до міста, — вважає Василь Петрів. — Однак, за адміністративно-територіального поділу, яких запропонували ми, у центрі громади буде хоча б одна школа І-ІІІ ступенів із басейном, новітніми спортивними майданчиками. Старшокласникам не доведеться так далеко доїжджати. У центрі громади має бути амбулаторія хоча б із 15-30-ма лікувальними ліжками. У центрі громади збережеться і місцеве самоврядування. І школи, й медичні установи, і правоохоронні органи, й органи місцевого самоврядування мають бути доступними — не далі, ніж за 15 хвилин їзди.
Із огляду на це, не всі села сприймуть позитивно приєднання до міста. Так, наприклад, Добрівлянська сільська рада впродовж тривалого часу входила до Новицької і Підмихайлівської сільських рад. І вже тоді люди були незадоволені тим, що органи місцевого самоврядування розташовані далеко. Тож, імовірно, люди чинитимуть спротив тому, щоб забрати у них адміністративний центр аж до Калуша.
Як зазначив голова РДА, кошти, які законопроектом передбачено виділити на розвиток інфраструктури, не зменшаться. Адже їх передбачено виділяти виключно на сільське населення, із розрахунку кількості мешканців та площі території сільських населених пунктів.
— Проектом закону “Про об’єднання територіальних громад” передбачено, що держава здійснюватиме фінансування розвитку інфраструктури кожної громади, враховуючи кількість сільського населення і площу сільських територій. Тобто, держава вважає, що інфраструктура міст є достатньою. Натомість, інфраструктуру сіл треба поліпшувати. Так, якщо об’єднання відбудеться у конфігурації “місто-район”, то кошти централізовано надійдуть у місто, і там вирішуватимуть, куди ці кошти спрямувати. Однак, якщо кошти надходитимуть у кожну з громад району, то розподіл буде більш рівномірним, — переконує Василь Петрів. — Що стосується Калуша, то і сам він може претендувати на статус міста-району. Така адміністративно-територіальна одиниця може бути створена у великих містах, населення яких становить 60-70 тис. мешканців і більше. Тоді можна сформувати модельний район, до якого ввійдуть шість громад Калуського району, по шість — Рогатинського, Рожнятівського і Долинського районів.
Василь Петрів дотримується думки, що адміністративна реформа має бути “спущена згори”. Відтак, повідомив, що проект доопрацюють і передадуть керівництву області з тим, щоб його передали у Київ. Можливо, такі пропозиції будуть враховані при затвердженні адміністративно-територіального устрою України. Що стосується обласної державної адміністрації, то жодного проекту адміністративно-територіальної реформи поки що там не розглядають.
РДА стане аналітичним центром
Адміністративно-територіальна реформа передбачає суттєве зменшення повноважень місцевих державних адміністрацій. Зокрема, запропоновано залишити у її віданні функції, які забезпечуються централізовано. Так, зокрема, це правоохоронні органи, ветеринарний і санітарно-епідеміологічний нагляди, цивільний захист, казначейство та контролюючі функції. Саме вони мають перетворити державні адміністрації на аналітичні центри. Це не означає, що з адміністрацій зникнуть спеціалісти з питань освіти, культури чи спорту. Однак, вони займатимуться не господарськими справами, а методичними розробками.
— Я переконаний, що наразі місцеві державні адміністрації виконують функції, які, за логікою, на них не мали б бути покладені. Це, зокрема, господарські функції. Господаркою мають завідувати виконавчі структури органів місцевого самоврядування. І коли нам віддадуть контролюючі функції, то це буде правильно. Наприклад, прийняла місцева рада незаконне рішення — РДА зможе призупинити це рішення, звернутися до суду і відмінити його, — наголосив Василь Петрів. — Із іншого боку, навряд чи зі змінами функцій РДА буде пов’язане скорочення чисельності держадміністрацій. Уже зараз нам бракує працівників. Проте, може відбутися переформатування принципів роботи РДА. Наприклад, досі ми не мали земельного відділу. Земельно-кадастровий відділ був окремим. Тепер нам зможуть знадобитися люди, які б контролювали розподіл земель району. Відділ освіти також відповідатиме за розробку методології. Там будуть інспектори, які контролюватимуть функціонування закладів освіти. Так — у кожній галузі. Тобто, РДА стане аналітичним центром. Сьогодні маємо також об’єднані відділення Пенсійного фонду, контрольно-ревізійного управління, податкової інспекції. Ці відділи вже пристосовані для обслуговування району після адміністративно-територіальної реформи.