Нагадаємо, що минулого тижня депутати Калуської міської ради провели “технічну” сесію з розгляду 1 питання, на якій прийняли рішення, що дозволяє продаж товариству “Карпатнафтохім” більш ніж 84 гектарів землі несільськогосподарського призначення. І, хоча рішення було прийняте одноголосно, проте, фракція Народного руху України взяла кілька хвилин “тайм-ауту”, щоб зважити всі “за” і “проти”. Зокрема, на думку Романа Бігуна (НРУ), питання продажу цієї земельної ділянки вирішується надто поспішно. Сесія, справді, проводилася поспіхом. Проте очікуваного результату це поки що не дало. Адже, за словами міського голови, місто досі не отримало відповідного листа від нафтохімічного підприємства. Тому питання зняли із розгляду.
— Суть у тому, що будь-який орендар земельної ділянки може викупити цю земельну ділянку при умові, що на ній розміщена капітальна споруда чи інший об’єкт із встановленим на нього правом власності. І жодна рада, ні міська, ні сільська, ні Верховна — не може відмовити цьому орендарю в реалізації його виключного права, — каже екс-заступник міського голови Ігор Очкур. — Проте, після продажу власник сплачуватиме вже не орендну плату, а земельний податок, що приблизно вдвічі менше. Надходження від оренди і земельного податку поповнюють загальний фонд бюджету, з якого можуть фінансуватися зарплата чиновникам, різниця у дотації вирівнювання тощо. А от кошти від продажу землі або комунального майна поповнюють бюджет розвитку, з якого, власне, і фінансуються всі ті видатки, які міська рада затвердила на початку року при прийнятті бюджету. Це — ремонт доріг, капремонти шкіл, садків, дитячі майданчики. Єдиний спосіб наповнити бюджет розвитку — це продати землю. Зараз це відбувається переважно шляхом викупу.
Ігор Очкур наполягає на тому, що землі у місті — ще багато. Однак, вона — необлікована. А тому перед тим, як вирішувати земельні питання, влада мала б її інвентаризувати. Тільки після цього можна говорити про стратегію, Генплан й обдуманий розвиток міста. З року у рік на інвентаризацію землі у міському бюджеті закладають кошти, але і досі інвентаризація не проведена. На цей рік запланували 2,5 млн. гривень. Як повідомив начальник земельного відділу Калуської міської ради Володимир Мельник, інвентаризація ще не розпочалася, оскільки не відбувся тендер на визначення організації, яка здійснюватиме ці роботи. Посадовець обіцяв завершення тендерних процедур за місяць-півтора, але, ймовірно, доки до цього дійде, грошей для інвентаризації вже не залишиться. Так, на цій сесії депутати Калуської міської ради зняли 1,3 млн. гривень із програми інвентаризації і спрямували їх на зарплату.
— У нас немає фонду заробітної плати на липень, — повідомила депутатам начальник фінансового управління Калуської міської ради Марія Семенюк.
Загалом для виплати заробітної плати у липні потрібно 14,5 млн. гривень. 1,4 млн. гривень — це ті, яких не вистачало в основному органам місцевого самоврядування (оскільки, за словами Марії Семенюк, зарплата для цих працівників була найменше забезпечена. — Авт.), освіті, культурі та іншим галузям.
Але окрім змін до програми інвентаризації, депутати міської ради затвердили й інші зміни спеціального фонду до бюджету по спеціальному фонду — загалом на 21,3 млн. гривень. Зокрема, 3,4 млн. гривень будуть спрямовані на поповнення статутних фондів комунальних підприємств, решта — на ремонти.
— Ми щоразу поповнюємо статутні фонди комунальних підприємств, проте, жодного разу не отримали звіту, на що ці кошти використовуються. Торік ми дали півмільйона гривень, а цього року — вже півтора, — наполягав Роман Бігун.
Міський голова Ігор Насалик не приховував: кошти підуть в основному на зарплату. І порахував: 2 роки квартплата не зростала, а мінімальна зарплата виросла з 607 до 1102 гривень. Складова зарплати у квартплаті становить 75%. Звідси — постійні проблеми комунальників.
Між тим, імовірно, що суперечки навколо розподілу бюджетних коштів не матимуть резону. Бо землю “Карпатнафтохіму” ще не продали. Можливо, причина цьому — вища порівняно із минулим роком ціна землі. За словами Володимира Мельника, на вартість землі вплинув, зокрема, той факт, що цього року зросли ставки орендної плати за землю. А орендна плата є однією зі складових, за якими експертні організації визначають ціну землі. Вочевидь, зростання орендної плати підштовхнуло і нафтохімічні підприємства до викупу землі, адже земельний податок, який вони платитимуть, маючи землю у власності, вдвічі менший, ніж орендна плата.
У проекті рішення міської ради йшлося про те, що 84 га землі місто планувало продати за 29,6 млн. гривень, тобто по 35,21 гривні за 1 кв. метр. Торік місто вже продало великий шматок землі ТОВ “Карпатнафтохім” — 53 га за більше, ніж 17 млн. гривень. Крім того, ще майже 52 га землі торік викупив ПрАТ “ЛУКОР” за таку ж ціну. Відтак, минулого року місто вже продало нафтохімічним підприємствам більше, ніж 100 га землі, залучивши до бюджету приблизно 34 млн. гривень (по 33,25 гривні за 1 кв. м.). У оренді нафтохімічних підприємств нині перебуває ще більше, ніж 100 га землі.
Загалом, торік від продажу землі виручили 36,4 млн. гривень, із яких майже 94% забезпечив “Карпатнафтохім”. Цього року запланували продати землі на більше, ніж 14 млн. гривень, і тут, мабуть, ще не враховані кошти, на які місто сподівається від нафтохіміків.
Чи реально “взяти” таку планку без нафтохімічного підприємства — невідомо. Хоча гроші вже поділили. Зокрема, тільки на дороги цього року мають витратити 15 млн. гривень. Тобто, ремонтуватимуть ударними темпами, бо це, за словами міського голови, становить половину від прийнятої на кілька років програми. Якщо врахувати ще те, що цьогоріч у місті встановлять дитячих майданчиків на 700 тис. гривень, що становить 100% виконання цієї програми, посилений ремонт закладів охорони здоров’я, у який, загалом, планують вкласти 8 млн. гривень, — то місто розвивається ударними темпами. От тільки за що будемо ремонтуватися, якщо на зарплату не вистачає?
Сакральний момент випікання пасок
