У Горліце — власними  автами і власним коштом

Польща. Червень 2012-го. Чудовий час і чудове місце. І тому, можливо, делегації із Калуша пощастило, що саме тоді і саме туди вони поїхали. По-перше, святкували день польського міста-побратима Горліце. По-друге, чемпіонат "Євро-2012" наклав свій відбиток на поїздку. Калушани повернулися додому із переконанням: чимало із акцентів святкування Дня міста поляки запозичили, зокрема, у Калуша. А ось як влаштовувати футбольне свято, нам у них ще треба повчитися.
Калуські народні обранці — на вежі горліцької Ратуші разом із бургомістром

Горліце — невелике польське містечко, серце нафтодобувної промисловості. Попри те, що містечко — більш давнє, ніж Калуш, воно має більше збережені автентичність, історичне обличчя, традиції доби.
Калуш і Горліце можуть, по праву, вважатися побратимами. І, хоча Калуш випереджає польське містечко за кількістю населення майже втричі (у Горліце мешкає майже 27 тис. осіб. — Авт.), та Горліце — чимале за площею, з розвиненою промисловістю, інфраструктурою та історичним “обличчям”.  І тому містам є чого повчитися одне в одного. Нам — їхньої “європейськості”, а їм — нашого прагнення до постійного розвитку.

День Горліце гуляли по-калуськи?
Горліце підкуповує духом старовини і мистецтва. Перші згадки про містечко датовані XIV століттям. Наразі свою історично-культурну спадщину поляки всіляко намагаються зберегти і примножити. А головне — завжди підтримувати її актуальність. До прикладу, там — 12 арт-галерей, і жодна з них не відчуває браку відвідувачів.
Проте, у місті немає газети і телебачення. Більшість населення читає загальнодержавну пресу і дивиться національні канали. У Горліце видають тільки інформаційний бюлетень міської ради. Є ще й офіційний інтернет-сайт міста та інтернет-телебачення. Тому, керівники і містяни Горліце були приємно здивовані, що, поряд із офіційною делегацією з нашого міста, до них приїхала ще і творча група ДС “Калуське міське телебачення”.
Стосунки Калуша і Горліце тривають уже багато років. І, хоча на офіційному рівні вони відновилися тільки нещодавно, калушани із польськими побратимами товаришують уже багато років. Налагоджена, зокрема, співпраця мистецьких і спортивних колективів.
— Я відвідую Горліце вже 12 років. У нас — тісні культурні, спортивні зв’язки. Можу стверджувати, що наші міста мають взаємну зацікавленість у співпраці. Хоча, порівнювати святкування у Горліце й у нас — не доводиться. Місто, хоча і має історичну спадщину, — невеличке. У них є цікаві невеличкі музеї, арт-галереї. У мистецтві панують новітні напрямки. Так, наприклад, у них відбувається фестиваль музики у стилі електро. А у живописі розвивається модерн. Я бачила хороші виступи фольклорних колективів, духового оркестру і молодіжного театру. Однак, такої розвиненої галузі культури, як у Калуші, там немає. Там немає стільки колективів, палаців культури, безкоштовного мистецького навчання. Тому, коли делегація із Горліце приїхала до Калуша, вони здивувалися, що святкує така велика кількість працівників культури, народних колективів. У них склалося враження, що до нас з’їхалася культура з усієї України! — каже директор ПК “Мінерал”, депутат міської ради Алла Терещенко. — Святкування у Польщі відбувалися у більш спокійній манері. Думаю, що це зумовлене ментальністю. Поляки — більш спокійні у плані офіційних заходів і святкувань. Однак, вони звертають велику увагу на якість перебування офіційних делегацій, гостей. Українські ж люди хочуть більш гучних забав. Тому святкування важко порівняти.
Попри те, що міста — доволі різні, калушанам доводилося чути схвальні відгуки про цьогорічне святкування Дня Калуша. Самі ж вони зробили висновок: чимало  поляки запозичили і зі святкувань у Калуші. Польська делегація приїхала на 575-річчя Калуша і була захоплена українськими святкуваннями.
— Те, що цьогорічні святкування Дня міста суттєво відрізняються від святкувань попередніх років, говорять і самі мешканці Горліце. Так, наприклад, того дня у місті розташувалися палатки із народними промислами. Просто неба випікали хліб і паляниці, готували страви. Проте, — жодних дармових наїдків. За все треба платити, адже працювали на святі місцеві підприємці. До речі, всі товари у польських крамницях, окрім хліба, горілки, пива і цигарок, дешевші від продуктів в Україні у 1,5-2 рази. Проте, наприклад, ціна на пачку цигарок стартує від 25 гривень, — порівняв депутат міської ради, директор ДС “Калуське міське телебачення” Віталій Крохта. — Цього року наші польські колеги організували і святковий концерт до Дня міста. Запросили відомий у Польщі рок-гурт “Культ” (виконує музику, подібну до музики нашого “Океану Ельзи”). Відома і сума, яку заплатили гуртові за більш, ніж двогодинний виступ у Горліце. Концерт коштував 10 тис. доларів. Закінчився до 22.00. Далі містяни святкували, але — поодинці. Після 10-ї години вечора проводити у місті масові заходи — заборонено. Не мали наші польські побратими і святкового салюту. Однак, потішилися із того, що тамтешній міський голова танцював у юрбі разом із містянами.
Узагалі, кажуть представники делегації, мер там — проста людина. Під час святкувань був помічений у черзі за сосисками до пива. Проте, мер має повагу громадян. Як і — решта 21 депутат міської ради Горліце. Усіх їх містяни знають поіменно. Тому бути депутатом — не так легко, хоча, вони у Польщі й отримують за це грошові доплати.
— Депутатам платять щомісяця по 400 євро. Тоді, коли середня заробітна плата у регіоні — 1300 євро. Проте, встановлені жорсткі санкції. Якщо пропустив сесійне засідання — мінус 25% від суми доплати. За відсутність на засіданні депутатських комісій — забирають 15%. До речі, на платній основі працюють усі депутати місцевих рад у Євросоюзі. Офіціозу у святкуванні було значно менше. Не збирали й урочистих зборів. Офіційне відкриття свята відбулося під стінами мерії, і тривало рівно 5 хвилин: саме стільки виступав бургомістр. На тому офіційна частина  завершилася, — резюмував Віталій Крохта.
Побратим Калуша витягнув із засіків й “акценти”. Зокрема, був відкритий невеликий пам’ятник жінці, яка, згідно із легендою, допомагала гасити велику пожежу у місті, однак, загинула сама. Зараз жінку увіковічнили у невеликій статуї, з відром у руках. Поряд — фонтан. Нагадаємо, у Калуші на площі Героїв на День міста був встановлений великий дзвін.

