“Це було моєю мрі- єю”, — стверджує 34-річна калушанка Марія. Вона — одна із чотирьох пацієнтів, яким пощастило потрапити на безкоштовну операцію до всесвітньо відомого отохірурга Річарда Вагнера. Жінка працює на ринку та виховує 5-річну донечку. Тому заробити самотужки на дорогу операцію не може. Проблеми зі слухом має з дитинства. — І не тільки вона, але і її сестра-близнючка Олена. Для сестри це — психологічна травма. Настільки велика, що вона навіть ставила умову: або ніякої ідентифікації, або ж вона відмовиться від оперативного втручання. Олена впродовж кількох років носила слуховий апарат. Зате така ситуація дала і свій плюс. Жінка стверджує, що однією із імовірних причин її проблеми може бути і самолікування: “Купила краплі, ковтнула пігулки — от і полікувалася”, — каже вона. Тому лікування своїх дітей довіряє тільки фахівцям. Проблема виявилася не спадковою, тому діти в обох жінок — без проблем зі слухом.
На поліпшення слуху після операції сподівається і 19-річний Василь із Калущини, який хворіє на вухо впродовж приблизно 5-ти років. Двічі на рік він проходив курси лікування та постійно змушений був себе обмежувати. Особливо — у контактах із водою. Адже як дощ, так і купання могли викликати загострення проблеми. У списку “ворогів” — і респіраторно-вірусні інфекції.
— Коли вибирали хворих, які будуть оперуватися, то звертали увагу на складність діагнозів та намагалися надати перевагу молодшим пацієнтам, — стверджує лікар-отоларинголог Калуської ЦРЛ, районний ЛОР Ростислав Рибій. — Приміром, якщо зробити операцію 65-70-річному пацієнту, який не чує вже 10-15 років, то це не дасть ні особливого медичного, ні соціального ефекту. Для молодих людей працездатного віку можливість нормально чути та спілкуватися — більш важлива у соціальному плані. Операції, які провів американський хірург, — надзвичайно складні. В Україні аналогічні проводять тільки у Києві, Запоріжжі та Дніпропетровську. Складність оперативного втручання полягає у багатьох аспектах. Насамперед, це — дуже маленька площа для дій: приблизно 2-3 куб. см. На цій невеличкій ділянці хірург повинен зробити архіскладні процедури, які, у разі навіть незначної помилки, можуть коштувати пацієнту здоров’я, і — навіть життя. Приміром, біля вуха проходять магістральні кровоносні судини, пошкодження яких загрожує великою кровотечею. А якщо лікар пошкодить лицевий нерв, то знерухомить половину обличчя. Помилка при операції у внутрішньому вусі може коштувати пацієнту пошкодження центру рівноваги. Зрозуміло також, що оперативні втручання відбуваються у безпосередній близькості до головного мозку, що також має свої великі ризики.
Загалом, за час візиту Річард Вагнер прооперував 15 осіб з усієї області. Четверо з них — мешканці Калущини. Така велика кількість калуських пацієнтів пояснюється тим, що візит американського хірурга до Калуша відбувся за сприяння міського голови Ігоря Насалика.
Рівень матеріально-технічного оснащення калуської медицини приємно вразив Річарда Вагнера. Візит американського хірурга коштував калуським медикам майже тижня інтенсивних підготовок приміщення та обладнання. А от пацієнтам і операційний, і реабілітаційний періоди обійшлися повністю безплатно. Американці привезли з собою інструменти та імплантанти, а ЦРЛ — забезпечила медикаментами. Подібні операції коштують від 10 тис. євро. Ефект від операції хворі відчують не швидше, ніж за 2-3 місяці. Хоча одна із пацієнток, яка має проблеми зі слухом упродовж 20-и років, і вже навіть оперувалася у Києві, “почула” вже безпосередньо на операційному столі. Жінка хворіла на отосклероз і чула тільки з дуже близької відстані. Ще серйозніші проблеми мав юнак, у якого — хронічний і середній отит із холестеатомою — доброякісною епідермальною пухлиною, яка, розростаючись, може ушкодити мозок та магістральні судини, призвівши до інвалідизації, і навіть — смерті людини. Американський хірург видалив пухлину, відновив барабанну перетинку, підвів слухові кісточки та дав у такий спосіб молодій людині можливість до повноцінного життя.
Вклад калуських медиків у цю “акцію” також чималий: анестезіологи на високому рівні забезпечили знеболення, а ЛОРи взяли на себе повну відповідальність за постопераційну реабілітацію пацієнтів.
