Проект “Гірхімпрому” — диверсія?

Калуська РДА уклала угоду із Івано-Франківською медичною академією про вивчення можливості використання калуських розсолів із лікувальною метою. Є сподівання, що за впливом на людський організм калуські розсоли можуть перевершити солотвинські. Проте це — поки що тільки перспектива. Реальністю ж є важка ситуація на Домбровському кар’єрі, яка у прямому значенні може вилитися у міжнародну екологічну катастрофу. Нині влада розглядає можливість повернутися до проекту “Гірхімпрому”, про який кілька місяців тому говорили як про хибний. Але і нині калуські науковці називають втілення цього проекту диверсією.
Переглядів: 422

На Домбровському кар’єрі разом із місцевою владою побував голова ОДА Михайло Вишиванюк. Причина візиту — публікації у ЗМІ про початок незворотних руйнівних процесів, що можуть загрожувати безпеці мешканців Калущини.
Після того перший заступник голови ОДА Василь Плав’юк провів спільне засідання районної та міської комісій із надзвичайних ситуацій у залі засідань виконавчого комітету. Анонсувався виїзд на Домбровський кар’єр уже у складі місцевої влади та представників профільних управлінь. Проте — відмінили. Василь Плав’юк вирішив, що за середу вже достатньо вивчили ситуацію.
— Днями ОДА отримала підтвердження з Мінприроди та Кабміну про виділення 6 млн. гривень. Крім того, вже впродовж двох місяців на рахунках знаходяться 744 тис. гривень, за які має проводитися комплексний моніторинг стану Домбровського кар’єру. Тепер нам потрібно визначитися із переліком робіт та виконавцем, — заявив Василь Плав’юк.
— Сьогодні ми переконалися, що процеси, які відбуваються на Домбровському кар’єрі, — прогнозовані, — стверджує голова Калуської РДА Василь Петрів. — Ситуація не могла розвиватися по-іншому, бо роботи із укріплення північного борту було виконано всього на 19%. Повністю не завершено закриття залишків калійних порід, тому слабонасичені поверхневі води та розсоли розчиняють породи. І це відбуватиметься, доки концентрація не зросте зі 105 до 450 г/л. Загрози прориву річки Сівки у кар’єр на сьогодні немає, адже різниця між рівнем дна річки та рівнем розсолів Домбровського кар’єру становить 25 метрів. Кажуть, що з-під порід Домбровського кар’єру просочується річка. Але це не так. Просто із розмитих пустот виходить мутна вода, адже, крім солей, вона розмиває ще і глиняні маси. 
Нині обласна та місцева влада розглядають варіант повернутися до проекту із консервації Домбровського кар’єру, який розробив Львівський науковий інститут “Гірхімпром”.
— Проект, який розробляв “Гірхімпром”, передбачав, що ми закриємо породи, перекривши доступ розсолів. Нині ніхто не запропонував альтернативи. Тому, на мою думку, щоб не відбувалося далі утворення карст північного борту, потрібно продовжити роботи на Домбровському кар’єрі і виконати їх у відповідності до розробленого “Гірхімпромом” проекту, — зазначив Василь Петрів.
З цим варіантом погодився і Василь Плав’юк. Нагадаємо, на прес-конференції наприкінці травня міський голова Ігор Насалик повідомив, що проект по Домбровському кар’єру, який розробив львівський інститут “Гірхімпром”, науковці визнали хибним (в оригіналі — антинауковим. — Авт.). Із цією тезою погодився і заступник директора ДНДІ галургії, завідувач геологічною лабораторією Юрій Садовий.
— Ми давали вихідні дані для розробки цього проекту, які базувалися на наших багаторічних дослідженнях, на практичному знанні та прогнозуванні розвитку ситуації, — стверджує він. — Але ці дані були повністю проігноровані. Тобто, концепція була прийнята зовсім інша, ніж та, яку пропонували ми. Рівень розсолів у кар’єрі вже не дає можливості розвантажуватися тим розсолам, які знаходяться під відвалами. І ці розсоли вже років 4, як пішли під Калуш. Відколи почали втілювати у життя цей проект, відколи затопили дренажну траншею, розсоли почали рухатися більш інтенсивно у напрямку Калуша, у напрямку природного стоку водоносного горизонту.
Напрямок до річки Лімниці поки що ніхто не вивчає — там виявлені засолені води, але чи вони рухаються — невідомо. Кожен день позбавляє нас потенціалу, який міг би бути використаний. Насправді, це не просто розсоли — непотріб, як вважає дехто у Києві: ми втрачаємо великі природні ресурси. Водоносні горизонти будуть засолюватися й у подальшому. І одного дня ми можемо безповоротно втратити можливість виправити ситуацію. Моніторинг стану Домбровського кар’єру потрібно робити завжди, навіть тоді, коли втілюється проект. І якраз ці дослідження доведуть, що проект помилковий. Я би навіть сказав, що це — не помилка, а диверсія. 

— Річка Сівка, що у Калуші, наповнює Домбровський кар’єр через нові воронки. На північному березі кар’єру утворився зсув і покрився тріщинами. Без термінового втручання існує велика ймовірність того, що хімічні відходи з Домбровського кар’єру потраплять у Дністер. Зсув відбувається практично на очах, я відвідую територію щокілька днів, тому бачу зміни, — наголосив голова громадської екологічної організації “Зелений рух “Карпати” Михайло Довбенчук.
Між тим, очевидно, що місцева та обласна влада матиме вплив на те, за яким проектом і які науковці працюватимуть на Домбровському кар’єрі. Причому, зараз поспішатимуть, бо, як зазначив Василь Плав’юк, 744 тис. гривень уже 2 місяці перебувають на рахунках. А держава пообіцяла ще 6 млн. гривень. Усі ці кошти мають бути спрямовані на дослідження стану Домбровського кар’єру. Чи мають посадовці достатньо знань і фаховості для того, щоб призначити, за яким проектом відбуватимуться роботи? Тішить тільки обіцянка про те, що роботи не починатимуть, доки не отримають висновку науковців про те, у якому напрямку рухатися. Єдине, на чому зійшлися без суперечок, — попередити катастрофу може тільки відновлення калійного виробництва.

Магічні розсоли?
Як повідомив Василь Петрів, Калуська РДА уклала угоду із Івано-Франківською медичною академією про дослідження можливості використання калуських розсолів із лікувальною метою:
— Ми передали їм дані інституту галургії, Калуської райСЕС та результати досліджень італійців про склад розсолів. Крім того, представники медакадемії також відібрали зразки розсолів. До такого кроку нас спонукали дані про те, що багато людей, які мають певні проблеми зі здоров’ям, регулярно купаються у розсолах і відчувають себе краще. Якщо результати досліджень будуть позитивними (а є надії про те, що калуські розсоли за своїми властивостями перевершать навіть солотвинські), то будемо думати, як перекрити розчинення порід, зробити плавні спуски, пляжі тощо. Паралельно можна відновлювати калійне виробництво, яке планується на основі рудника “Пійло”.