Кого скорочувати будемо? Одразу по виборах у місті почався ажіотаж, не пов’язаний, проте, із політичними чинниками. Йдеться про режим економії, який має бути впроваджений у місті через важку економічну ситуацію. За інформацією “Вікон”, колективи бюджетників уже попереджають про можливі скорочення — не тільки людських ресурсів, але і видатків на виплати премій та надбавок. Секретар міської ради Олександр Челядин у коментарі комунальній газеті не виключив можливості перегляду мережі закладів культури і спорту.
Нагадаємо, міський голова Ігор Насалик неодноразово говорив про те, що вже з нового року місто може зазнати кризових процесів, навіть більш критичних, ніж у 2009 році. Міський голова повідомив, що з листопада уже нічим буде виплачувати заробітну плату, і, якщо держава не дофінансує взяті на себе зобов’язання, то зарплати — не буде. На виборах Ігор Насалик підтримав провладного кандидата і наполягав на тому, що зміни, які відбулися у місті, могли б і не відбутися, якби не сприяння політика. Калушани на виборах про це почули вперше. Міський голова адресував мешканцям міста меседж: якщо є бажання, щоб місто розвивалося, вибір — очевидний. Калушани до голосу міського голови не дослухалися. По виборах згорнулася одна із найбільш грандіозних затій Ігоря Насалика — впровадження адміністративно-територіальної реформи. Співпраці із переможцем виборчих перегонів Ольгою Сікорою міський голова не бачить.
Спорт: економія чи якість?
Нині у Калуші є 3 спортивні школи: дві фінансуються із міського бюджету (спортивна школа управління освіти та ДЮСШ “Сокіл”), одна — за кошти ТОВ “Карпатнафтохім”. За словами начальника управління сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської ради Михайла Клима, він отримав усне розпорядження від заступника міського голови Оксани Табачук, згідно із яким має переглянути штатні розписи і фінансування видатків на галузь за цей рік і вийти із пропозиціями щодо оптимізації галузі у наступному році. Посадовець каже: провів аналіз видатків і штатних розписів і дійшов єдиного висновку: доведеться вибирати — або якість, або — економія.
Цього року на фінансування галузі спорту у міському бюджеті було передбачено 3,7 млн. гривень. А держава, згідно із формульними розрахунками, виділила 780 тис. гривень. Тобто, різницю у 3 млн. гривень дофінансовує міський бюджет. Найкоштовніша складова спорту — басейн “Посейдон”: з часу його функціонування видатки на ДЮСШ “Сокіл” зросли приблизно на 1 млн. гривень. Басейн є більше соціальним, ніж економічно вигідним проектом міста, оскільки забезпечує себе коштами лише на 25% від потреби. За підрахунками, для того, щоб вивести басейн на більш-менш самоокупний рівень, потрібно, щоб вартість абонемента — для дітей і дорослих — становила 160-180 гривень на місяць. І саме у цьому — один із небагатьох, а, можливо, і єдиний ресурс економії бюджетних коштів на галузі спорту.
За словами Михайла Клима, нині у двох спортивних школах займаються 850 школярів і культивуються 12 видів спорту. У спортшколах працюють 117 осіб, з них 34 — тренери, решта — адміністрація та обслуговуючий персонал. Тренерського складу жодні скорочення не торкнуться. Щодо інших працівників, то, за твердженням Михайла Клима, штати і так укомплектовані по мінімуму. А, якщо брати до уваги Типовий штатний розпис, то до ДЮСШ “Сокіл” довелося б додатково ввести 7-9 працівників.
Якщо стоятиме питання про об’єднання двох спортивних шкіл, оптимізація штатів можлива: без роботи залишаться 3 працівники адміністрації.
Освіта: поки що — обережно
Заступник міського голови Оксана Табачук у коментарі “Вікнам” зауважила, що на даному етапі йдеться про моніторинг ситуації перед формуванням бюджету на 2013 рік.
