Адмінреформа може оминути Калуш

Калуш може стати місцем запровадження пілотного проекту адміністративно-територіальної реформи. Для цього у нас є, по-перше, величезне бажання влади. А, по-друге, це вилилося у створення відповідного відділу у міській раді, який має займатися підготовкою адмінреформи. Минулої п’ятниці до Калуша запросили директора з питань науки та розвитку інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука. Проте, він не надто потішив амбіції місцевого керівництва, зазначивши, що Калуш на карті нового адміністративно-територіального поділу слід залишити окремо, так і не доєднуючи до нього села.
Переглядів: 792

Анатолій Ткачук презентував присутнім законопроект “Про право територіальних громад на об’єднання”. Хоча законопроект нещодавно був відхилений у Верховній Раді, та він, на думку експерта, все ж буде прийнятий.
Загалом, проект декларує право територіальної одиниці на об’єднання із сусідніми територіями. При цьому, більша територіальна одиниця, довкола якої й об’єднуються менші, виступатиме центром об’єднання. Процедура об’єднання передбачена багаторівнева. Ініціативу має взяти на себе одна чи кілька охочих до об’єднання адміністративних одиниць, які мають звернутися до сусідніх суміжних громад із пропозицією до об’єднання. При цьому, слід викласти мінімальний набір параметрів об’єднання, визначених законом. Далі йтимуть переговори між головами, узгодження тексту договору, обов’язкове громадське обговорення й узгодження із виконавчою владою.
Калуш має за приклад Жмеринський район Вінницької області. Там відбувається реалізація проекту “Оптимізація адміністративно-територіального устрою Жмеринського району Вінницької області”. Він має на меті вдосконалити адміністративно-територіальний устрій району. Загалом, там уже відбуваються переговори про об’єднання 28 сільських рад. У результаті має залишитися втричі менше. Експерти говорять, що готові допомагати і нам.
Необхідність проведення адміністративно-територіальної реформи зумовлене навіть історичними чинниками. Так, природне адміністративно-територіальне розмежування України відбувалося таким чином, що люди оселялися на вигідних комфортних територіях. Коли населення ставало забагато, частина переселялася на рівноцінні комфортні території. Так формувалися великі міста, містечка і села. Але це було до 1917 року, а у Західній Україні — до 1939 року. З 1919 року було видано 1560 актів про зміну адміністративно-територіального устрою України. Тож, звідси і маємо неефективну систему органів місцевого самоврядування.
— Проблему можна вирішити двома шляхами. Перший, загалом, правильний: вивчити проблему, знайти причину, розробити заходи з ліквідації, розрахувати необхідну кількість ресурсів і провести реформу. Для цього треба прийняти нові закони, утворити нові адміністративно-територіальні громади, дати їм ресурси, — переконаний Анатолій Ткачук. — Є інший варіант, який відбувається сьогодні в Україні. Це — природний шлях: вимирають найменші поселення. Знелюднюється значна частина територій, люди мігрують із периферійних зон у більш розвинуті території. Влада також вносить суттєві корективи. У багатьох районах залишаються тільки районна рада і РДА. Решта — стають міжрайонними. Постає питання: чи потрібні ці райони, і чи потрібні там райрада і райдержадміністрація?
Реформа, на думку експерта, — невідворотна. Хоча, час, коли її можна провести з максимальним ефектом і максимальним ресурсом для громад, — втрачається. Причому, саме проведення адміністративно-територіальної реформи наразі виглядає не надто райдужним. І, схоже, — зовсім не таким, яким його запланували у Калуші.
Нагадаємо, що адміністративно-територіальну реформу наприкінці лютого у Калуші представляв один із її розробників — депутат Верховної Ради Юрій Ганущак. Як тоді сподівалася місцева влада, законопроект про реформу парламент мав розглянути у квітні. А невдовзі після цього рішення про реформу мали б прийняти і депутати сільських рад Калуського району і Калуської міської ради. Проте, ентузіазму з боку Верховної Ради і Кабінету Міністрів України — бракує.
— На жаль, не зважаючи на те, що є доручення Президента, уряду, що є національний план дій, поки що ситуація виглядає не дуже райдужною і не дуже перспективною. 16 травня Верховна Рада України не підтримала прийняття закону про об’єднання громад, а 21 травня уряд зняв із розгляду концепцію реформи місцевого самоврядування, за пропозицією міністра юстиції. На сьогодні процес, нібито, зупинився, — наголосив Анатолій Ткачук. — Однак, насправді він продовжується. Зараз підготовлено кілька нових законопроектів, які найближчим часом, я сподіваюся, будуть зареєстровані і будуть проголосовані. Це — закони, які дають змогу посилити можливості органів місцевого самоврядування. Причому, ми пропонуємо, виходячи із нашої української ментальності, щоб це можна було зробити швидко, системно й ефективно.
Загалом, на семінарі запропонована трирівнева модель адміністративно-територіального устрою. Незмінними, згідно із нею, залишаться тільки межі і структури областей. Потім будуть райони і громади. Хоча, не всі райони доцільно залишати у такому вигляді, як вони зараз є. До речі, в Україні їх — 500. Після реформи “вціліють” не всі. Багато з них перетворяться на повноцінні громади.
Заслухавши доповідь експерта, за словом підвівся голова районної ради Василь Дзундза. Він висловився, зокрема, за проведення об’єднання Калуша і всіх сільських рад.
— Це означає, що потрібно розпустити сільські ради і об’єднати довкола міста і зробити межі міста Калуша ті ж самі, що і межі Калуського району, — резюмував Василь Дзундза.
Однак, Анатолій Ткачук прагнень району до повного об’єднання з містом, схоже, не підтримав.
— Ніхто не буде включати у межі Калуша всі території. Тому що межі міста — це одна категорія, межі адміністративно-територіальної одиниці — інша категорія. Якщо ми її включимо, то буде доволі невизначений статус цієї адміністративно-територіальної одиниці. Перше: у межі міста нічого не включаємо. Чи може така громада існувати у межах району? Може. Але треба порахувати, чи це — треба, і чи це буде ефективно. Тому що є відстані між найбільш віддаленим пунктом адміністративно-територіальної одиниці і її центром, які можуть бути неприйнятними. Усе це треба дуже уважно порахувати, і врахувати, що не може залишитися “сірих” зон, — вважає експерт.
Зрештою, чи треба буде містові після адміністративно-територіальної реформи віддалені і нині — депресивні і глибоко дотаційні села, — відповідь очевидна. Проте, не є таємницею, що наближені до Калуша зони є цікавими для міста. І, хоча, як точно об’єднуватися, поки що законодавчо не визначено, та вже зараз Калуш активно “обробляє” довколишні перспективні села. Нещодавно міська рада підписала меморандум про співпрацю з Новицькою сільською радою. І навіть — налагодила соціальну співпрацю, дозволивши, до прикладу, новицьким школярам безкоштовно відвідувати басейн. Можливо, із маленької співпраці почнеться велике об’єднання, яке може випередити навіть закон?