Дозвіл на підготовку відповідної документації міська рада дала ще торік улітку. А питання про продаж земельної ділянки було винесено на сесію міськради минулого тижня. Фракція НРУ висловила протест такому рішенню. Так, депутат-“рухівець” Іван Мащакевич у коментарі “Вікнам” зауважив, що прийняте рішення суперечить ст. 83 п. 3 Земельного Кодексу “Про право власності на землю територіальної громади”. У законодавстві, зокрема, йдеться про те, що “до земель комунальної власності, які не можуть перебувати у приватній власності, належать землі загального користування населених пунктів, зокрема — майдани, вулиці, проїзди, пляжі, парки, сквери, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів”.
— Ще влітку, коли міська рада дала дозвіл на підготовку відповідної документації, прокурор міста опротестував це рішення через порушення Регламенту. Хоча, цей протест чомусь ніде не прозвучав. Зараз я звертатимуся до міського голови Ігоря Насалика з тим, щоб він заветував (не підписав. — Авт.) рішення міської ради про дозвіл на продаж. Якщо, все ж, рішення буде підписане, то звертатимуся знову до прокуратури, — констатував Іван Мащакевич.
Якщо своїх коректив прокуратура не внесе, то 3,4 тис. кв. метрів буде продано за 362 тис. гривень (105 грн. за 1 кв. метр. — Авт.). Із таким рішенням та ціною погодилися депутати Калуської міської ради. Те, на що справді мали вплив депутати міської ради, але цим механізмом не скористалися, — це ціна. Народні обранці могли підняти стартову ціну земельної ділянки, залишивши на розсуд покупцю — варто здійснити покупку чи ні. Досі депутати ще жодного разу не користувалися таким правом. Зокрема, і тоді, коли продали горезвісних 14 га за мінімальних 3,9 млн. гривень. Між тим, про інтереси громади мають думати саме депутати, адже інвестору головне — купити якнайдешевше.
За словами начальника земельного відділу Калуської міської ради Володимира Мельника, ціну земельної ділянки визначає експерт, і вона не є нижчою за ту, за якою придбали земельні ділянки у центрі міста інші підприємці. Для порівняння: 2 роки тому для обслуговування готелю “Асторія” було продано землю за ціною 101 грн. за 1 кв. метр. За словами власниці готелю “Асторія” Ольги Сікори, викуп міська рада погодила тільки після судового рішення. До того часу підприємець не могла отримати навіть аргументованої відмови.
За твердженням міського голови Ігоря Насалика, земельна ділянка інвестору потрібна для: а) подальшої реконструкції кінотеатру, адже земля у власності — це поважний аргумент для банківської установи при оформленні кредиту; б) упевненості у майбутньому та нормального планування благоустрою території. Крім того, за твердженням очільника міста, земельні ділянки, які межують із кінотеатром, уже перебувають у приватній власності, тому відмовити власникам кінотеатру буде неправильно.
Проте, такий чесний підхід міська влада відстоює не завжди і у стосунку не до кожного. Приміром, варто згадати, що кілька років тому кінотеатр “Відродження” передали в оренду ПП “Гаразд-кераміка”, яке висловило намір провести реконструкцію і довести калуський кінотеатр до рівня сучасних кінотеатрів області. Щоправда, коли підприємство заявило про бажання зробити надбудову, то міський голова був категорично проти, мотивуючи, що таким шляхом громада може втратити як саму будівлю, так і землю під нею. Очевидно, зміна думки міського голови мотивується тим, що у співвласниках кінотеатру — брат Ігоря Насалика Сергій та В’ячеслав Кредісов. І, зрештою, якщо попередні рішення щодо приватизації землі на площі були не зовсім законними і правильними, то це не означає, що зараз потрібно повторювати цей жест, щоб поставити всіх у рівні умови. Хоча, будь-який закон можна трактувати по-різному. Скажімо, калушани вважають, що територія перед “Відродженням” — це центральна площа міста. А влада думає, що це — ділянка, яка виділена для обслуговування кінотеатру. Відтак, за словами Володимира Мельника, Земельний кодекс дозволяє її приватизацію. Так, згідно із законодавством, вільні земельні ділянки реалізовуються тільки через аукціон. Виняток становить земля, на якій розташовується майно приватної власності. Виходить, через такі вільні і двоякі трактування законодавства, громада потихеньку втрачає власне майно. Приблизно таким самим способом у міському парку культури і відпочинку ім. Івана Франка кілька років тому однопартієць міського голови та депутат міської ради Володимир Кузик збудував ресторан “Вежа”, який за документами проходить як човникова станція. Згідно із законодавством, у паркових зонах не можна будувати капітальних будівель. Але, по-перше, у нас чітко не зафіксовані межі парку, а, по-друге, ресторан збудованій не у парку, а на вул. Сохацького. Таким чином, приватний бізнес “відщипує” по шматочку у громади місця, якими б мали користуватися всі.
Між тим, земельну ділянку під кінотеатром, як і саму будівлю, які куплені не надто дорого, можна потім продати. Причому — не поспішати, так, як міська влада, реалізовуючи майно у не надто економічно сприятливий період, а почекати і — заробити.
Один зі співвласників кінотеатру Вячеслав Кредісов в інтерв’ю на “Калуш ФМ” повідомив, що до реконструкції приступлять ще цього року, але закінчать не раніше, ніж у наступному. Причин — кілька, зокрема, і те, що інвестори змінили проект. І, якщо раніше планувалося влаштування тільки кінотеатру, то зараз — цілого комплексу із закладами швидкого харчування, танмайданчиком та спортивними кімнатами. Між тим, сам проект майбутнього кінотеатру так вразив депутата Калуської міської ради Василя Романовича, очільника міської “Свободи”, що він змінив свою позицію у цьому питанні. Якщо ще влітку депутат був проти продажу землі під кінотеатром, то зараз — не заперечує. Каже, що, якщо інвестори втілять усе, що “намалювали”, то для міста це буде “супер”. Нагадаємо, що нещодавно Василь Романович був призначений на посаду начальника земельно-кадастрового бюро Калуської міської ради.
Сакральний момент випікання пасок