Дорогою завітали на “Євро”
Остаточно закріпилося як модна тенденція їхати в офіційні поїздки власним коштом. Калушани рушили до Горліце і на власних автівках. Тому мали змогу подивитися на матчі чемпіонату “Євро-2012” у польських фан-зонах. Зокрема, матч Україна-Франція дивилися в офіційній фан-зоні у Перемишлі. І — було приємно, що більшість поляків уболівали за збірну України. А українські студенти навіть розфарбували охочих калушан синьо-жовтими фарбами.
Загалом, того, як організовувати такі чемпіонати, українцям варто повчитися. Дух “Євро-2012” відчувається відразу при в’їзді у Польщу. Усюди — плакати і символіка чемпіонату. У кожному місті облаштована фан-зона. Прикметно, що і Горліце, і Калуш не є приймаючими містами, і не є містами, де влаштовані офіційні фан-зони. Однак, у польському місті фан-зона зайняла велику частину центральної площі Ринок. 16 червня вона була заповнена вщерть під час перегляду матчу Польща-Чехія. Вхід у зону — безкоштовний. А ось із напоями та наїдками туди — не впускають, адже їх можна придбати безпосередньо у зоні. І, хоча ще навечір у фан-зоні вирували пристрасті на матчі Чехія-Польща, на ранок від неї не залишилося і сліду. Натомість установили сцену для концерту.
— Приємно було відзначити, що на центральній площі міста була облаштована фан-зона. Поляки потужно вболівали за збірну своєї країни. Вражає, що навіть наступного дня, на День міста, на підтримку своєї збірної вони одяглися у національні кольори: щоб підтримати футболістів. У фан-зоні національний прапор малювали навіть на щічках немовлят! — згадує Алла Терещенко.
Хоча, загалом, футбольні пристрасті у поєднанні із враженнями від святкування Дня міста залишили у калушан від польської мандрівки багато приємних спогадів. Тому вони планують поїхати до Горліце ще, як мінімум, раз. Наприкінці літа там, традиційно, відбувається спартакіада депутатів місцевих рад. Тож, представники нашого міста вже отримали запрошення на участь у святі.

Наталія Бабій, керуюча справами виконкому:
— П’ятеро калушан у складі офіційної делегації з нашого міста взяли участь у святкуванні Дня міста Горліце 16-17 червня. Поїздка відбулася на запрошення керівництва міста Горліце, яке, наприкінці травня відвідавши Калуш, передало нам п’ять офіційних запрошень. До складу делегації увійшли я як керівник делегації та депутати міської ради: Ольга Тихан, Алла Терещенко, Василь Романович і Василь Гордій. Поїздка відбулася власним коштом учасників делегації. Ми рушили до Польщі на автах. Приємно, що місто відвідали охочі калушани, які мали змогу поїхати до Польщі.
Члени делегації взяли участь у святкуваннях з нагоди Дня міста Горліце. Ми також мали змогу ознайомитися з аспектами роботи органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Особисто для мене, оскільки я відвідала Горліце вперше, було корисно дізнатися про певні аспекти організації роботи органів влади.
Що стосується домовленостей, то у Польщі ми отримали запрошення на традиційну спартакіаду депутатів місцевих рад, що відбудеться з 30 серпня по 4 вересня. Усі витрати, пов’язані з організацією поїздки, готова взяти на себе запрошуюча сторона. Є також попередні домовленості й у культурно-мистецькій сфері. Річ у тому, що до Дня міста Горліце відреконструювало центральну площу. У планах — установити там пам’ятник одному з бургомістрів. Тож, наших польських колег зацікавили люди, які могли б виготовити проект пам’ятника. Звичайно, ми порекомендували відомого у Калуші скульптора Ігоря Семака. Однак, про конкретні домовленості говорити можна буде аж по відкритті пам’ятника Головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу, де планують бути присутні представники із Горліце.
Горліце — цікаве, гостинне і привітне містечко. Нам було приємно бачити у приміщенні міської ради хоругву нашого міста як міста-побратима. До речі, на святкування приїхали представники міст-побратимів і з інших країн, зокрема, зі Словаччини. Ми вже встановили контакти, тож, можливо, будемо співпрацювати і з цими містами.
У подарунок нашому польському побратимові ми привезли сувеніри у національному стилі, а також — уже традиційні калуські дзвіночки. Намагалися зробити так, щоб поєднати корисне із приємним. Наприклад, бургомістрові Горліце ми подарували вишиванку. Він запевнив, що одягатиме її щоразу, коли приїжджатиме в Україну.