Минулого тижня до редакції звернулася калушанка Галина Паньків, яка повідомила: від грудня минулого року працівники ВАТ “Оріана”, у тому числі — і її чоловік, не отримують заробітної плати.
— Добре, що у сім’ї працюю я, і ми маємо певний дохід. А як себе почуває чоловік, який щодня ходить на роботу, проте не отримує грошей? — резюмує калушанка.
На початку березня працівники ВАТ “Оріана” звернулися зі скаргою до Президента України Віктора Януковича, уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової, Генерального прокурора України Віктора Пшонки.
“На ВАТ “Оріана”, підприємстві із державною часткою 99,9%, понад 3 місяці не виплачується заробітна плата, — йдеться у зверненні. — Кошти для цієї мети на рахунку товариства є, однак органами Державної виконавчої служби вони заблоковані шляхом накладання арешту. При цьому, наклавши 4 листопада арешт на рахунки ВАТ “Оріана”, ДВС головного управління юстиції в Івано-Франківській області не вчиняють жодних подальших виконавчих дій. Таким чином на рахунок ВАТ “Оріана” поступають кошти, які виконавча служба не стягує, а ВАТ “Оріана” не може ними скористатися для виплати заробітної плати”.
Працівники “Оріани” вказують на те, що дії виконавців суперечать ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 2010 року та Постанові Вищого Господарського суду України цього ж року, якими керуючому санацією дозволено використовувати кошти ВАТ “Оріана” для виплати заробітної плати та комунальних платежів.
Окрім працівників підприємства, претензії до державних виконавців має також банк “Надра”, у якому — рахунки “Оріани”. Це — цікава ситуація, коли приватна структура вказує на неправомірність дій державної. Так, 29 лютого банк звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовною заявою про визнання дій державного виконавця неправомірними. У позові вказується на те, що при проведенні заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів банк керується спеціальною інструкцією, яка вказує на черговість повернення боргу. 27 лютого до банку надійшли платіжні вимоги від управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області на суму більше 400 тис. євро та 374 тис. гривень. Проте, якщо ці платіжні вимоги будуть виконані, то, таким чином, порушиться порядок черговості. Одне слово, ситуація виглядає приблизно так: виконавча служба взялася за виконання певних судових рішень, оминаючи борги, які виникли раніше. А це, як мінімум, суперечить ст. 43 Закону України “Про виконавче провадження”.
— Ми тричі зверталися до Міністерства юстиції з тим, щоб отримати зведене виконавче провадження по поточних платежах, які виникли після порушення справи про банкрутство, а також інформацію про загальну суму боргу “Оріани” та — окремо по боржниках. Проте, відповіді на свої запитання не отримали. Таким чином, сьогодні не володіємо інформацією про те, скільки і кому боргує “Оріана”. Проте, є така підозра, що активів підприємства не вистачить для того, щоб розрахуватися із боргами, — стверджує юрист ВАТ “Оріана” В’ячеслав Сорохтей.
Нині майже сто працівників ВАТ “Оріана” від грудня не отримували заробітну плату. Сума боргу підприємства перед працівниками становить майже приблизно 300 тис. гривень.
У вівторок відбулася зустріч виконавчого директора ВАТ “Оріана” Олександра Тищенка із прокурором Калуша Василем Федоровичем, на якій обговорювалася заборгованість по заробітній платі працівникам ВАТ “Оріана”. Як повідомив “Вікнам” Василь Федорович, прокуратура “працює на результат”:
— Ситуація складна, бо виконавче провадження здійснює обласне управління юстиції. Тож, застосувати прокурорські санкції — важко. Проблемою займаємося щодня. Проте, якийсь висновок можна буде зробити не раніше наступного тижня.
У міській державній виконавчій службі “Вікнам” повідомили, що у них на виконанні по “Оріані” є тільки кілька виконавчих проваджень немайнового характеру, за якими блокування рахунків неможливе. А виконавчими провадженнями, за якими заблоковані рахунки “Оріани”, займається примусовий відділ ДВС Івано-Франківського управління юстиції.
