Валерій Келестин: “Думаю, що “битви титанів” у Калуші не буде”

Народний депутат, "регіонал" Валерій Келестин не є публічною особою, однак, останнім часом викликає до себе хвилю цікавості. З минулого тижня він — офіційний кандидат у депутати Верховної Ради України по Калуському мажоритарному виборчому округу №85. І — реальний претендент на перемогу, адже Ігор Насалик, за інформацією «Вікон», так і не подав документів на реєстрацію у ЦВК. Сам Валерій Келестин називає свою діяльність безпосередніми обов’язками народного депутата, адже, згідно із внутрішнім розпорядження фракції Партії регіонів, Калуський виборчий округ ще з 2010 року закріплений саме за ним.
Переглядів: 368

На своєму з’їзді Партія регіонів офіційно висунула кандидата у депутати по Калуському одномандатному виборчому округу. Попри версію, що сильні мажоритарними від ПР будуть балотуватися як самовисуванці (особливо — на західній Україні), саме Валерій Келестин є цим кандидатом.
Як спрацює на виборах у Калуші «фактор Насалика»? Як позначиться на кандидатові наявність партійного квитка «регіоналів»?
Про це та багато іншого народний депутат, член Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України Валерій Келестин розповів в ексклюзивному інтерв’ю “Вікнам”.

— Валерію Васильовичу, у Калуші розташована Ваша громадська приймальня. З якими проблемами найчастіше до Вас звертаються калушани та мешканці району? Наскільки ці питання потребують матеріального вирішення і чи часто доводиться Вам користуватися для їхнього вирішення статусом народного депутата?
— У Калуші буваю не так часто, як хотілося б. Але щоразу на прийом приходить до кількох десятків людей. Проблеми, з якими до мене звертаються, можна класифікувати за кількома типами: найперше — це ті, які стосуються тяжких життєвих ситуацій, а також ті, які стосуються несправедливості чи байдужості чиновників. Я — член комітету ВР з питань правосуддя та спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Тому проблеми, з якими до мене звертаються, не є мені далекими: я можу дати фахову консультацію чи навіть вплинути на ситуацію. Не можу сказати, що часто користуюся статусом народного депутата, але, мабуть, є вже певна впізнаваність, яка дає додаткові можливості. Крім того, статус народного депутата робить мене мобільнішим у своїй діяльності, бо відкриває широкий доступ до інформації. Зрештою, якщо можу скористатися своїм становищем для вирішення чиєїсь проблеми, то не бачу у цьому нічого поганого. Звісно — у рамках Закону. Не можу впливати на рішення судів, як думають деякі краяни, але можу вказати на юридичні нюанси; не можу вирішити всіх матеріальних проблем, але частково і немало допомогти — так.