— Може, потрібно буде провести деяку оптимізацію — детально говоритимемо, коли будуть результати моніторингу. Я, як керівник, бачу можливості для оптимізації — у спорті, музичних школах, позашкільній освіті. Приміром, можна провести скорочення вакантних посад, предметів у музичних школах, які є необов’язковими для вивчення. Про об’єднання шкіл не йдеться, і людей ніхто скорочувати не буде. Не скорочуватимуться премії освітянам — бо мене вже про це запитують — адже їх отримують лише окремі категорії вчителів, які, справді, вклали дуже багато праці у підготовку учнів. Такий підхід до формування бюджету — не прецедент. Уже, формуючи бюджет минулого року, ми розуміли, що грошей, які виділила держава, не вистачатиме. Навіть для фінансування захищених статей, — резюмує Оксана Табачук.
Схаменулися
Ніхто не сперечається, що ситуація — важка, економити — треба. Але — не такими методами. У кожному цивілізованому суспільстві влада мала би запроваджувати економію із себе. І “урізати” ті статті бюджету, без яких реально можна обійтися.
Найперше — це кількість заступників. Приміром, у 2006 році, коли до влади прийшла нова команда на чолі із міським головою Ігорем Насаликом, заступників було 4. Причому відповідали вони за абсолютно різні сфери життєдіяльності міста. І абсолютно логічно, коли “комуналка”, гуманітарна та будівельна сфери мали своїх кураторів. Але зовсім нелогічним є те, що вже упродовж двох років гуманітарну сферу “ведуть” одразу 3 заступники — Оксана Табачук, Василь Турчин та Галина Романко (щоправда, Галина Романко, окрім соціальної сфери, ще забезпечує взаємодію із правоохоронними органами, МНС та ЗМІ. — Авт.). А комунальна та будівельна галузі зведені під керівництво Ігоря Матвійчука. Логічно припустити, що, якщо перший заступник справляється із такою ланкою роботи, то міський бюджет має хорошу нагоду до економії — може звільнити одразу двох заступників. Це дало б економію, можливо, навіть більшу, ніж ту, якої місто може домогтися, звільнивши кількох працівників спортивної галузі, скоротивши уроки у музичних школах чи — позашкільні гуртки. Приміром, 3 заступники із гуманітарних питань сукупно заробили минулого року 314 тис. гривень.
Інша стаття економії — премії і надбавки. І гідно виглядало б, якби верхівка влади публічно від них відмовилася. Інакше говорити про оптимізацію — просто неетично.
Життя за можливостями?
Минулого тижня міський голова Ігор Насалик у коментарі “Вікнам” повідомив: досі жили за бажаннями, тепер будемо — за можливостями. Досі, справді, жили за бажаннями. Однак, за чиїми? Так, наприкінці минулого — на початку цього року вже було зрозуміло: грошей від держави надто мало. Не вистачає навіть на зарплату та енергоносії. І нестача — суттєва. Проте, у цей момент місто купило ілюмінацію за 250 тис. гривень. Тотальну кризу, можливо, не відчували ще й у травні, коли святкували День міста. Тоді основний тягар видатків для організації концерту у парку взяв на себе “Карпатнафтохім”. Товариство виділило 250 тис. гривень на концерт і 45 тис. гривень на феєрверк. Гроші були виділені у рамках угоди про співпрацю, і могли бути використані на інші потреби міста.
У вересні, коли міська влада розширювала штати та затверджувала мережу освітніх закладів, дозволивши залишити посади завучів шкіл, про нестачу грошей не могли не знати: тоді “бюджетники” вже місяць сиділи без зарплати. На заробітну плату 9 спеціалістів, які поповнили ряди службовців, місто витрачатиме приблизно 216 тис. гривень на рік.
Нині місто не має проблем із безкоштовною медициною. За словами в. о. заступника міського голови Василя Турчина, до початку наступного року програмі нічого не загрожує. Хоча, здавалося б, якщо вже “дійшли до ручки” і потрібно скорочувати людей, то від цього проекту місто мало б відмовитися насамперед і чесно визнати: безкоштовну медицину — не потягнемо. Принаймні — для всіх.
