Новий КПК: життя за новими правилами

З 20 листопада в Україні почав діяти новий Кримінально-процесуальний кодекс. Він уніс суттєві зміни у систему нинішнього судочинства і правоохоронної системи загалом. Новації обіцяють тотальне розвантаження слідчих ізоляторів через запровадження системи домашнього ув’язнення. Тепер правоохоронці зобов’язані всі заяви, з якими у відділки міліції звертаються громадяни, вносити у Єдиний реєстр досудових розслідувань, і це певною мірою знівельовує домінування статистики над здоровим глуздом у міліцейській роботі. Відтепер усі слідчі дії, пов’язані із обмеженням прав і свобод громадян, контролюватиме слідчий суддя. Головний плюс — відкритість і публічність процедури. Чи готовий Калуш працювати за новаціями?

У основу нового КПК покладено нову концепцію кримінального процесу України. Реформовані всі стадії кримінального процесу, а новації торкнулися практично кожної ланки розслідування порушеної справи.
— Відтепер усі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, контролюватиме слідчий суддя, — зазначила у коментарі “Вікнам” заступник голови Калуського міськрайонного суду Наталія Бердан. — Раніше слідчий виносив постанови про проведення обшуків, виїмок, ексгумації, накладення арешту на кореспонденцію, і ці дії не передбачали процедури оскарження та захисту від зловживань. Тепер подібні питання вирішуватимуться у судовому засіданні, і — за присутності всіх сторін. Особи, відносно яких проводитимуть ці дії, отримають право оскаржити їх. І це — великий плюс, адже робить процедуру відкритою та публічною. Слідчий суддя стає однією з ключових фігур у кримінальному процесі — особливо на стадії досудового слідства. Адже більшість питань вирішується саме слідчим суддею за участю прокурора, слідчого та сторони захисту.
Рішенням зборів суддів, слідчими суддями Калуського міськрайонного суду було обрано Миколу Гриніва та Любомира Юрчака. А суддями, які спеціалізуватимуться на здійсненнях кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, обрані Мирослав Бойко та Наталія Бердан.
— Революційним кроком нового КПК стали нові правила оцінки доказів: без підтвердження у суді жодне показання не може бути покладено в основу вироку. При цьому суд, за підсумками процесу, може винести тільки 2 вироки: виправдувальний або — обвинувальний. Якщо вини людини не довели — вона вільна. Повернути справу на додаткове дорозслідування — неможливо, — резюмує Наталія Бердан.
Зараз Калуський міськрайонний суд виносить менше 1% виправдувальних вироків. Спеціалісти очікують, що таких вироків суттєво побільшає. Це наблизить Україну до європейських стандартів. І — суттєво розвантажить пенітенціарну систему.

Усі — у міліцію
— До традиційних запобіжних заходів — арешту та застави — додасться ще і домашній арешт, коли місцезнаходження підозрюваного контролюватимуть електротехнічні засоби. Тобто, на руку підозрюваного надіватиметься електронний браслет, щоб відстежувати його переміщення. Сам арешт застосовуватимуть лише у виняткових випадках, і при цьому таку необхідність сторона обвинувачення повинна довести суду, — акцентує Наталія Бердан. 
На сьогодні ця норма хоча і вступила у дію, проте реального її втілення очікувати ще не варто. Швидше за все, перебування підозрюваного під домашнім арештом контролюватимуть правоохоронці “у ручному режимі”. І це — додасть їм роботи. Уже сьогодні начальник Калуського міськвідділу міліції Олександр Крутий говорить про зростання навантаження на міліцію у зв’язку із запровадженням нової системи реєстрації заяв громадян.
— Змінюється вся система кримінально-процесуального провадження та система оперативно-розшукової діяльності, — повідомив “Вікнам” Олександр Крутий. —  Змінюється підхід до проведення перевірки за скаргою громадян. Раніше ми реєстрували матеріали, заяви, звернення, проводили перевірку, і потім уже за кілька днів вирішували, чи є там склад злочину, порушували справу чи відмовляли у її порушенні. Згідно із новим КПК, усі повідомлення, які надходять у міліцію, одразу вважаються порушеними справами. Загалом, зараз немає такого поняття, як порушена кримінальна справа: всі відомості по справі вносяться у Єдиний реєстр досудових розслідувань. Це означає, що по всіх зверненнях громадян буде проводитися більш ретельна перевірка, оскільки всі стадії  кримінальної справи погоджує вже і прокурор, і суд. Тобто, навантаження на нас зростає у кілька разів, збільшується відповідальність, але, думаю, це призведе до більш якісного розгляду звернень громадян. Однак, люди мають пам’ятати, що, окрім міліції, існують ще й інші установи. Приміром, справи про цивільно-правові відносини не належать до компетенції правоохоронців. І якраз їх серед усіх звернень є найбільше.
У будь-якому разі, правоохоронці не мають права не прийняти у людини заяву. Тільки після внесення її у Єдиний реєстр слідчий має процесуально довести, що у заяві немає складу злочину. Фактично, це якимось чином нівелює вплив статистики на функціонування правоохоронної системи у цілому. .
— Запровадження Реєстру та ліквідація стадії порушення кримінальної справи  мають свої позитиви і негативи. Позитивним є те, що тепер будуть реєструватися всі звернення про злочини. Ліквідація стадії порушення кримінальної справи — це негатив, оскільки тепер неможливо буде оскаржити внесення відомостей до Реєстру, як раніше можна було оскаржити постанову про порушення, оскільки жодного процесуального документу не складатиметься, що порушуватиме права осіб, щодо яких будуть безпідставно внесені відомості до Реєстру. Позитивом є те, що унеможливлюється повернення справи на додаткове розслідування, і тепер суд повинен буде виносити виправдувальний вирок, — вважає голова Станіславської правозахисної групи Андрій Мелетин.
Найцікавішими змінами, які запроваджуються у міліцейській системі, є укладання угод зі слідством. Такі угоди можуть бути різними. Наприклад, визнання своєї провини в обмін на пом’якшення покарання. Інша — це угода із потерпілим. Проте, угоди не розповсюджуються на важкі й особливо важкі злочини, але у багатьох випадках дають можливість зменшити покарання. Наприклад, якщо підозрюваний може повідомити слідству вкрай важливу інформацію у розслідуванні справи, він тим самим “заробить” собі зменшення покарання. Перед підписанням такої угоди суд повинен перевірити, чи за добровільної згоди вона відбувається, та повідомити підозрюваного про можливість відмовитися. Угода може відбутися, якщо немає потерпілого. Інакше — потрібно домовлятися ще й із ним. При досягненні порозуміння всіма сторонами суд усе ж призначає покарання, але — воно буде значно толерантнішим.