— Зараз Ваша благодійна діяльність зосереджена, в основному, у Галицькому районі. Які проблеми вирішуєте там? Чи схожа проблемна специфіка у Калуському та Галицькому районах?
— Я не назвав би це благодійною діяльністю. Це — мої безпосередні обов’язки як депутата Верховної Ради. Адже діюча Верховна Рада комплектувалася виключно за партійними списками, що у деякій мірі нівелює відповідальність народних обранців та їхню участь у вирішенні проблем мешканців регіонів, і зводиться до законотворчої діяльності. Щоб запобігти цьому, фракція Партії регіонів у Верховній Раді ще у травні 2010 року прийняла рішення, яким закріпила “своїх” депутатів за виборчими округами. Згідно із цим рішенням, я закріплений за територіальним виборчим округом №85 в Івано-Франківській області. Фактично, з того часу я вивчаю проблеми свого округу і працюю над їхнім вирішенням.
Скажімо, нещодавно до мене звернулися лікарі Галицької ЦРЛ. Проблема у тім, що будівництво лікарні триває вже більше, ніж 20 років, але і досі не завершені такі життєво важливі відділення, як хірургія та пологовий будинок. Це — значні кошти, і наразі шукаю джерела фінансування. У деякій мірі легше було вирішити проблему поліпшення матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів. Думаю, ігрові комплекси, оргтехніка, телевізор з DVD-програвачем, ноутбуки — це те, що потрібно не тільки малюкам, але і школярам. Однак потреба учнів та дошкільнят — не тільки в оновленні матеріально-технічної бази, тобто в інтелектуальному розвитку. Поряд із такими важливими проблемами, намагаюся сприяти вирішенню ще інших життєво необхідним проблем. Це — енергозбереження. Чи навчатимуться діти новим технологіям у холодних школах? Мабуть, менш ретельно, ніж у комфортних умовах. Тому енергозберігаючі технології — один із пріоритетів.
Проблеми, які властиві Галицькому району, у меншій мірі стосуються Калуша. І це не дивно, оскільки з міського бюджету упродовж кількох років спрямовувалися великі кошти на освіту, а зараз — на медицину. Калуш узагалі — унікальне місто, зі своєю безкоштовною медициною з одного боку і масштабними екологічними проблемами — з іншого. Упродовж кількох років у Калуш спрямовувалися значні кошти із держбюджету, що дало можливість вирішити частину питань, зокрема — оновити медичне обладнання. Тож, мені приємно, що взяв активну участь у процесах, завдяки яким вдалося забезпечити одноголосне голосування фракції Партії регіонів на підтримку екології Калуша. Проте, цього року місто стикнулося із такою ж проблемою, як і багато населених пунктів в Україні, про що неодноразово мав розмову із міським головою Калуша Ігорем Насаликом. Останній мій депутатський запит стосувався недофінансування захищених статей видатків бюджету Калуша на 2012 рік. Довелося з Ігорем Насаликом чимало походити по кабінетах у Києві. Можливо, це, а ще неодноразові звернення від міста дали певний результат, бо з Кабміну було видано доручення міністру фінансів опрацювати питання, пов’язані із виконанням місцевих бюджетів, та внести пропозиції щодо їхнього вирішення.
Ще одна проблема, яка стосується і Калуша, — це біда із питною водою. Нещодавно я взяв участь у відкритті міської станції із пом’якшення води у Рогатині. Рогатинці відтепер вживатимуть якісну воду. Це — державна програма, яка відбувається за співфінансування із місцевих бюджетів. Івано-Франківська область подала бюджетних пропозицій ще на 16 млн. гривень. До цієї ж програми може спробувати долучитися і Калуш.

— Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час перебування на Прикарпатті вручив Вам орден Миколая Чудотворця за благодійницьку діяльність та значний особистий вклад у розбудову українських храмів. Крім того, маєте 3 відзнаки УГКЦ.
—Храмам допомагаю давно і з власної ініціативи. Приємно, звісно, що така діяльність відзначена на такому високому рівні, проте, і без орденів допомагав би і надалі.

— Цьогоріч уперше публічно Ви “засвітилися” у Калуші на День міста, 27 травня. Зокрема — коли спільно із міським головою Ігорем Насаликом малювали картину міської ратуші. Після цього прозвучала інформація про те, що один із політиків виявив бажання викупити цю картину і спрямувати кошти на благодійну діяльність. Це — Ви? Загалом, захоплюєтеся творчістю чи це був експромт?
— Насправді, досі я не помічав у себе таланту до малювання, але під час створення картини не помітив, як захопився. Знаменитого художника з мене не вийшло, але перші художні спроби все ж зробив. Нині досить рідко вдається відволіктися на творчість, а міська ратуша на картині була досить цікаво зображена. Це, мабуть, її історичне відтворення. Художник, який малював картину, дуже постарався, і навіть спочатку було боязко, щоб не зіпсувати полотно фарбами. Морально допоміг Ігор, ми — друзі з дитинства. Тому було не так страшно (Сміється. — Авт.).

