Калушани під час одного із офіційних прийомів Міста-побратими — це два міста, переважно, з різних країн, між якими встановлені постійні дружні зв’язки для взаємного ознайомлення із життям, задля співпраці між підприємцями, обміну досвідом між службовцями і зв’язками між пересічними громадянами. Побратинство починаються, переважно, із взаємних візитів посадовців. На офіційному сайті Калуської міської ради зазначено, що у Калуша побратимів — шестеро. Два — американські міста — Літл-Рок та Гранд-Прерія, штат Техас, сербське місто Бачка-Паланка та три польські міста: Кендзежин-Козле, Бєч та Горліце. Саме на останнє звернули увагу депутат Калуської міської ради Василь Романович та начальник відділу з питань інвестицій та міжнародної інтеграції Калуської міської ради Олег Кузів, коли вирішили відновлювати міжнародне партнерство.
У Горліце — пам’ятник бургомістру
Виявилося, що поїхати до Польщі не так важко, якщо, звичайно, сподіватися більше на власні, а не на бюджетні, кошти. Тому, група із 13-ти чоловік відвідала польське місто за власні гроші. Культурну програму забезпечила колишня калушанка, мешканка Горліце Марія Лещинська, яка стала і перекладачем, і гідом калуської делегації. Самі калушани польською не розмовляли. Проте, зрозуміли майже все.
Польські посадовці з Горліце одного разу уже були у Калуші. Чекали і нашу делегацію, проте, провести зустріч тоді так і не вдалося.
— Співпраця розпочалася з того, що ми розробили і надіслали програму пріоритетних напрямків для співпраці. Влада міста Горліце надіслала зустрічну програму подібну, проте, вже уточнену. Відтак, відновити партнерство вирішили під час візиту української делегації до Польщі. Спочатку було заплановано, що до Польщі поїде 23 осіб. Проте, не кожен мав змогу. Дехто відмовлявся в останній момент. Проте, вранці 7 березня ми таки виїхали до Польщі. Уже надвечір були у Горліце, — резюмував депутат Калуської міської ради Василь Романович. — Горліце — 30-тисячне містечко у Малопольському воєводстві, що має розвинену нафтопереробну промисловість. Здивувала якість доріг, до якої Калуш тільки прямує. Місто, як і наше, активно оновлюється. А ось, хоча населення — вдвічі менше, ніж у Калуші, та площа наших міст — приблизно однакова.
Поїздка відбулася коштом самих делегатів. Калуська міська рада виділила на поїздку 800 гривень.
Дарунками від калуських колег керівники Горліце щиро тішилися, адже вони не тільки нагадуватимуть про дружбу між містами, але і вдовільнять забаганки вибагливих польських гурманів.
— Коли планували дарунки, то відштовхувалися від того, що поляки полюбляють українські спиртні напитки. Відтак, ми закупили чоловікам — горілку, а жінкам — шампанське, розробили етикетки зі стягами держав, гербами міст, а також — іменні пляшки для керівників міста, фото яких неважко дістати з офіційного Інтернет-сайту міста. Скориставшись послугами однієї з калуських фірм, видрукували етикетки і наклеїли їх на пляшки. Так, окрім дарунків із символікою Калуша, керівники Горліце отримали ексклюзивне спиртне, — поділився з “Вікнами” Василь Романович.
Програма перебування у Польщі включала ряд представницьких зустрічей, зокрема, і “круглий стіл”, на якому обговорили і можливості подальшої співпраці. Говорили, головним чином, про розвиток малого і середнього бізнесу та адміністративно-територіальну реформу, яка у Польщі — на стадії завершення. Польські колеги готові приймати і калуських школярів під час канікул. Проте, деталі співпраці узгоджуватимуть.
Калуських депутатів вразило і те, що польські колеги з місцевих рад отримують “зарплатню”, тобто, кошти на здійснення представницьких витрат. Сама рада польського містечка складається з 23-х осіб, наймолодшому з яких — 28 років, і засідає за круглим столом. У кабінетах польських чиновників представники калуської делегації не зауважили портретів президента, проте, чи не у кожному — герб і хрест. Шанує Горліце і свого першого бургомістра, якому біля приміщення міської ради встановлено пам’ятник.
Калушани, можливо, поїдуть у США
Горліце — місто, яке зачепила лихоманка “Євро-2012”. Саме місто активно ремонтується. Центральна площа — на реконструкції. Загалом, місто навіть за забудовою нагадує центральну площу Калуша. Ще більше нагадувало б, якби у нас відбудували Ратушу, яка у польському містечку є центром політичного, господарського і соціального життя, і навіть — вимірює час старовинним годинником. А ось транспорту у місті — значно більше, оскільки у 30-тисячному містечку із відмінними дорогами калушани зауважили затори. Проте, відзначили, що мешканці Горліце і калушани — досить подібні за світоглядом і системою цінностей. Поляки — цілеспрямовані й активно працюють задля добробуту міста.
