— Олександре Максимовичу, рік триває конфлікт між обласною і Калуською міською радами. Об’єктами критики стали персонально Ви й обласна рада загалом. Чи не звернулися калушани не за адресою?
— Не бачу у цьому жодного конфлікту. Бачу намагання Ігоря Насалика провести передвиборчий піар в обласній раді, на тлі голови обласної ради і голови обласної організації ВО “Свобода”.
Аргумент перший. Будь-які проекти рішень, зокрема, фінансово-бюджетного характеру, згідно з законом, на розгляд сесії облради подає ОДА. Проте, Ігор Насалик не заявляє у пресі, що він буде знімати голову чи пікетувати ОДА.
Друге. Голова обласної ради, не має значення: Сич чи не Сич, не має повноважень одноосібно приймати будь-які рішення. Це робить обласна рада. Але чомусь претензії Ігоря Насалика стосуються саме Олександра Сича особисто.
Я це розглядаю,як примітивний передвиборчий піар. Його коріння має політичний підтекст. Ігоря Степановича намагаються виштовхати з Калуського округу і йому ж треба кудись діватися, а, відповідно, — і пояснити, чому він з того округу пішов. У разі найгіршого розвитку подій він придумав запасний хід — піти на івано-франківський округ, і вже для окозамилювання починає придумувати аргумент: “Я йду принципово проти Сича!”. Так не принципово ж, а тому, що за старі борги виштовхують.
— Чи є, на Вашу думку, справедливими закиди калушан щодо недостатнього розподілу на користь міста дотації вирівнювання?
— Додаткова дотація вирівнювання дається з державного бюджету через обласну раду для тих місцевих бюджетів, де є велика диспропорція між кількістю населення і мережею соціально-культурних закладів. Рівняти Калуш із такими хронічно незабезпеченими районами, як Галицький, Тлумацький, Городенківский, Рогатинський, — це, як мінімум, некоректно. Однак, у 2011 році різні дотації для міського бюджету Калуша загалом склали майже 6 млн. гривень. У тому числі і дотація вирівнювання у розмірі 4,2 млн. гривень. Для порівняння: Богорочанський район — 4,825 млн. гривень, Коломийський — 5,03 млн. гривень, Рогатинський — 5,115 млн. гривень. Тобто, у середньому, — 4-5 млн. гривень. А , якщо ще і порівняти господарсько-економічний потенціал цих адміністративних одиниць та Калуша, то жодної несправедливості ви не побачите.
Разом із тим, необов’язкових премій і платежів у Калуші здійснено на 6,7 млн. гривень. Зрозуміло, що коли — біда, то місцеві ради все вигрібають зі своїх засіків, щоб, перш за все, виплатити заробітну плату, закупити ліки, харчування, оплатити енергоносії тощо. Більшість районів спрямовують на ці так звані захищені статті 90-95% бюджетних ресурсів. У той же час у міському бюджеті Калуша на ці цілі спрямовується тільки 68-70% — найменше з усіх інших місцевих бюджетів. Тобто, здійснюючи такі, наголошую, необов’язкові платежі і премії, голова міста перед виборами хоче попіаритися серед місцевого населення і здобути його прихильність. Але намагається це зробити за рахунок інших районів, та ще і звинувачує у чомусь обласну раду. Як це ще називається, як не політична маніпуляція?!
— Протистояння почалося із нарікання щодо розподілу бюджету розвитку обласної ради. Наскільки змінилася ситуація порівняно із попереднім роком?
— Минулого року, і я про це публічно вже заявляв, до обласної ради від міського голови Калуша не надійшло жодного прохання чи пропозиції щодо потреб міста. Я не знаю, чи вони надходили в ОДА, бо саме вона напрацьовує проекти рішень. Але коли нам з ОДА їх подають, і там не відображено проблемних питань Калуша, і ми в обласній раді також не маємо жодних звернень, то я ж не Ванга, аби читати думки калуського керівництва!
Натомість, минулого року ті звернення, які в обласній раді були озвучені нашими колегами-депутатами з Калуша щодо ДНЗ “Журавлик” і школи №6, знайшли розуміння депутатського корпусу, і на ці об’єкти кошти були виділені. На охорону довкілля також було виділено десь приблизно1,2 млн. гривень. При тому, що Калуш отримує величезні кошти на ліквідацію екологічних проблем з держбюджету. Враховуючи це, то жодної несправедливості ви також не побачите.
Цього року ввесь бюджет розвитку області становить 11 млн. гривень. У проекті рішення про пооб’єктний розподіл цих коштів, який подала ОДА, Калуш узагалі не фігурував. Але знову, зважаючи на апеляції наших колег-депутатів із Калуша, обласна рада пішла назустріч і передбачила 422 тис. гривень на фінансування об’єктів міста.
