Сільські голови Калущини були гостями Калуша на урочистих зборів до Дня Незалежності Досі Верховна Рада так і не прийняла закону про проведення адміністративно-територіальної реформи. Міська влада вирішила не чекати і проявити ініціативу. За словами начальника відділу внутрішньої політики Калуської міської ради Миколи Шинкаря, проект Закону України “Про експеримент із проведення адміністративно-територіального реформування на території Калуського району та міста Калуша Івано-Франківської області” коштував йому і міському голові багато безсонних ночей.
— Змоделювати схему управління територією потрібно було у межах українського законодавства, — наполягає Микола Шинкар. — Крім того, ставку потрібно було зробити на те, щоб зберегти села та вирівняти рівень життя сільського і міського населення. Прийняття даного закону дозволить Калушу і Калуському району ліквідувати ресурсний дисбаланс, розвиватися як єдине ціле на основі єдиних бюджету та програми соціально-економічного розвитку. Пілотний проект дасть можливість трансформувати недієздатні сільські ради у дієздатні самоврядні органи та структури самоорганізації населення. Реформування управлінської ланки, утворення сільських управ дозволить підняти якість адміністративних послуг. Органи місцевого самоврядування отримають реальну виконавчу владу.
У рамках експерименту міська влада пропонує впровадження першого етапу реформи — не стільки адміністративно-територіального, як — управлінського. Так, має бути створена єдина адміністративно-територіальна одиниця, до якої увійдуть Калуш, Войнилів та всі села Калуського району. На час пілотного проекту статус територіальної громади має рівень статусу територіальної громади міста обласного значення. При цьому населені пункти зберігають свої статус і межі.
— Сільські ради, які є базовим рівнем організацій громади, нині не є самодостатніми і не у змозі вирішувати власні проблеми, — каже Микола Шинкар. — Район отримує до 95% субвенції із Державного бюджету, а держава фінансує лише захищені статті і не дає грошей для розвитку. Суть реформи полягає у тому, щоб громади мали змогу вирішувати свої проблеми, а для цього потрібно посилити базовий рівень. Люди переживають, що будуть закриті школи, садки, але насправді укрупнення пройде тільки на рівні чиновницької ланки. По великому рахунку, мешканцям сіл не важливо, як відбувається управління, головне для них — це якість їхнього життя. І вона — поліпшиться. Насамперед, тому, що, завдяки реформі, підніметься рівень кадрів у виконавчій структурі, поліпшиться якість обслуговування мешканців — ми йдемо до того, щоб уніфікувати і спростити процес видачі різних документів.
Зміна системи управління полягатиме у тому, що на території новоутвореної одиниці функціонуватиме єдиний орган місцевого самоврядування — рада громади, яка утворить виконавчі органи: виконавчий комітет та управу. Управа складатиметься з департаментів, управлінь, відділів і секторів. Виконком формуватиме сільські управи, у яких працюватимуть різні спеціалісти. Власне, це і має зробити послуги більш доступними і якісними. До ради громади обиратимуть 100 депутатів: порівну від міста і району. Раду громади, як і виконавчий комітет, очолюватиме міський голова, по-іншому — голова громади. У селах на зміну сільським головам прийдуть війти. Проте, це перестане бути виборною посадою — війта призначатимуть на строк повноважень ради громади. Рада громади матиме повноваження аналогічні до тих, які зараз виконує міська рада. Поки що планується, що на момент експерименту війтами будуть призначені всі чинні сільські голови.
— Для посилення впливу населення на владу мешканці Калущини можуть створювати органи самоорганізації населення. Це — представницький орган, який добровільно формується жителями населеного пункту для поглиблення взаємин між людьми і владою. На створення такого органу потрібен дозвіл ради громади, а очолюватиме його староста. Функції полягатимуть у представництві, сприянні, контролі, громадському обговоренні проблем та пропозиціях раді громади. Такий орган може отримувати кошти з місцевого бюджету для здійснення власних або делегованих повноважень або отримувати прибуток від господарської та комерційної діяльності, — стверджує Микола Шинкар.
Між тим, пілотний проект, за твердженням його авторів, матиме потужний економічний ефект. Насамперед, дотації та субвенції для територіальної одиниці розраховуватимуться за іншою, більш вигідною формулою. Крім того, зважаючи на статус міста обласного підпорядкування, район отримуватиме не 25%, а 75% від податку з доходів фізичних осіб — одного із основних бюджетоформуючих показників. Окрім спільного бюджету, сільські ради матимуть ще і власні кошти. Також громада зможе розпоряджатися тими землями, які нині виведені за межі населених пунктів. Планується також серйозна економія коштів, адже утворення спільного для сіл і міста органу місцевого самоврядування та його виконавчого комітету приведе до припинення діяльності апарату районної ради, майже наполовину зменшить витрати на тримання державного апарату.
Такий серйозний експеримент потребуватиме великих коштів. На думку Миколи Шинкаря, отримати ці гроші — цілком реально. Нині Євросоюз вливає інвестиції у посилення місцевого самоврядування. Торік Україна отримала 700 млн. євро. Калуш зараз на проведення реформи просить 500 млн. гривень. Ці кошти мають бути використані на вдосконалення всіх нюансів громадського життя: від доріг та житлово-комунальної сфери — до документації. До речі, експеримент на Калущині має тривати до кінця 2014 року. Він має підтвердити ефективність упровадження управлінської моделі, або ж заперечити її і повернутися до існуючого управлінського устрою.