Окремим пунктом програми відвідин стала екскурсія підприємствами міста. Калуш і Горліце схожі тим, що мають “історичні” галузі промисловості. У нас — соледобувна і хімічна. У них — нафтопереробна. На околиці міста — величезний завод, на який депутати не потрапили: виключно через те, що не було зацікавлених підприємців. Більшу увагу депутати приділили малому і середньому бізнесу. Із захопленням пригадують новітню пекарню і — її продукцію, яку отримали у дарунок.
— Пекарня і справді вразила нас усіх. Адже вона обладнана за останнім словом техніки. Так, і подача продуктів, і замішування тіста відбувається без людського втручання. Борошно возять не мішками, а машинами, ззовні подібними на наші бетономішалки, а подають — через спеціальні шланги. Так само, як і не відчутно зовсім ніякого запаху довкола виробництва. Здивувало ще і те, що біля пекарні збудований великий тенісний корт, який оцінений приблизно у мільйон гривень. Для працівників заняття — безкоштовні, а ось решті — доводиться платити. Однак, людей це не зупиняє, — додав Василь Романович. — Наша делегація відвідала ще ряд підприємств містечка, зокрема, завод із виготовлення виробів зі скла і виробництво кованих виробів. Причому, нас зацікавили технології, які вони використовують, зокрема, щодо обробки кованих виробів. Вони могли б стати у нагоді і калуським підприємцям.
Було і ряд моментів, про які делегати згадують із певним сумом. Так, наприклад, в одному із кафе польського містечка Ярослава кільком калушанам подали український борщ. Такого смачного в Україні зроду не куштували.
Співпрацю із містом Горліце планують продовжувати. Чекають польських гостей, і самі хочуть знову повернутися у містечко. Навіть запланували зробити це до відкриття чемпіонату “Євро-2012”.
Однак, не тільки Польща приваблює депутатів міської ради. Василь Романович зазначив, що має на меті реанімувати і побратимство з американськими містами. І, якщо вдасться, то навіть — відвідати США. Однак, для фінансування поїздки, напевне, доведеться шукати програму, адже полетіти за океан по кишені — не кожному.
Олександр Челядин, секретар Калуської міської ради:
— Упродовж багатьох років у побратимських стосунках і справді був застій. Однак, раніше, окрім офіційних делегацій, обмін відбувався і спортивними, творчими і мистецькими колективами. До останнього часу, фактично, відбувався тільки обмін спортивними колективами. Горліце співпрацює і з румунськими й угорськими містами. Проте, саме з українцями вони, напевне, мають найбільше спільного. Так, взяти, приміром, спільну для обидвох регіонів лемківську культуру. Уже зараз у тамтешніх школах вивчають лемківську мову, поряд із римо-католицькими священиками, бесіди з учнями проводять православні. Тому до нашого візиту польська сторона поставилася досить серйозно. Для ознайомлення із функціонуванням міста і повіту був проведений “круглий стіл”, на якому, окрім калуських делегатів, були присутні депутати місцевої ради та керівники структур міста. Перше, що нас цікавило — аспекти проведення адміністративно-територіальної реформи.
У Польщі адміністративно-територіальна реформа відбулася за ультиматуму Європейського союзу. Проте, у самій державі до впровадження реформи підійшли виважено, детально зваживши всі думки. Навіть там у реформи були противники. Проте, зараз реформа, дійсно, зняла основні проблеми гмін (сільських рад. — Авт.), укрупнивши їх. Бургомістр Горліце і керівник повіту (польський прототип району. — Авт.) працюють, переважно, у паралельних площинах. Їхні повноваження не перетинаються. Хоча, у бургомістрів, порівняно із українськими міськими головами, — дещо більше повноважень. Так, вони більш активні у формуванні бюджетів, адже мають більше податків, які залишаються у бюджетах.
Горілце розвивається дуже швидкими темпами. Я був у складі офіційної делегації, яка відвідала Горліце 2003 року. Тож, тепер, приїхавши до міста, не впізнав його. Там, де колись були пустирі, тепер — цехи. Розвиток малого і середнього бізнесу відбувається за підтримки уряду і структур Євросоюзу. Якщо людина вирішила відкрити власну справу, вона може отримати вигідний кредит від ЄС, а також — 10-річні податкові канікули. Якщо виробництво зведене на орендованій землі, підприємець має право його викупити.
По всій Польщі активно готуються до “Євро-2012”. Горліце — не виняток. Там триває масштабна реконструкція центральної площі.
Не проблема купити і сувеніри із символікою “Євро-2012” і назвою міста. Над ними також працюють підприємці. Святкування з нагоди відкриття футбольного чемпіонату відбудуться в усіх населених пунктах Польщі, тоді, коли у нас підготовка до чемпіонату триває тільки у містах, де відбуватимуться матчі.
Надалі ми домовилися про продовження співпраці. Плануємо запросити польських колег на святкування Дня міста, якщо воно відбудеться у травні. Також польські сім’ї готові приймати калуських дітей на канікули чи на відпочинок. Сподіваємося і на продовження співпраці між українськими і польськими мистецькими, професійними і спортивними колективами.