Калушу в цьому році вже виділено 744 тис. гривень із коштів екологічного фонду. Окрім того, на прохання посприяти в упорядкуванні пам’ятної дошки Євгенові Гірнику, обласна рада виділила ще 100 тис. гривень. Було ще і прохання виділити кошти на будівництво пам’ятника Шухевичу. По-перше, депутати обласної ради із власних фондів на виконання депутатських повноважень виділили 20 тис. гривень. По-друге, за моєю пропозицією, було внесено зміни в уже прийнятий бюджет: 100 тис. гривень я запропонував зняти з іншого об’єкта в Івано-Франківську, але дати на пам’ятник. Отож, казати, що Калуш зовсім не отримує фінансування з обласного бюджету, — не зовсім некоректно.
— Несподівано на сесії обласної ради 8 червня міський голова підняв проблему відсутності моста на вул. Чорновола, хоча міст стоїть довгобудом уже 4 роки. Чому у хід пішли такі дрібні аргументи, і чи вони виправдають себе?
— Коли у відповідь на звинувачення Насалика я висловив свої аргументи й у пресі, і на сесії, то, очевидно, Ігор Степанович зрозумів, що йому не буде чим крити. А тому і підняв проблему, про яку жодного разу в обласній раді ніхто не чув. Але вже раз озвучив, то нехай у належному порядку подасть до ОДА відповідний запит, забезпечить його проектно-кошторисною документацією і так далі. ОДА має відповідні підрозділи, щоб проаналізувати цю проблему і подати проект рішення. Тоді вже депутати обласної ради його розглянуть: можуть внести зміни, а можуть і погодити без змін.
— Тут, очевидно, ініціативу мали б узяти депутати обласної ради від Калуша. Чи є офіційна, письмова реакція калуських чиновників чи депутатів обласної ради від нашого міста стосовно того, що місто фінансують недостатньо?
— Я проаналізую всі запити і звернення, які надійшли цього року від калушан. Отож, був депутатський запит Василя Головчака, який не стосується порушених вами питань. Було також звернення Оксани Табачук щодо участі обласної ради у побудові пам’ятника Романові Шухевичу — питання вирішено позитивно. Був виступ міського голови на сесії, і вперше ми почули проблему мосту. Але, як уже сказав, нехай подасть належні документи. Був лист виконавчого комітету міської ради, щоб у природоохоронних заходах передбачити кошти на полігон захоронення твердих побутових відходів. Це питання перебуває на опрацюванні. Коли надійде черговий транш екологічних коштів, то депутатам для розгляду буде подана і ця пропозиція. Був лист виконавчого комітету виділити 8,83 млн. гривень на реконструкцію ДНЗ “Зірочка”. Проте, ввесь бюджет розвитку становить усього 11 млн. гривень. Зрозуміло, що такий об’єкт — не під силу обласному бюджетові. Його слід подавати в тих пропозиціях до державного бюджету, які (на жаль, без участі обласної ради) формує ОДА. Отож, звернення не зовсім за адресою. Коли на такі об’єкти надходить державне фінансування, то обласна рада співфінансує їх.
Звичайно, на цій проблемі можна і маніпулювати, кажучи: “Ми просили 8 млн. гривень, а нам обласні депутати нічого не дали”. Бо і не можуть дати. Адже мають у своєму розпорядженні тільки 11 млн. бюджету розвитку й, окрім Калуша, є ще інших 18 адміністративних одиниць, й, до того ж, — значно більш обмежених у власних ресурсах.
— Проте, і міському голові Калуша, і депутатам довелося прочекати на сесійному засіданні 8 червня майже 5 годин для того, щоб діждатися слова. Хоча, про намір калушан бути присутніми на сесії обласної ради було відомо заздалегідь.
— Якби мер Калуша чи послушна йому більшість УП у Калуській міській раді хотіли розглянути проблемні питання міста на сесії обласної ради, то через аналогічну партійну фракцію в обласній раді могли б подати відповідну пропозицію до порядку денного її чергової сесії. Адже є регламент обласної ради, і підготовка питань здійснюється у строгій відповідності до нього. А, якщо цього не було зроблено, то вислухати думки калуського мера можна у контексті іншого питання. Напередодні сесії Ігор Степанович мені зателефонував, й у відповідь на його прохання надати слово, я запропонував виступити під час розгляду бюджетних питань. То для чого було депутатам сидіти аж 5 годин? Хіба для того, щоб особисто почути, як Ігор Степанович скаже, що у Калуші міст треба будувати? Так він це міг сказати і без їхньої присутності! Якщо ж вони погодилися бути інструментом тої піар-акції, намір здійснити яку Ігор Насалик оголосив ще задовго до сесії обласної ради, то вони знали, на що йшли, і нічого нарікати на “5 годин”. Якби обласна рада реагувала на різноманітні піар-акції, то вона не змогла б працювати так конструктивно, як, слава Богу, працює нині.