Вибори міського голови: міф чи реальність?
У коментарі “Вікнам” міський голова Ігор Насалик повідомив, що у вівторок, 5 вересня, законопроект за поданням народного депутата Валерія Келестина був зареєстрований у Верховній Раді. Документ підтриманий Кабміном та комітетом ВР із питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Щоправда, від комітету були внесені поправки, зокрема, у частині, що стосується взаємодії з ОДА. Міський голова сподівається на допомогу у “просуванні” цього законопроекту від усіх фракцій ВР, зокрема, — і “Батьківщини”, адже бютівець Юрій Ганущак є одним із ініціаторів ідеї проведення адміністративно-територіальної реформи. Ігор Насалик сподівається, що законопроект мають прийняти одразу у першому і другому читаннях, й у цілому загалом. Одночасно Верховна Рада має прийняти рішення про проведення виборів на Калущині. В ідеалі ця дата має збігтися у часі з парламентськими виборами. “Так було б добре для міського бюджету”, — переконує Ігор Насалик.
Щоправда, формування ради міський голова бачить у стилі нинішньої схеми виборів — по 25 депутатів від міста та району обиратимуться на мажоритарних округах, і ще 50 увійдуть до ради за списками політичних партій. Разом із виборами до ради мають відбутися і вибори міського голови. І у цьому — основна родзинка.
Проте, наскільки реальною є ця перспектива? Невідомо, чи встигне ВР цього скликання розглянути законопроект. Крім того, за словами голови Калуської РДА Василя Петріва, проведення адмінреформи — не така вже швидка справа, адже потребує погодження міської, районної та обласної рад. Вибори можуть стати каталізатором (як у випадку із оголошенням Калуша зоною стихійного лиха. — Авт.) або ж суттєвим гальмівним елементом упровадження проекту. А ще цілком можливо, що ідея пов’язана із виборчою кампанією, і далі етапу розголошення та обговорення не піде. Зрештою, якщо законопроект таки пройде, малоймовірно, що вибори на Калущині співпадуть із виборами до парламенту. Для цього залишається надто мало часу. Але, принаймні, калуські політики отримали сигнал для низького старту.
Валерій КЕЛЕСТИН, депутат Верховної Ради України III, IV і V скликань, член комітету з питань правосуддя:
— Я підтримую впровадження пілотного проекту на Калущині і використаю всі свої можливості, щоб експеримент відбувся. І ось чому. Перебуваючи організаційно та юридично розділеними, громади міста та району, фактично, є єдиним цілим, розв’язують більшість проблем свого життєзабезпечення через спільне користування міською інфраструктурою, аграрним і трудовим потенціалом села. Прийняття цього законопроекту ліквідує штучний адміністративно-територіальний поділ. Першим реальним кроком та доказом того, чого можна досягти, об’єднавшись, є медична реформа у Калуші. Сьогодні місто і район мають єдину мережу медичних установ, а мешканці Калущини отримали безкоштовне медичне обслуговування. Так, якщо загалом в усій області витрати на медикаменти склали 12,6 гривні на день, а на харчування — 4,8 гривні на 1 хворого, то у Калуші ці показники становлять 48 гривень та 9,3 гривні відповідно. Це стало можливим завдяки ресурсам міста. Калуш за обсягами реалізованої промислової продукції, прямих іноземних інвестицій, податкових надходжень до місцевого бюджету (з розрахунку на одного жителя) та темпами зростання доходів місцевого бюджету торік був найкращим в області. Приміром, в економіку Калуша вкладено 264,4 млн. доларів прямих іноземних інвестицій, що становить 42,7% загальнообласного показника.
Калуш увійшов до переліку кращих міст в Україні за рівнем комфортності життя. При цьому у селах, розташованих за 10-20 км від міста, якість життя неспіврозмірно нижча і постійно падає. Тому, на мою думку, єдиним виходом, який створить реальні можливості для розвитку сіл району, є зняття штучних адміністративно-територіальних обмежень. Загроз для згортання місцевого самоврядування у цьому процесі немає, адже пропонується створити органи самоорганізації населення. Тому делегування частини самоврядних повноважень цим органам та сільським старостам стане організаційним завершенням процедури реформи на Калущині.
Зміна системи управління — це тільки перший етап експерименту. У подальшому передбачається зміна самого територіально-адміністративного устрою. Так, пілотний проект здійснюється, виходячи з концептуальних напрацювань та рекомендацій щодо оптимізації адміністративно-територіального устрою Івано-Франківської області, який передбачає поділ території області на 3-4 райони. Планується, що Калуський район включатиме у себе Рожнятівський, Рогатинський, Долинський райони, місто Болехів. Об’єднання територіальних громад повинно завершитися їхнім входженням у нову адміністративно-територіальну одиницю — Калуський район. Цю єдину одиницю орієнтовно утворять 3 об’єднані громади Рогатинського, 4 — Рожнятівського, 4 — Долинського районів. Калуш та район представлятиме одна об’єднана територіальна громада, утворення та становлення якої є суттю пілотного проекту. Відтак Калуський район, за таким розвитком подій, за територію становитиме четвертину Івано-Франківської області, складаючись із 9-11 рад базового рівня (замість 90 органів місцевого самоврядування, які нині діють у цих районах). Це — дуже потужні плани: як фінансового, так і організаційного характеру. Калущина може отримати великі кошти на ремонт доріг, житлово-комунальну галузь, на поліпшення матеріально-технічної бази, вийти на новий рівень розвитку і отримати значно вищий статус.