У Калуші відбулося громадське обговорення регуляторного акту (який, водночас, є проектом рішення міської ради. — Авт.) “Про порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у Калуші”.
Щоправда, у залі засідань міськвиконкому зібралося 10 представників громади і ще майже стільки ж — від влади. Зацікавленими виявилися, переважно, підприємці, які претендують на встановлення у місті пивних наметів. Тому обговорення зосередили на цьому питанні.
Начальник управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Юрій Соколовський пояснив принципові відмінності між тогорічними та запропонованими цьогоріч правилами. Так, минулого року на власній земельній ділянці, призначеній для комерційного використання, пивний намет можна було розмістити без особливих проблем, погодивши такий крок зі спеціальною комісією. Цьогоріч кожен тимчасовий пересувний об’єкт має бути включений до комплексної схеми розташування. Усі варіації уважно вивчає відділ архітектури міської ради і робить висновок про те, чи не заважатимуть плани підприємця громаді. Зрештою, міські архітектори робитимуть такі висновки незалежно від форми власності місця розташування, адже саме вони розроблятимуть комплексну схему розташування. Підприємці можуть пропонувати й інші місця, які, зрештою, все одно мають бути включені до схеми. Інакше конкурс на них не проводитиметься. До речі, той факт, що підприємець запропонує “точку”, не гарантує, що він скористається зі своєї ідеї, оскільки у ході конкурсу переможцем може стати інший.
Між тим, саме на бажанні підприємців міська влада заробляє найбільше. Так, для того, щоб стати учасником конкурсу, потрібно сплатити вступний внесок, який дорівнює 5-м неоподаткованим мінімумам (85 гривень). Ці кошти не повертаються, не залежно від того, чи стала людина переможцем торгів. Потім міська влада оголошує конкурс на право укладання договорів на місця розташування наметів. Цього року, до речі, архітектори подаватимуть пропозиції щодо місць розташування, спираючись на минулорічний досвід. Конкурс має вигляд аукціону, на якому місто реалізовує право на укладання договору на розміщення тимчасової архітектурної форми. Фактично, підприємці торгуються за те, хто матеріально найбільше підтримає розвиток міської інфраструктури. Переможцем стає особа, яка запропонувала найбільшу суму. За словами Юрія Соколовського, впродовж трьох днів переможець повинен сплатити запропоновану ним суму до міського бюджету та укласти договір оренди. Якщо він цього не зробить або ж відмовиться від перемоги, то переможцем автоматично стає учасник, який запропонував найбільшу після нього суму коштів. За відсутності бажання у другого гравця, результати конкурсу анулюються, і міська влада проводить повторний конкурс. Тут можливі спекуляції, на які владі звернули увагу підприємці. Скажімо, якщо існує змова проти одного із учасників, за якою претенденти штучно піднімають ціну, а після оголошення результатів “дають задній хід”. У такому разі, міська влада змушена проводити повторний конкурс, а підприємець — втрачає час і прибутки.
Бізнесмени, які мають на меті торгувати пивом, квасом чи морозивом у місті, змушені виконувати три фінансові умови міської влади: вони платять за участь у конкурсі, за право переможця та за саму орендну плату. Торік до міського бюджету надійшло 179 тис. гривень від цього виду діяльності. Причому, левову частку місто вторгувало саме на азарті і бажанні підприємців — 109 тис. гривень за право переможця, і тільки 55 тис. гривень міський бюджет отримав за орендну плату. На “прибуткові” місця для розташування пивних наметів — немалий попит, який має гривневий еквівалент. Скажімо, за право розташувати пивну палатку на вул. Пушкіна підприємець торік заплатив 18 тис. гривень, “п’ятачок” був навіть дорожчий від центральної площі й обійшовся у 19 тис. гривень (за один із пивних наметів на площі Героїв заплатили 16 тис. гривень. — Авт.).
При цьому, стартова аукціонна ціна кожного лоту становила 1 тис. гривень. Орендна плата ж залежить від секторів, на які розбите місто. Найдорожче торгувати пивом у центральній частині міста. А найдешевшу орендну плату підприємці платять за бізнес на периферії.
Міська влада гальмує розвиток?
Проте, бізнес тривалістю у кілька місяців не задовільняє бажання підприємців.
— Нам закидають, що пивні намети у Калуші за своїм зовнішнім виглядом дуже поступаються тим, які розташовують в Івано-Франківську, — резюмував один із підприємців. — Але в обласному центрі підприємці орендують землю впродовж кількох років, а у Калуші — лише кілька місяців. Жоден із нас не знає, чи працюватиме на цьому місці наступного року, тому і не має мотивації для облаштування благоустрою території та вкладання коштів у зовнішній вигляд тимчасової споруди. Для того, щоб стартувати, потрібно тільки у матеріально-технічну базу вкласти близько 15 тис. гривень.
З’ясувалося, що у Калуші під тимчасові споруди орендують навіть не земельну ділянку, а “елементи благоустрою”. Простіше — шматок асфальту чи бруківки. А суть проблеми полягає у відсутності Положення про оренду земельних ділянок. Тобто, купити землю у місті — можна, проте бажаючих — небагато. А от орендувати — ніяк, хоча, можливо, саме ця пропозиція сприяла б розвитку малого та середнього бізнесу. Тому підприємці, які займаються “пивним” бізнесом, торгують тільки кілька місяців, а наступного року за це право борються по-новому. Хоча, зрештою, це має свій невеличкий плюс: орендуючи земельну ділянку кілька років, підприємець змушений би був платити орендну плату постійно, не зважаючи на те, чи отримує він прибутки від своєї діяльності. Як відомо, пивні намети — бізнес сезонний, а орендна плата становить від 500 до 900 гривень на місяць.
Начальник земельного відділу Калуської міської ради Володимир Мельник у коментарі “Вікнам” повідомив, що таке Положення планують прийняти до середини 2012 року:
— Земельний відділ раніше підготував відповідне Положення, і вже навіть відбулося його громадське обговорення, яке зацікавило єдиного калушанина. А депутатська комісія міської ради повернула документ на доопрацювання. Плануємо, що до середини цього року Положення все ж пройде необхідну процедуру і буде прийняте на сесії міської ради.
Загалом, Положення — це механізм, який дозволить надавати вільні земельні ділянки в оренду. Це — не тільки розвиток дрібного бізнесу, але і додаткові надходження до бюджету. Проте, пропонуючи землі в оренду, міська влада повинна чітко знати, чим вона володіє, і що може запропонувати. І така тенденція, схоже, вже намітилася. Нещодавно на сесії Калуської міської ради депутати своїм рішенням передбачили 2,5 млн. гривень для проведення інвентаризації землі у Калуші. Інвентаризація є важливою складовою Генплану, який місто і досі не виготовило. Водночас, Генплан дасть змогу міській владі точно визначитися із розвитком міста. Свої плюси має і розмежування земель комунальної і державної власності. Так, землями державної власності місто все рівно не може розпоряджатися. Адже це — території під залізницями, дороги державного значення, санітарно-захисні зони річок та водойм тощо. Тому громада може економити на відрахуваннях до Державного бюджету, вкладаючи ці кошти у розвиток соціально-економічної сфери.
За словами Володимира Мельника, тепер має бути проведений тендер на виконання робіт, у якому братимуть участь землевпорядні організації. На освоєння бюджетних коштів може претендувати і земельно-кадастрове бюро міської ради, оскільки установа отримала відповідну ліцензію.