Наприкінці минулого тижня сталася подія, малопомітна широкій громадськості, але у контексті поствиборних процесів — дуже показова. Вона якоюсь мірою стала офіційним поясненням раптового похолодання у стосунках влада-громада. Так, згідно із розпорядженням міського голови, відбувся перерозподіл функціональних обов’язків серед заступників: Оксана Табачук, яка досі курувала освіту та культуру, тепер помінялася місцями із Галиною Романко, яка опікувалася “соціалкою”. Єдиним логічним поясненням є те, що Оксана Табачук на виборах де-факто очолювала виборчий штаб провладного кандидата. Адмінресурс не спрацював, тож міський голова, мабуть, вирішив, що освітянам не завадить заступник із твердішою позицією. Кадрові ротації можуть бути початком втілення ініціатив міського голови й — ознакою політизації всіх його наступних кроків.
Ігор Очкур, екс-заступник міського голови з економічних питань:
— Нещодавно мені розказували знайомі медики про зустріч із міським головою напередодні виборів у лікарні. Очільник міста запевняв, що всі програми будуть збережені, і коштів — вистачає. Це було у четвер. А у понеділок містом вже звучала фраза “комунізм закінчився”. Напевно, це варто назвати “політичною арифметикою”. Але, якщо розрахунком цієї арифметики є покарати громаду міста — то це просто огидно і недостойно.
Взагалі, є два способи вижити у скрутному становищі: менше їсти або — більше заробляти. Нам би не треба було нині “менше їсти”, якби кілька років тому ми змогли б забезпечити підйом для калуського бізнесу. Цим треба було займатись роками. І зараз треба це робити. Щодо економії — вважаю, що економити можна і потрібно, але не за рахунок людей і їхніх зарплат. Вирішення проблем за рахунок людських заробітків — це остання справа.
У 2006-му, коли я став заступником з економіки міського голови Ігоря Насалика, вся країна у цілому перебувала на підйомі вже кілька років. Бурхливо розвивалося будівництво, нерухомість розкуповувалась, як гарячі пиріжки, торгівля процвітала, банки давали кредити ледь не бомжам, промисловість працювала, експорт зростав, газ був дешевий. У Калуші теж усе йшло по висхідній. Працювала “хімія” й інші підприємства. Будувалось житло. Ми продавали землю з аукціонів — стартова ціна деколи зростала втричі. Був шалений попит. Раціональне використання цих грошей — то вже інше питання, дискусійне. Я більше наполягав на наданні земель в оренду, аніж на продажу. Тричі пропонував прийняти відповідне положення – його відхилили. Я розумію, кошти потрібні були “вже і багато”. Так треба було для “комунізму на пару років”...
Зараз, у 2012-му, ми маємо перманентну кризу у державі, яка є наслідком світової рецесії. Скорочується експорт, дорогий газ, економіка холоне потроху, зупиняється. Наївно було сподіватися, що Калуша це не торкнеться. Уже торкнулось. Маємо недобудови, квартири у яких не продаються. У вікнах офісних приміщень таблички “здам в оренду”, і їх ніхто не читає. “Хімія” призупинилась, скоротилось надходження від ПДФО і стало сутужно з зарплатою бюджетникам. Закрити дірку за рахунок власних надходжень (орендна плата за землю і земельний податок) непросто, підняти ще раз ставки плати означає вбити бізнес взагалі.
Ця ситуація склалася не вчора і не позавчора. І, тим більше, не у понеділок після виборів. Проте, її треба вирішувати. По-перше, звісно, економити. Провести аудит, ревізію того, де є необов’язкові втрати (в енергоносіях, водотеплоресурсу). Викрутити лампочку там, де можна обійтись, закрутити вентиль, де можливо. Врешті-решт — повернутися до подачі води за графіком. Я розумію, це — дуже непопулярний крок. Але ми колись так жили, і — вижили. І це — краще, ніж знімати надбавки бюджетникам чи скорочувати людей узагалі. Місто перетерпить рік за графіком, але люди матимуть як жити. Слід також відмовитись від бучних святкувань із феєрверками — не до того зараз. А якщо вже без скорочення не обійтись, то його слід починати із заступників мера і виконавчої гілки влади. Є і ще де економити, не зачіпаючи людську зарплатню, треба лише хотіти знайти.
Щодо способів наповнення бюджету, то свої пропозиції викладу міському голові при його бажанні. Але так чи інакше, все впирається у два джерела: ПДФО і “земельні плати”. З ними і слід працювати, а не чекати милості від держави у вигляді дотації.