— Чи вбачаєте Ви певну тенденційність у тому, що депутати одразу не надали слово для виступу Ігореві Насалику?
— За депутатів я не можу відповідати. Але, думаю, що це їхня закономірна реакція на його маніпуляції і намагання попіаритися на їхньому тлі. Ну, хто добровільно погодиться мати себе за дурня?! Хай, принаймні, подякує, що я особисто переконав депутатів дати йому слово.
До речі, як я вже вказував: на початку своєї каденції я запропонував усім головам районних рад і міст обласного значення увійти до Консультативної ради при голові обласної ради. Регулярно, напередодні чергових сесій обласної ради, ми спільно розглядаємо подані ОДА проекти рішень, з’ясовуємо, наскільки у них враховані інтереси тої чи іншої території. Часто відправляємо проекти рішень на доопрацьовання, бо є принципова позиція того чи іншого голови. Ігор Насалик відмовився входити до цього дорадчого органу.
Я наполягаю, що немає конфлікту ні між головою міста Калуша і головою обласної ради, ні між міською й обласною радами. Натомість, є відвертий політичний популізм Ігоря Насалика. Якщо він намагається політичне несприйняття мене чи тої політичної сили, до якої я належу, перевести у площину місцевого самоврядування, то хай просто скаже: “Мені не подобається ідеологія українського націоналізму. Мені не подобається “Свобода”. Мені не подобається Сич як ідеолог українського націоналізму”. І я це зрозумію як логічну закономірність. Адже від початку нинішньої каденції фракція Української партії в обласній раді до недавнього часу з усіх принципових політичних питань голосувала спільно з фракцією Партії регіонів. Заради справедливості повинен сказати, що останнім часом у її позиціях появились якісь обнадійливі проукраїнські проблиски.
— Однак, за проведення сесії в Івано-Франківську голосував і один із трьох депутатів від ВО “Свобода” у Калуській міській раді. До речі, це — не єдине спірне голосування. Як сприймаєте діяльність “своїх” депутатів із погляду голови обласної організації?
— У Калуші у нас — молода організація, яка набирається досвіду. Очевидно, що це важко робити в умовах того політичного популізму, який демонструє досвідчений у застосуванні таких методів Ігор Насалик. Я, до речі, дотримуюся принципової позиції: ніколи не диктував депутатам місцевих рад від ВО “Свобода”, як голосувати за те чи інше рішення, і не збираюся цього робити надалі. Можу контролювати і контролюю позицію у принципових політичних питаннях. А щодо решти питань, які стосуються поточної роботи наших депутатських фракцій, є єдина вимога: щоб вони відповідали вимогам нашої “Програми захисту українця”.
— Нещодавно Калуська міська рада прийняла звернення до Вас особисто з вимогою виконати рішення обласної ради і стати на захист української мови. 5 червня під стінами Верховної Ради відбулися сесії Івано-Франківської обласної і Калуської міської рад. Можливо, саме це звернення стимулювало обласну раду виїхати до Києва?
— Ви забули нагадати ще і сесію Івано-Франківської міської ради. А щодо звернення Калуської міської ради, то я його отримав поштою вже тоді, коли ми приїхали з Києва. Раджу дивитися на амбіції Ігоря Насалика і послушної йому депутатської більшості у Калуській міській раді крізь призму байки “Слон і Моська”.
Обласна рада — самодостатня у своїх діях! У період між сесіями приймає рішення через свій колегіальний орган — президію. А, коли рішення уповноважений приймати голова, то принципові позиції погоджую зі своїми заступниками, які представляють фракції більшості. Власне, від позиції цих фракцій залежало — підписувати мені розпорядження про проведення позачергової виїзної сесії в Києві, чи ні. Але аж ніяк не залежало ні від Ігоря Насалика, ні від Калуської міської ради.
— Калуш готується до відкриття пам’ятника Генерал-хорунжому УПА Романові Шухевичу. Чи плануєте Ви бути присутнім на відкритті?
— Запрошення не отримав, хоча і кошти зі своїх особистих заощаджень перерахував, і сприяв виділенню коштів з обласного бюджету. Хоча, скажу чесно, нелегко було переконати депутатів забрати кошти з одного об’єкту, щоб виділити на інший. Незалежно від того, чи я отримаю запрошення, український націоналізм і вшанування його провідників Бандери і Шухевича — це моє внутрішнє світоглядне переконання.
— Дякую, Олександре Максимовичу, за розмову.
Розмовляла Юлія БАЛІЦЬКА, журналіст
ДО ТЕМИ:
Депутати Калуша в обласній раді: ні кіна, ні пікету