Банкрутство тривалістю у десятиліття
З 18 вересня 2002 року ВАТ “Оріана” перебуває у стадії банкрутства. Два роки тому Івано-Франківський Господарський суд своєю постановою ввів процедуру санації. Проте, Рада кредиторів і досі не затвердила план санації, який передбачає процес оздоровлення підприємства. Якщо план санації не буде затверджений, то, як наслідок, “Оріана” може бути визнана банкрутом із подальшою процедурою ліквідації, що передбачає продаж активів підприємства. Хоча на сьогодні це неможливо, оскільки законодавство не дозволяє продажу майна підприємства, у якому частка держави становить більше, ніж 25%. Тобто, виходить замкнуте коло, у яке, поза власною волею, включилися ще і працівники ВАТ “Оріана”.
Процедура банкрутства тривалістю у десятиліття є, як мінімум, дивним, якщо — не безпрецедентним випадком. Зазвичай, процедура відновлення платоспроможності боржника триває від сили 3-5 років. Даний розвиток подій, а ще — “розмиті” коментарі та той факт, що прокуратура, яка, зазвичай, моментально реагує на факти невиплати заробітної плати, у даному випадку не є надто оперативною, може свідчити про чимало підводних течій навколо “Оріани”. Як аналогію можна навести приклад: якщо існує маленька держава, яку бажає поглинути велика імперія, то це відбудеться швидко і без зусиль. Якщо ж на противагу виступить інша сильна сторона, яка також зацікавлена у приєднанні невеликого шматка території, то процес може затягнутися на роки. Очевидно, що “Оріана” є занадто ласим шматком, у якому зацікавлена велика кількість учасників гри. І саме ця обставина вже впродовж 10-и років блокує нормальний процес оздоровлення підприємства та виведення його із кризи.
Нещодавно у цьому процесі з’явилася ще одна зацікавлена сторона — ТОВ “Хімпром-Оріана”, до складу якого на рівних правах увійшло місто та ТОВ “Карпатнафтохім”. За задумом міського голови Ігоря Насалика, новостворене підприємство представило Раді кредиторів “Оріани” мирову угоду, яка, якщо вона буде прийнята, розблокує банкрутство “Оріани”. Мирову угоду має затвердити Рада кредиторів, потім текст угоди передадуть до Фонду держмайна, звідти — у Державну податкову адміністрацію, Міністерство юстиції, знову на Раду кредиторів, і, нарешті, на затвердження Господарського суду України. Завдання створеного ВАТ “Хімпром-Оріана” — “розшити” борги, дати можливість прийти інвестору і відновити виробництво калійних солей. Міський голова з ентузіазмом оцінює цю ідею, оскільки вважає її практично єдиним на сьогодні порятунком для “Оріани”, від якого виграють усі: і держава, яка нарешті позбудеться проблеми із підприємством-банкрутом та зможе вирішити питання із відновленням калійного виробництва; і місто, яке сподівається у певний спосіб повернути до бюджету борги від “Оріани” у сумі 80 млн. гривень та вирішити екологічні проблеми знову ж таки за рахунок відновлення виробництва калійних добрив; і, очевидно, російський інвестор, який не брав би у цьому участі, якби не бачив для себе позитиву.
Схема мирової угоди може виглядати наступним чином: ТОВ “Хімпром-Оріана” бере на себе зобов’язання ВАТ “Оріана”, тобто, фактично, стає на місце цього підприємства, перебираючи на себе всі його зобов’язання. У такий спосіб припиняється процедура банкрутства ВАТ “Оріана”, але “Хімпром-Оріана” також має розрахуватися із боржниками цього підприємства. Найбільшим кредитором “Оріани” є держава. І саме на державну підтримку може бути поставлена найбільша ставка у цій грі. Так, на початку минулого року Верховна Рада списала борги підприємств паливно-енергетичного комплексу перед Державним бюджетом на суму більше 24 млрд. гривень, а також відповідні взаємні борги підприємств ПЕК. Цілком імовірно, що, за певних сприятливих обставин, такі події можуть повторитися. З іншими кредиторами можна також домовитися про відтермінування або ж списання частини боргу.
Виникає єдине запитання: чому ідея про мирову угоду виникла тільки після десяти років банкрутства “Оріани”? Можливо, тому, що у гру включився сильний зацікавлений гравець — російський інвестор. Контроль над “Оріаною” дасть можливість здійснити контрольний хід — ліквідувати “ЛУКОР” із часткою у ньому держави. А от новостворене ТОВ “Хімпром-Оріана” з часом може також зникнути або ж — продовжувати існувати. Головне, що кожен у даному випадку отримає бажаний результат: місто — гроші, росіяни — розв’язані руки. А держава — безповоротно втратить черговий стратегічний об’єкт.
