Політична екологія

Об’їзд потенційно небезпечними екологічними точками Калущини став першою екологічною акцією, до якої спробували залучити всіх кандидатів у народні депутати по виборчому округу №85. Об’єднати всіх не вдалося, як, зрештою, і привернути увагу широкого кола громадськості. Проте, вкотре переконалися: нехтувати небезпекою — не варто, адже на нинішній день без відповіді залишаються питання про те, скільки часу ще має Калуш до того, як розсоли Домбровського кар’єру потраплять у водоносні горизонти, а звідти – у міські водозабори.
Переглядів: 392
У вівторок із Калуша вивезли 14 вагонів отрутохімікатів

Ініціатором зустрічі виступив відомий у Калуші еколог, голова громадської організації «Зелений рух Карпати» Михайло Довбенчук. За словами еколога, він запросив до участі у проекті всіх кандидатів у народні депутати. До поїздки зголосилися двоє — Ольга Сікора та Василь Питлик. Ще двоє — Василь Турчин та Олег Нижник — доєдналися до громадського обговорення у ПК «Юність». Щоправда, громадськість великої активності не виявила: загалом в обговоренні питання взяло участь близько 30 осіб. Проте, це може бути пов’язано із низькою інформаційною роботою через стислі терміни, у які організовувався захід. За словами Михайла Довбенчука, попри те, що він звернувся до міської ради із проханням пособити із транспортом та делегувати своїх представників, реакції ніякої не отримав. І навіть до останнього часу не знав про те, чи вдасться орендувати зал у ПК «Юність».
Об’їзд потенційно небезпечними екологічними точками Калущини включив у себе полігон захоронення гексахлорбензолу, хвостосховище №2 та Домбровський кар’єр.

Вивіз ГХБ продовжується
Полігон захоронення гексахлорбензолу нині обнесений огорожею, тому процеси, які відбуваються за периметром, — недоступні. Політично-громадську делегацію зупинили двоє чоловіків на червоному авто. Вони спитали про посвідчення, свої проте не пред’явивши. Запевнили, що — охоронці, і заборонили наближатися до полігону. У руках в одного із чоловіків — протигаз. Каже, що на полігоні чи поблизу нього перебуває тільки у засобах захисту. Від полігону до дороги — приблизно 80 м. З іншого боку, потрапити на полігон також не вдалося: зупинив охоронець. Неподалік полігону відчувається нудотний запах. Як запевнив Михайло Довбенчук, саме так «пахне» гексахлорбензол. Охоронці, між тим, на запах не зважають. І стверджують: на здоров’я — не скаржаться.
Довідка «Вікон»
Нагадаємо, що 8 жовтня Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА уклало угоду з ТОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД» на видалення, перевезення та утилізацію гексахлорбензолу, що зберігається на території Калущини. Вартість угоди склала 120 млн. гривень. За словами заступника начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Івана Дембича, до початку робіт із вивезення гексахлорбензолу із міста, його кількість обраховувалася у 11 тис. 87 тонн. У 2010 році вивезли 8,5 тис. тонн гексахлорбензолу. У травні 2011 року розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА була створена спеціальна комісія, до складу якої увійшли науковці, геодезисти, працівники Міністерства надзвичайних ситуацій, обласної держадміністрації, відділів і управлінь Калуської міськради. Згідно із висновками комісії, залишилося вивезти ще трохи більше, ніж 22,4 тис. тонн гексахлорбензолу. Йдеться не тільки про небезпечну речовину, але і про грунт, який із нею контактував, та тару. Загалом, з’ясувалося, що із полігоні потрібно було вивезти приблизно 30 тис. тонн небезпечних відходів. До цього року із полігону вже утилізували 18 тис. тонн. Цього року, за 120 млн. гривень, які виділила держава, вдасться вивезти та утилізувати ще 3,4 тис. тонн ГХТ та зараженого грунту. Залишиться ще приблизно 10 тис. тонн небезпечних відходів. Загалом на утилізацію отрутохімікатів, включаючи цьогорічний транш, із Державного бюджету загалом було виділено 750 млн. гривень.