— Міський голова Ігор Насалик повідомив, що до святкування Дня міста долучилися народні депутати. Імена, проте, не назвав, але пообіцяв, що калушани дізнаються про це під час святкування. Очевидно, йшлося про Вас. Скільки коштів вклали Ви в організацію свята для калушан? Це для Вас багато чи мало?
— Приємно відзначити, що День міста цього року у Калуші пройшов на високому рівні. І хоча я не маю можливості порівняти із минулими роками, але, думаю, враження у калушан залишилися позитивними. 30 червня у Калуші відбулося відкриття пам’ятника Генерал-хорунжому УПА Романові Шухевичу, на який кошти збирали усією громадою. До збору коштів долучилося 2,5 тис. осіб, які жертвували, хто скільки міг. Не можна порівняти непорівнюване. Для якоїсь бабусі 10 гривень із пенсії еквівалентне тисячам гривень іншої людини. Тому вимірювати кошти поняттями “мало-багато” не варто. Краще вимірювати одиницями позитиву чи допомоги, які ці гроші приносять людям. Приміром, приємно було, коли з Ігорем Насаликом підходив до палаток сільських рад Калуського району, спілкувався з людьми, пробував їхні частунки. Якщо раніше не знав усіх 28 сільських голів, то тепер — знаю!

— Фаворитом на Калуському виборчому мажоритарному окрузі вважали Ігоря Насалика. Хоч останній день імовірної реєстрації кандидатів — 18 серпня, за інформацією «Вікон», Ігор Насалик не балотуватиметься на Калущині, натомість — готує грунт для Вас. У Калуський виборчий округ увійшли Калуш та Калуський район, Рогатинський та частина Галицького району. Це співпадає із зонами Вашого впливу. Рогатинець за походженням, зараз активно працюєте у Галицькому районі. А голоси на Калущині може забезпечити підтримка від Ігоря Насалика?
— Наберіться терпіння, і Ви про все дізнаєтесь. Проте можу сказати, що за 2 роки вивчив проблеми округу і люди навчилися мені довіряти. Звик дотримуватися власного слова: не можу — не обіцяю. Але якщо знаю, що зроблю, то докладу максимум зусиль для виконання обіцянки. Думаю, прийде час і люди оцінять мою роботу. І політика у виборах не гратиме вирішальну роль. Повірте: попри відсутність реклами, моя допомога жителям округу, які просили про допомогу, була суттєвою. Тісно співпрацюю як народний депутат і постійно спілкуюся з міським головою Калуша Ігорем Насаликом.
Думаю, що «битви титанів» на Калуському виборчому окрузі не буде.

— Ігор Насалик не став єдиним кандидатом по Калуському мажоритарному окрузі від об’єднаної опозиції. Відтак — покинув лави «Громадянської позиції». Тож, може йти на вибори тільки як самовисуванець. Нині він зберігає інтригу…
— Ігор Насалик — унікальний міський голова. Хіба калушани не шкодуватимуть, якщо він покине місто? Адже масштаби програм, які він запровадив в окремо взятому місті, вражають. І не тільки за рівнем інформаційної популярності, але — і за рівнем фінансування із міського бюджету. Вірю, що, за допомогою держави, вдасться втілити й адміністративну реформу. Чи захоче міський голова покинути Калуш, не втіливши у життя усі свої задуми? Звісно, це питання — до нього.
Нині Вашіими реальними конкурентами на окрузі будуть калушани Ольга Сікора від об’єднаної опозиції та Олег Нижник — від «УДАРу».
Це — не повний список кандидатів, тому про шанси кожного з нас говорити ще зарано. Але кожному з них бажаю успіхів та вірю у чесну боротьбу.

— У Верховній Раді двічі відбулося знакове голосування за “мовний” законопроект. Першого разу “регіонали”, які йтимуть по мажоритарних округах Прикарпаття, проголосували “проти”, а ті, які йтимуть за списками, — “за”. Ви — не голосували. Але вже згодом картки всіх прикарпатських «регіоналів» спрацювали «за». Якщо Василь Чуднов активно коментував ситуацію, його з Верховної Ради виносили на ношах, то Ваших заяв із приводу ситуації не було. Нині Ви — офіційний кандидат від Партії регіонів, і Вам, логічно, це голосування пригадають ще не раз.
— Я дуже виважено підходжу до своїх рішень та відвідую практично всі пленарні засідання Верховної Ради. Проте. Під час другого голосування був відсутній. Мою картку, як і картки моїх колег, використали. Якщо б я особисто був присутнім під час голосування, то на 100% за «мовний» закон не проголосував би. Згідно з поданою мною заявою на імя голови Верховної Ради Володимира Литвина, мій голос за «мовний» законопроект було відкликано.
Якщо чесно, то “мовної” проблеми в Україні я не бачу. Я родом із Рогатина, а моя щоденна діяльність пов’язана із західним регіоном країни, де основною мовою спілкування є українська. Можливо, в інших регіонах країни мовна проблема і присутня: якби моя депутатська діяльність була пов’язана з іншими регіонами, я би міг досконало вивчити це питання. Щодень я стикаюся із зовсім іншими проблемами: бідність, несправедливість, корупція. Проте, до мене жодного разу не зверталися щодо мовної дискримінації.

