Мирон Левицький: Уміти повелівати грозами можуть виключно чоловіки

— Пане Левицький, чому саме у цей день гірські чарівники могли отримати такий дар?
— Я думаю, що це дуже давній звичай, коріння якого губиться у сивій слов’янській давнині. Адже християнський пророк Iлля перебрав на себе функції давнього бога грому Перуна. Це сталося тому, що в Біблії написано, як за своє праведне життя Ілля був живим забраний на небо на вогняній колісниці. Отож, прийнявши християнство, наші предки асоціативно зробили з ізраїльського пророка володаря грому та блискавки. Тому у свій день, за повір’ями карпатських горян, Ілля може віддавати частину своєї сили людям, які готові на благо інших боротися з найбільш небезпечними стихіями.
— Хто може отримати такий дар?
— Уміти повелівати грозами можуть виключно чоловіки. До жінок святий Ілля менше прихильний (сміється). Воно й звісно, адже жінка, побачивши блискавку, як правило, лякається. Інша справа чоловік, захисник роду та громади. До того ж, за уявленнями гуцулів, майбутній повелитель громів має бути одруженим або вдівцем, у нього повинні бути дорослі діти. Бо у битві зі стихією усяке може статися. Не доведи Господи, смерть. А таким уже нічого не страшно, бо вже й самі відчувають невпинне наближення старості та останнього часу. Цей чоловік має вести розмірене життя зі щоденним спілкуванням з Богом та природою.
— Що треба робити тому, хто хоче повелівати стихіями?
— Старі гуцули, які жили далеко в Чорногорі, переказували, що для того, аби отримати від Іллі силу, треба спочатку зробити палицю-громовицю. А це справа далеко непроста. Отож, той, хто хоче боротися зі стихіями, після Служби Божої має тихенько винести з церкви довгу палицю-свічкогас, і пройти з нею непоміченим через усе село, що, практично неможливо. Але, у кого думки і помисли чисті, хто не думає своїми знаннями та силою за винагороду насилати громи та зливи на людські поля, тому святий Ілля допоможе. І в час, коли такий чоловік ітиме селом, він стане для всіх невидимим.
Отак, пройшовши зі свічкогасом на найвищу гору біля свого села, треба молитися Іллі, щоб той зіслав чарівний вогонь, який перетворить звичайну палицю на громову. За допомогою цієї палиці він зможе розганяти хмари та збирати блискавки в клубок і кидати в землю.
Якщо чоловік достойний мати великий дар, то враз прогримить грім, майне блискавка, від якої загориться дерево, і тоді треба швидко приставити палицю до дерева. Якщо вона не згорить — значить обраний уже має силу, і, махнувши “загартованою” палицею може розганяти хмари та громи.
— А що стається з тих, хто своє вміння і силу повертає все ж на зло?
— Якщо хтось таке зробить, його одразу вбиває грім. Хоча чарівники, які перед тим, як почати робити чорні справи, запродали душу нечистому, можуть залишитися живими, але навіки покаліченими.
— Це звісно, красива легенда з давнини, а чи сьогодні хтось робить такі речі і вірить в них?
— Давнина давниною, але ви добре знаєте, що гуцули, незважаючи на свою ззовні відкриту душу, є все ж потайними. Вони свято дотримуються прадідівських звичаїв. І, цілком ймовірно, що другого серпня чекає не один гуцул, який хоче стати володарем стихій.