Олег Нижник: “Прийняв рішення йти на вибори, щоб люди не обирали між “регіоналом” і “тушкою”

Ще кілька місяців тому калуська громадськість не розглядала варіанту участі у виборах до Верховної Ради України тоді очільника міської організації “Народного руху України” Олега Нижника. Однак, Олег Нижник у списку кандидатів — з’явився, перейшовши задля можливості балотуватися у лави партії “УДАР”. Олега Нижника вважають фаворитом вибору молоді, адже він є одним зі творців і кураторів молодіжної громадської організації “Молодий рух”. На виборах кандидат робить ставку на патріотичну позицію, є частим гостем просвітницьких заходів, пропагує здоровий спосіб життя, активно залучає молодь до занять спортом. Один із найбільш активних депутатів міської ради, відомий принциповістю, наполегливістю і проникливістю. Тому Олегові Нижнику вдалося навіть зі зміною партійної належності добитися розуміння міської організації Народного руху України, яку він очолював, і автоматично вийти у верхню частину рейтингу симпатій потенційних виборців. Про зміну партійної належності й незмінність політичної позиції, ситуацію на виборчому окрузі і політичні перипетії, які вивели його до списку кандидатів у народні депутати, Олег Нижник розповів “Вікнам”.
Переглядів: 938

— Олеже Богдановичу, Ваше рішення балотуватися до Верховної Ради видалося багатьом калушанам доволі несподіваним. Коли Ви остаточно зголосилися брати участь у виборах, і чи розглядали можливість балотуватися від Народного руху України, будучи, водночас, головою міської організації?
— Думаю, що для калушан більшою несподіванкою стало рішення Ігоря Насалика не балотуватися до Верховної Ради. Цей факт докорінно змінив передвиборчу обстановку на Калуському виборчому окрузі №85. Склалася ситуація, коли у “регіонала” Валерія Келестина з’явився шанс тут перемогти. Водночас, Об’єднана опозиція не могла визначитися зі своїм кандидатом. ВО “Свобода” відмовилась від 85-го округу, а  Об’єднана опозиція вирішувала у київських кабінетах, кому його віддати.
Обласна організація опозиційної партії “УДАР” запропонувала центральному керівництву кандидатури двох калушан — Євгена Гірника й Олега Нижника. Я спочатку відмовився, однак, іншого кандидата не затвердило центральне керівництво ”УДАРу”. Мені запропонували вдруге — і я погодився. Прийняв таке рішення через загрозу виникнення на окрузі ситуації, коли вибирати потрібно було б між “регіоналом” і  “тушкою”. Це і було основною причиною моєї згоди балотуватися.
Чи розглядав я можливість балотуватися від Народного руху України? Звичайно, з членами міського та обласного проводів партії ми обговорювали можливі кандидатури на 85-й виборчий округ, у тому числі — і мою. Із цього приводу у мене була розмова з головою НРУ Борисом Тарасюком. Він пообіцяв, що буде пропонувати до штабу Об’єднаної опозиції і мою кандидатуру.
Однак, після передвиборчого з’їзду Об’єднаної опозиції стало зрозуміло, що кандидатури від Народного руху України визначалися у кабінетах Олександра Турчинова та Арсенія Яценюка. Як на мене, — у досить дивний спосіб. Судіть самі: від Народного руху України до прохідної частини списку потрапив лише один кандидат — Борис Тарасюк. На мажоритарних округах дозволили балотуватися ще трьом “рухівцям”. Реально у Верховній Раді нового скликання Народний рух України, у кращому випадку, буде представлений двома-трьома депутатами. Такої ситуації не було ще ніколи. Тому після з’їзду Об’єднаної опозиції частина делегатів від НРУ, порадившись, вирішила іти на вибори самовисуванцями або від іншої опозиційної сили, якою і є партія “УДАР”. Це дасть можливість на майбутнє створити у Верховній Раді більш чисельну міжфракційну “рухівську” групу.

