Солена глина підкорилася митцям Ігореві Багайлюку та Оресту Костіву Три роки поспіль у нашому місті відбувається фестиваль “Деталь”. Традиційно, він присвячений Дню Європи, який відзначають 9 травня. Хоча, цього року дійство відбулося з іншою присвятою: до 575-ї річниці першої письмової згадки про наше місто.
Якщо позаторік і торік організатори проводили фестиваль, відповідно, вдень і вночі, то цього разу обрали вечір. У програмі фестивалю — молодіжна культура, в основному, — поезія і музика, а також — мистецтво, яке нині серед молоді чи не найбільше популярне, — фотомистецтво. Також “Деталь” відзначилася надзвичайно оригінальними майстернями, і — “соленим” присмаком.
— Фестиваль складався з літературної та музичної сцен, ремісничих майстерень, фото-, відеомайстерні, показу мод. Оскільки третя “Деталь” була присвячена 575-й річниці першої письмової згадки про Калуш, організатори вирішили зробити фестиваль тематичним — соленим. Бо Калуш — це ж сіль, як не крути. Тому під час ремісничих майстерень виготовляли сувеніри і прикраси з глини і солі. Це — так звана “солена техніка”. І фотопленер теж був про сіль, — підсумувала фестиваль одна з організаторів, директор музейно-виставкого центру Уляна Паньо. — Власне, цього року варто відзначити фотографів. Вони дуже гарно організували свою майстерню, провівши перед тим фотопленер. А вже під час самого фестивалю провели фотоквест вулицями міста.
Загалом, фестиваль “Деталь”, традиційно, спрямований на розвиток молодіжної фотографії. Так, 2010 року “Деталь” розпочала із виставки примотаних скотчем до дерев на площі Героїв молодіжних фото. Цього ж року молоді люди з альтернативним мисленням влаштували фотоквест. Змагання відбувалося два дні. Причому, у знаковій для міста промзоні. Відтак, довели: “місячні пейзажі” довкола Калуша — не просто вдала метафора, а — реальність. Як доказ — фото із промзони. Учасники квесту мали зробити п’ять жанрових фото на території промзони і хвостосховища №2, і представити їх, здебільшого, без застосування фоторедакторів.
— Ми вирішили обрати найбільш цікавий, на нашу думку, об’єкт для проведення квесту — завод калійно-магнієвих добрив, і 9 травня вирушили туди. Промислові будівлі і дивні споруди, старі ковші і покинуті крани — аж півгодини щастя для фотографа. Аж поки нас не помітив охоронець, — пригадує учасниця фотоквесту Юлія Дацків. — Наступного дня, 10 травня, ми вирушили на хвостосховище: багато сірої води, каміння і потріскана земля навколо. Друге озеро, навпаки, мало зовсім інший вигляд. Воно було меншим, і довкола поросло зеленими травами і деревами. Єдине, що руйнувало ілюзію “зеленої тиші” — соляні “змії”, які подекуди стікали до озера. І дамба, яку ми і не помітили відразу: вона зі всіх боків поросла деревами, кущами і травами. Жовтий “однорукий термінатор” — екскаватор, якраз витягував землю з місця розриву труби на нашому шляху. Скориставшись нагодою і з дозволу працівників, ми зробили фото — єдине фото, коли вони там працювали.
Надалі учасники квесту нашвидкуруч змонтували слайд-шоу і продемонстрували його тим, хто у квесті участі не брав. На перегляд зібралося чимало молоді. Дехто навіть віддав перевагу фотомайстерні перед альтернативним роком.
Відтак, організатори вдячні усім тим, хто надав допомогу і долучився до організація заходу, а також відзначають, що “Деталь” наразі вийшла за межі центральної частини міста, і попрямувала за місто, туди, де помітно, як воно розширюється, рухається, захоплює собою все більше території і простору.
Сакральний момент випікання пасок