У Калуші “складне” вухо не оперують
Майстер-клас американського отохірурга — неоціненний досвід для калуських медиків. Досі у Калуській ЦРЛ таких складних операцій на вусі не проводили. А прорив у калуській отоларингології відбувся приблизно 2 роки тому, коли лікарня поповнилася новітнім обладнанням. ЛОРи Калуської ЦРЛ отримали хірургічно-діагностичну ендоскопічну стійку з набором інструментів, яка дає можливість оперувати різні захворювання вуха, носової порожнини, пазух носа малоінвазивними методами. Приміром, якщо раніше поліпи видаляли щипцями, не дуже якісно і з великими крововтратами, то тепер лікар бачить на моніторі всі анатомічні структури, а сама операція — мінімально травматична для пацієнта. Крім того, лікарня отримала мікродебрідер, який дає можливість оперувати без скальпеля; діатермокоагулятор біполярний — для зупинки кровотеч; аудіометр — для обстеження функцій слуху.
— Торік, завдяки апаратурі, ми почали оперувати пазухи носа. Упродовж минулого року провели 48 ендоскопічних операцій щодо риносинуситів, видалення поліпів. Новітня апаратура дала нам можливість здійснювати значно складніші оперативні втручання. Спочатку операції відбувалися під наглядом завідувача ЛОР-відділу обласної лікарні В’ячеслава Ванченка. І жоден із прооперованих пацієнтів повторно не звернувся за допомогою ні до нас, ні до обласних медиків. А от операцій на вусі не проводимо, бо не маємо практики, — резюмує Ростислав Рибій.
Хворих із проблемами лор-органів на Калущині чимало. Особлива проблема — хронічні риносинусити та захворювання верхніх дихальних шляхів. Водночас, у Калуській ЦРЛ — всього 15 ліжок для пацієнтів із такими проблемами, і 10 лікарів відповідного профілю, з яких двоє — дитячі отоларингологи.
У практиці калуських медиків є й анекдотичні випадки. Приміром, коли привозять пацієнтів зі сторонніми предметами у ЛОР-органах. Так, одна бабуся, бажаючи догодити онукові під час гри, дозволила запхнути у вухо дрібну іграшку. Закінчилися такі ігри операцією в обласній лікарні. Багато клопотів медикам завдають діти, які засовують собі у носові і слухові ходи дрібні предмети: від кусків поролону, цукерок, і — до батарейок, які загрожують опіками слизової.
Ігор Насалик, міський голова Калуша:
— GEO — це світова програма глобального охоплення ЛОР-допомогою, за якою всі операції є безкоштовними. Потрібно було оплатити тільки переїзд, проживання та харчування отохірурга Річарда Вагнера. Мені це обійшлося у 40 тис. гривень, але, думаю, результат цього вартий. Уже є домовленість про те, що за півроку Річард Вагнер знову оперуватиме у Калуші. Старатимуся, щоб на операцію до нього потрапила якнайбільша кількість мешканців міста та району. Уже зараз потрібно збирати та відправити йому документацію щодо діагнозів хворих, яку він аналізуватиме і визначатиме можливість та успішність проведення операцій.
Для проведення телетрансляції операцій минулого тижня ми спеціально обладнали зал засідань Калуської ЦРЛ. Також хочу відзначити, що, хоча для операцій в обласній лікарні мікроскоп спеціально привозили із Києва, але мікроскоп Калуської ЦРЛ є більш функціональним.
Іван Красійчук, головний лікар Калуської ЦРЛ:
— Зараз розглядаємо ідею про те, щоб застосовувати на базі Калуської ЦРЛ метод отоакустичної емісії, який дає можливість обстежити функції слухового нерва у немовлят. Скажімо, якщо діагностувати і прооперувати захворювання до 2,5 року, то дитина має всі шанси на нормальну соціальну адаптацію і повноцінне життя. Якщо ж цей процес упустити (а треба врахувати, що на такі операції — черги, які можуть тривати і рік. — Авт.), то надолужити час, практично, неможливо. Такі обстеження наразі не проводить і обласна лікарня. Для цього потрібно мати спеціальну апаратуру, і — фахівців. Обладнання коштує у межах 100 тис. гривень. Цього року ми сподіваємося на 50 млн. гривень із Державного бюджету. З цих коштів плануємо також закупити необхідне обладнання для обстеження слуху у новонароджених.