— Чи розглядали б Ви можливість переходу в партію “УДАР”, якби Вам не надійшла пропозиція балотуватися до Верховної Ради? Попри те, що Вас підтримали члени молодіжної громадської організації “Молодий рух”, як сприйняла Ваш відхід від партії міська організація НРУ?
— Мій перехід в “УДАР” у випадку, якби не надійшла пропозиція балотуватися до Верховної Ради, — сумнівний. На даному етапі, напевно, до нової партії не вступив би, оскільки у цьому не було б політичної доцільності. Мій вихід з Народного руху України зумовлений нормами чинного законодавства. Закон “Про вибори народних депутатів України” не дозволяє балотуватися від партії членам іншої політичної сили. Тому, щоб мати можливість балотуватися від Об’єднаної опозиції, Борис Тарасюк мусив вийти з НРУ, а Арсеній Яценюк вийшов із “Фронту Змін”. Такі реалії цієї виборчої кампанії. 
Моє рішення балотуватися від “УДАРу” дехто з калуських “рухівців” сприйняв достатньо болісно. І я їх добре розумію. Можу запевнити, що і для мене це рішення було непростим. Але політичні реалії диктують свої вимоги. Тому значна частина “рухівців” і калушан поставилися до зміни моєї партійної належності з розумінням.

— Водночас, Ваш перехід до “УДАРу” зіграв злий жарт із кандидатом від Об’єднаної опозиції Ольгою Сікорою, адже, за умови Вашого членства у Народному русі України, Ви б мали на виборах підтримувати кандидатку. Як наразі складаються стосунки із представниками місцевого політикуму від Об’єднаної опозиції, і чи були спроби Вас “повернути”?
 —  Вибори не є жартом, а тим паче, сьогоднішні. Але справа не тільки у тому, кого висунула Об’єднана опозиція, але й у тому, як це було зроблено. Мене партія “УДАР” запросила взяти участь у виборах, а Ольгу Мирославівну київське партійне начальство, фактично, призначило на наш округ. Причому, це було зроблено кулуарно і незрозуміло, на основі яких критеріїв здійснювали вибір. Важко зрозуміти, чому таким опозиційним політикам, як Ігорю Осташу, Тарасу Стецьківу, Олесю Донію, не тільки не знайшлося місця у списку Об’єднаної опозиції, але і не було запропоновано навіть мажоритарного округу. Ось такі передвиборчі реалії. І тому ці політики змушені йти самовисуванцями. Тому Олесь Доній іде самовисуванцем на Коломийському окрузі, а міг би — від Об’єднаної опозиції — на Калущині. Думаю, що помилки Об’єднаної опозиції повинні виправити виборці.

— Віталій Кличко в інтерв’ю “УНН” зазначив: “У випадку, якщо представники від інших опозиційних сил матимуть більшу підтримку людей, представники “УДАРу”, навіть після реєстрації, знімуть свої кандидатури на користь єдиного кандидата”. Чи Ви допускаєте можливість такого розвитку подій на Калуському окрузі, і чи готові у такому випадку співпрацювати із кандидатом від Об’єднаної опозиції — Ольгою Сікорою, або із кандидатом від “Нашої України” — Василем Питликом?
— Я мав коротку розмову з Ольгою Сікорою. Запропонував їй діалог із цього приводу. Відповідь пані Сікори важко коментувати. Для виборців усе стане зрозуміло, коли переглянуть спецвипуск “Західного Вісника” від 7 вересня 2012 року. Хочу нагадати, що власником цієї газети є Ольга Сікора. Ось Калуш і побачив, що таке брудні технології у їхньому найпримітивнішому вигляді. Особисто мені прикро за Об’єднану опозицію, яка висунула у народні депутати цю пані. Демократична більшість у Верховній Раді неможлива без партії “УДАР”. А як об’єднуватися з такими “сікорами”? Тому вважаю за доцільне не реагувати і не відповідати на неадекватні випади цієї “політиканки”. Ще раз повторюю: виборці повинні виправити такі помилки.

