Візьми на фізкультуру... піаніно

На перший погляд, це може видатися дещо дивним. Але лише не для творчої вчительки фізкультури Людмили Король, яка впровадила цікаву авторську методику. І тепер навіть ті школярі, які лише й думали, як би втекти з фізкультури, не хочуть залишати спортзал. «На жаль, нині учні не дуже люблять фізкультуру, — із сумом відзначає Людмила Король. — Їм більше до вподоби сидіння перед комп’ютерами, яке здоров’я не додає, тому треба було щось придумати, аби заохотити школярів до бігу, стрибків, рухливих ігор».
Тут пані Людмилі стала в пригоді музична освіта, адже жінка добре грає на піаніно. Ритмічний супровід звичайних і нудних для учнів вправ для розминки став цікавою забавою. «Я використовую добре знані для дітей мелодії, щоправда без слів, аби учні не відволікали увагу на сприймання змісту, навіть добре знайомих пісень, — продовжує вчителька. — Щоправда, уникаю важких рокових композицій». Спочатку молода жінка сама акомпонувала дітям. Це було настільки незвично й цікаво для школярів, що всі чимдуж побігли до спортзалу, де стояло...піаніно. Діти навіть ровесникам з інших шкіл та міст хвалилися, що в них у спортзалі є музичний інструмент, а їхня «фізкультурничка» ще й добрий музикант!
«Нове — це добре забуте старе, — мовить пані Людмила. — Ще з 20 років  тому навіть по радіо була ранкова гімнастика під музичний супровід. Така була колись практика. Ось і я почала проводити уроки під власний акомпонемент на піаніно. Розпочинаємо з розминки. Це 15 хвилин музики. Кожна частина мелодії—окремі вправи. Діти їх добре запам’ятовують. Виходять справжні танцювальні композиції. Це якась суміш аеробіки, арт-степу та шейпінгу». При цьому школярі не лише почали охоче відвідувати уроки фізкультури, а стали уважнішими на інших уроках.
«Виконання вправ під музику дає змогу зняти напругу, подолати агресію та страх, усвідомити себе в певних обставинах, пережити проблемні ситуації, пробудити позитивні емоції, — каже галицька вчителька. — А ще діти стали цікавитися музикою. Спочатку вони мене розпитували, як і де я навчилася грати на піаніно, а згодом і самі почали просити батьків записати їх в музичну школу. Це не можу не тішити, адже тепер мої учні не проовдитимуть час абияк: на вулиці чи за комп’ютерними іграми, а долучатимуться до мистецтва. Просто варто часом лише показати приклад».
Фізультура настільки  всім сподобалася, що тепер щоранку  перед школою  всі учні роблять фізичні вправи під музику. Проганяють ранкову кволість та бадьорими вирушають на уроки. «Якщо зранку слухати гарну і ритмічну музику, то вона наче «програмуватиме» бути активним увесь день. Для школярів це особливо корисно, — мовить психолог Оксана Валько. —Адже зранку, на перших уроках, багатьом важко сконцентруватися. А у школах, як правило, перші уроки важкі: алгебра, геометрія, іноземні мови, фізика, біологія іт ін. Вони вимагають особливої уваги, а яка увага, коли учні фактично «досипають». Тому зранку їх потрібно «зарядити» і музикою, і фізичною розминкою».
Та однієї музики на уроках Людмилі Володимирівні стало  замало. І вона почала спонукати дітей до вивчення геометрії та географії. І знову, здавалося би, що ж тут спільного. А таки є. «Під час естафетного бігу, діти не просто міряються силами у доланні тієї чи іншої дистанції на швидкість, — мовить вчителька, — але й виконують певні завдання. Для кожного класу вони різні, відповідно до шкільної програми з певного предмету. Ось треба, наприклад, пробігти з одного пункту в інший, а там накреслити якусь геометричну фігуру, скласти з пазлів карту України, написати назву того чи іншого міста, намалювати сонечно з певною кількістю промінчиків і т. ін».
Такі ігри розвивають прояви ініціативи, логічне мислення, уяву, творчі здібності. Цікавими іграми на фізкультурі цікавляться вже й батьки школярів. Тому цілком ймовірно, що вже незабаром у Галичі проводитимуть цікаві сімейні ігри та родинні розминки під музику.