За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ігоря Готоватчука, станом на вівторок, 23 жовтня, із Калуша було вивезено 2736 тонн і 546 кг ГХБ та зараженого грунту. Отрутохімікати вивозитимуть залізницею до Миколаєва, а потім — морським транспортом до Великобританії. Ту частину полігону, звідки вже вивезено отруту, планується рекультивувати та заліснити. Планується, що на полігоні ГХБ працюватимуть науковці ДУ «Геохімії навколишнього середовища НАН України», які, після проведеного моніторингу, мають зробити висновки про стан полігону 
За словами Івана Дембича, він часто буває на полігоні, тому слідкує за процесом вивезення ГХБ. Крім того, з перевіркою цього року приїжджали представники Держтехногенбезпеки та Держгірпромнагляду, але порушень — не виявили. Єдине порушення, яке було допущене при вивезенні отрути — це нездійснення обеззараження коліс автомобілів при виїзді із полігону. Нині порушення усунуто.
Приблизно тиждень тому представники Калуської райСЕС та інституту геохімії відібрали проби грунту, води і повітря. Завідувач санітарно-гігієнічного відділу Калуської райСЕС Анатолій Панасюк «Вікнам» повідомив, що були відібрані проби із 4-х свердловин на полігоні, води із потічка Сапогова, проби грунту та повітря неподалік від полігону. Результати досліджень засвідчили 2 нестандартні проби зі свердловин. Так, при нормі 0,001 мг/1 куб. дм. було виявлено перевищення вмісту ГХБ — 0,002 та 0,016 мг/дм. кубічний. Тобто, гексахлорбензол присутній у грунтових водах, хоча його концентрація і не є значною. Перевищення вмісту отрутохімікатів у грунтових водах було виявлено і минулого місяця, хоча також — незначне. Проте санепідеміологи не виявили гексахлорбензолу ні у потічку, ні у повітрі, ні у грунті.

Домбровський кар’єр: вибухівка сповільненої дії

Між тим, нині ГХБ не загрожує калушанам: враховуючи рух підземних вод, наслідків від впливу отрути мають побоюватися мешканці Мостищ і Копанок. А от Домбровський кар’єр — це реальна небезпека для калушан. Під час об’їзду журналісти та політики мали змогу побачити величезні тріщини, які утворилися на північному борті кар’єру. За словами колишнього геолога Домбровського кар’єру Віталія Садового, минулого року таких великих і так багато тріщин ще не було. Ці тріщини свідчать про активні зсувні процеси. Домбровський кар’єр є найбільшою небезпекою, по-перше, для Калуша: розсоли із кар’єру можуть потрапити у водоносний горизонт, потім — до Лімниці і засолити Добрівлянський водозабір, з якого отримує воду більша частина міста. За 8 місяців рівень кар’єру зріс більше, ніж на 2 метри. До водоносних горизонтів залишається ще приблизно 4 метри.
За інформацією Михайла Довбенчука, засолення виявлено вже поблизу Добрівлянського водозабору. По-друге, станом Домбровського кар’єру занепокоєна і міжнародна спільнота. Парламентський адвокат у Молдові Аурелія Григоріу попереджає про небезпеку екологічної катастрофи на Дністрі внаслідок ситуації, що склалася на Домбровському кар’єрі. Вона зазначила також, що “у разі катастрофи можуть постраждати не лише Республіка Молдова, певні території якої, в тому числі і столиця Кишинів, можуть залишитися без питної води, а й Одеська область України, а також дельта Дунаю у Румунії”. Міністерство екології та Центр з прав людини Молдови ухвалили рішення провести в листопаді 2012 року міжнародну екологічну конференцію, на якій обговорюватиметься і питання Домбровського кар’єру.