— На хвилі “мовних” протестів голові ОДА, “регіоналу” Михайлу Вишиванюку депутати облради навіть хотіли висловити недовіру. Іншим “регіоналам” пікетувальники підготували символічну валізу до Москви. Така реакція — не на користь представникам Партії регіонів на Прикарпатті. Чи позначиться така ситуація, на Вашу думку, на рейтингу Партії регіонів тут? Який загалом результат Регіони планують отримати на Прикарпатті під час виборів до Верховної Ради восени цього року?
— Вибори дадуть оцінку усім діям владної команди, у тому числі — економічним, “мовним” та іншим ініціативам. Насправді, тільки час розставляє все на свої місця. Звісно, не все вдається. Але не можна заперечити того, що вдало проведено Євро-2012, відновлено дороги, аеропорти, збудовано стадіони, поступово зростають пенсії та соціальні виплати. Нині у Калуша знову активно освоюються «екологічні» кошти.
Які вимоги ставить Партія регіонів до потенційних кандидатів у народні депутати? Якими є критерії відбору?
Вимоги суспільства формують і вимоги до кандидатів у депутати. Партія регіонів в Івано-Франківській області підтримала “Маніфест за чесні вибори” Громадського руху “Чесно”. А це означає, що ми погоджуємося кожного кандидата у народні депутати від нашої партії піддати прискіпливому «рентгену» громадського ока. Які жорсткіші критерії може висунути до своїх кандидатів партія, ніж ті, які ставить перед майбутніми обранцями суспільство? Хоча, щодо результатів, які оприлюднив Громадянський рух, виникають запитання. А мій колега «Регіонал» Ігор Зварич «відвоював» у «Чесно» замість 3-х 5 критеріїв доброчесності.
Щодо критеріїв відбору Партії регіонів, які вона застосовує до кандидатів у депутати, то, звісно, це мають бути люди відомі, з досвідом, яким довіряють виборці. Крім того, Партія регіонів буде проводити другий етап з’їзду, на якому проаналізує кандидатів у народні депутати і, з високою імовірністю, виключить декого зі списку кандидатів.

— Нещодавно з’явилася інформація про те, що правоохоронці країни отримали завдання документувати факти непрямого підкупу виборців. Як ставитеся до “гречки” як передвиборного механізму?
— Слово «гречка» не люблю. Що поганого у тому, що люди у потребі отримують матеріальну допомогу? Суспільство формує попит. Доки буде попит на “гречку”, доти вона існуватиме як передвиборний механізм. І це — замкнене коло. Насправді, проблема як у моральності електорату, так і у сприйнятті кандидатами у депутати своїх виборців. Низька оцінка інтелекту виборця формує такі ж “інтелектуальні” механізми передвиборної кампанії  кандидатів. Хоча така технологія не завжди працює. Є чимало випадків, коли “благодійники” пролітали на виборах. Бо українці, насправді, є розумною нацією, а часто вибір людей навіть важко пояснити з логічної точки зору. І, попри всі закони піар-технологій, інколи не спрацьовують навіть дуже ретельно продумані передвиборні ходи. Благодійники, які з’являються, як гриби, за кілька місяців до виборів, мають змусити виборця задуматися. І це — основний критерій поділу між “гречкою” та реальною роботою.
— Дякую, Валерію Васильовичу, за розмову.