Кожному — своє
Секретар Пійлівської сільської ради Надія Савчук стверджує, що взаємини із головою сільської ради Миколою Семанівим були напруженими, відколи він заступив на посаду. Причинами для загострення стосунків ставали різні, часом, і якнайменші питання. Тому відвертий конфлікт, який розгорівся між головою і секретарем минулого тижня, нібито, також мав під собою підгрунтя із робочих моментів.
— У понеділок, 22 жовтня, сільський голова зібрав засідання земельної комісії. У присутності голови комісії й одного з членів комісії, сільський голова викликав мене до себе у кабінет і “відчитав”. Сільський голова звинувачував мене у тому, що я повідомляю про розгляд скарги не тих людей, кого потрібно. Я пояснила, що повідомляла інша працівниця сільської ради. Інше звинувачення на мою адресу полягало у тому, що я, нібито, примусила звільнитися з роботи техпрацівницю, яка є сестрою сільського голови. Сільський голова вороже до мене ставиться з того часу, коли заступив до виконання своїх обов’язків. Обраний 2008 року, він, прийшовши на роботу, відразу заявив: “Або ти, або я”. Відтоді не упускає нагоди злити на мене злість за кожної дрібниці. Тоді, у понеділок, я вирішила: терпіти більше не можу. Зателефонувала у приймальню голови районної ради, однак його на місці не було, — розповідає секретар Пійлівської сільської ради Надія Савчук. — У середу, пішовши у справах до прокуратури, повернулася на роботу. Слід зазначити, що до прокуратури я носила клопотання з приводу відшкодування збитків селянам, через чиї городи прокладали газопровід. У приміщенні сільської ради перебували працівники, проте, сільського голови я не бачила. Я пішла у свій кабінет, аж раптом туди зайшов сільський голова. Зауважила, що він перебував у нетверезому стані. Спитав, де я була. Відповіла, що їздила у прокуратуру. Після цих слів він облаяв мене нецензурними словами і кинувся на мене з кулаками. Намагалася вибігти з кабінету, на вулиці попросила односельчанку зателефонувати у міліцію. Поки приїхали правоохоронці, сільський голова вийшов із приміщення, сів у авто і поїхав.
Надія Савчук дала свідчення правоохоронцям. За присутності свідків оглянули і її кабінет, де на підлозі виявили кулон, який носила жінка. Надія Савчук стверджує: правоохоронці їздили і додому до сільського голови, і він також мав давати пояснення.
Уночі у Надії Савчук піднявся тиск. Жінці викликали невідкладну медичну допомогу, і порадили звернутися до лікаря. У п’ятницю, 26 жовтня, жінка зняла побої. І досі Надія Савчук лікується на денному стаціонарі.
Сільський голова Микола Семанів спростовує всі звинувачення на свою адресу. Голова також стверджує, що його правоту можуть підтвердити свідки — касир і бухгалтер сільради.
— Я просто поцікавився, де перебувала секретар сільської ради у робочий день. І це не я, це — секретар сільської ради, накинулася на мене, почувши, що я хочу, щоб вона писала пояснюючу записку про причини відсутності на робочому місці у робочий час. Вважаю, що підлегла має звітувати керівникові, куди вона відлучається з роботи. Із приводу цього інциденту я вже давав пояснення міліції. Мої свідчення можуть підтвердити свідки — касир і бухгалтер сільської ради, які на той час були на місці. У той час я не перебував у стані алкогольного сп’яніння, — стверджує голова Пійлівської сільської ради Микола Семанів. — Відколи обійняв посаду сільського голови, секретар сільської ради намагається всіляко керувати у сільській раді. Тож, звинувачення у тому, що я перебував у нетверезому стані і побив секретаря, вважаю наклепом. Цей конфлікт давно назрівав через службові непорозуміння із секретарем сільської ради. Про нього знає і громада села, і районна влада. Найбільше хвилює те, що конфлікт кидає тінь на роботу сільської ради.
Громада може розсудити
— Наразі однозначно стверджувати про правоту однієї чи іншої сторони не можна. У п’ятницю я із головою районної ради побували на місці конфлікту. Сам інцидент відбувався без свідків. Кожна зі сторін конфлікту має свою версію. Сільський голова пояснив нам, що секретар сільської ради сама на нього накинулася, а він її тільки відштовхнув. Секретар стверджує протилежне. Вона вже звернулася із заявою у міліцію, і зняла побої. Хоча, на перший погляд, візуально побоїв не видно. Свідчення працівників сільської ради, які перебували у приміщенні, також можна трактувати неоднозначно. У селі, як відомо, чимало людей є знайомими чи родичами, — зазначив у коментарі “Вікнам” голова Калуської РДА Василь Петрів. — Під час зустрічі ми дійшли згоди, що конфлікт треба владнати, а голові і секретарю сільської ради — помиритися. Проте, чи будуть застосовані санкції щодо них, стверджувати однозначно також не можна. Наприклад, сільський голова — обраний громадою, тож, навряд чи може районна державна адміністрація застосовувати якісь санкції чи чинити вплив на нього. Таке питання хіба що можуть розглянути на засіданні виконкому.
Голова районної ради Василь Дзундза від коментаря відмовився, зіславшись на те, що наразі перебуває на лікарняному.
Тож, щоб залагодити конфлікт, останнє слово залишається за правоохоронцями. Як повідомив “Вікнам” начальник Калуського МВ УМВС України Олександр Крутий, наразі триває з’ясування обставин інциденту, тож, жодних коментарів із цього приводу правоохоронці надавати не можуть.
І сільський голова, і секретар сільської ради наполягають: конфлікт триває вже давно. Тож, поставити крапку у ньому, схоже, може тільки громада. Надія Савчук каже: у неділю у Пійлі відбудуться збори громади, де розглядатимуть цей інцидент. Тож, тільки люди вирішать, хто — винен, а хто — ні, і на яку реакцію заслуговує вчинок їхніх обранців.