— Минулого року Ви заробили чи не найбільше серед кандидатів-”мажоритарників” на Калуському окрузі: більше півмільйона гривень. Проте, Вас знають як директора Центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”. Звідки отримали такий прибуток?
— Оскільки я не є державним службовцем, а працюю у комунальному підприємстві, де заробітна плата достатньо скромна, то виживати останнім часом було досить важко. Тому я зіткнувся з необхідністю шукати додаткового заробітку, щоб утримувати сім’ю. Крім того, торік молодша донька виходила заміж, тож, необхідні були кошти для організації весілля. Тому ми започаткували сімейний бізнес — займаємося логістикою вантажних перевезень. Такий бізнес не вимагав великого стартового капіталу: потрібні були комп’ютер, телефон і голова. Суть діяльності полягає у тому, що ми шукаємо вантажі, які потрібно транспортувати, і перевізників, які могли б ці вантажі доставити до місця призначення. Фактично, ми є логістичними посередниками між вантажовідправниками і перевізниками. Вантажовідправник переводить нам кошти за перевезення, а коли вантаж доставлено, ці кошти переводимо перевізнику. Підприємству залишаються відсотки за надані послуги. Тому його загальний дохід може бути достатньо великим, а реальний прибуток становить лише кілька відсотків від суми обороту. Однак, при заповненні декларації потрібно вказувати дохід, а не реальний прибуток. Тому і вийшло, що я майже “мільйонер”.

— Нещодавно була оприлюднена Ваша відеоприсяга, яку, за умовами, мали скласти всі кандидати у народні депутати від партії “УДАР”. Партія також є однією з небагатьох, які підписали угоду про співпрацю із рухом “Чесно”. Тож, не виключено, що рух “просіє” за критеріями доброчесності і Вас. Чи вважаєте такі публічні заходи доцільними, і чи впевнено налаштовані на можливу фільтрацію Вашої кандидатури рухом “Чесно”?
— Я готовий пройти через сито руху “Чесно”. Вважаю, що така фільтрація потрібна не тільки перед виборами. Доцільно “фільтрувати” і діяльність обраних депутатів упродовж усієї  каденції. Можливо, менше буде “тушок” і депутатської корупції.
— Спасибі, Олеже Богдановичу, за розмову.

Біографічна довідка. Нижник Олег Богданович народився 18 лютого 1967 року у місті Калуші у родині репресованих. Громадянин України з 1991 року.
У 1984 році закінчив Калуську ЗОШ №4. Займався легкою атлетикою, боксом, баскетболом. Кандидат у майстри спорту з баскетболу.
У цьому ж році розпочав трудову діяльність у цеху допоміжних промислів колективного господарства  с. Верхня Калуського району.
1985-1987рр.— строкова служба у рядах збройних сил.
У 1987 році вступив на підготовче відділення Івано-Франківського інституту нафти і газу.
У 1988 році вступив на факультет автоматизації та електрифікації цього вишу.
У 1993 році закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу за спеціальністю “Електропостачання промислових підприємств”.
1993-1994 рр. — електромонтер цеху ВХ концерну “Оріана”
1994-2003 рр. — майстер-електрик цеху ХІКС ЗАТ “ЛУКОР”
2003-2006 рр. — торговий представник фірми “Крафт Фудз Україна” ТзОВ “Корона-Захід” (м. Івано-Франківськ).
З 2006 року і досі — директор Калуського міського ЦФЗН “Спорт для всіх”. З листопада 2011 року — директор ТзОВ “Р-Транс”.
Обраний депутатом Калуської міської ради у 2010 році.
Член Калуської молодіжної громадської організації “Молодий Рух” та ФСТ “Спартак”.
Член політичної партії “УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка”
Одружений. Проживає у Калуші.