Родичам — ні
Відтепер юристи, котрі не мають адвокатського свідоцтва, не зможуть здійснювати захист у кримінальному процесі.
— Кримінальний кодекс передбачає, що захисником може бути адвокат, внесений до Єдиного реєстру адвокатів й адвокатських об’єднань. Родичі, правозахисники, фахівці у галузі права позбавляються такої можливості. Тобто, у кримінальному судочинстві мають право брати участь виключно професіонали, — оцінює новацію Наталія Бердан.
Між тим, Андрій Мелетин оцінює таку новацію однозначно негативно. На його думку, людина не завжди може довіряти адвокату. Кодекс створює монополію на правовий захист.
Однак, цілком однозначно зараз суттєво посилюється роль адвоката: так, він отримує доступ до всіх матеріалів справи. Запроваджена також повна заборона доступу до матеріалів, що містять адвокатську таємницю.

А судді хто?
Однією із кардинальних новацій є суд присяжних. Цей механізм може бути застосований лише у справах, де мова йде про можливе пожиттєве ув’язнення. Однак, правозахисники вже сьогодні висловлюють стурбованість процедурою обрання присяжних, адже ті, фактично, призначаються згідно зі своїми заявами.
У Калуші список присяжних складається з 30-и осіб, з яких 16 — представники бюджетної сфери, 7 — із бізнесових кіл, 3 — пенсіонери. Проте, майже всі так чи інак мають стосунок до бюджетної сфери. За словами начальника юридичного відділу Калуської міської ради Тетяни Максимець, до міської ради надійшло відповідне подання територіального управління державної судової адміністрації Івано-Франківської області, де було вказано, зокрема, про кількість осіб, які мають увійти до списку присяжних. Знайти охочих було проблематично через велику кількість різноманітних довідок. Згідно із критеріями відбору, присяжними могли стати тільки фактичні мешканці Калущини, яким виповнилося 30 років і які — не старші 65 років. Вони, зокрема, не повинні мати непогашеної судимості та психічних захворювань, не можуть бути народними депутатами, суддями чи правоохоронцями. Зрештою, затвердили всіх, хто звернувся із заявами і відповідав вимогам.

Грошей не вистачає
Запроваджені новації потребують суттєвого бюджетного фінансування. Приміром, новий КПК передбачає, що процесуальні дії мають проводитися у системі відеоконференції, а металічні огорожі мають бути замінені на прозорі.
— Реформа вимагатиме величезних коштів на матеріальне забезпечення слідчих суддів. На даний момент матеріально-технічне забезпечення Калуського міськрайонного суду бажає кращого. Ми не забезпечені належною кількістю звукозаписуючих пристроїв, комп’ютерною технікою, — резюмує Наталія Бердан.
Так, на цей рік для поліпшення матеріально-технічного забезпечення суду передбачено майже 600 тис. гривень. Найдорожче обійдеться загородження із оргскла — 108 тис. гривень. Встановлення системи відеоконференції коштує 73 тис. гривень (на сьогодні з усієї системи встановлені 2 плазмові телевізори вартістю 14,2 тис. гривень. — Авт.), а система технічного фіксування судового процесу — 65 тис. гривень.
Планується також закупити 40 комп’ютерів, і на це потрібно 288 тис. гривень.

Загалом, упровадження новацій у правоохоронній системі та системі судочинства на даному етапі не закінчуються. Відповідно до положень нового КПК, у кримінальне процесуальне законодавство України вводиться ряд нових інститутів. Зокрема, створюється Державне бюро розслідувань, яке займатиметься злочинами, здійсненими високопосадовцями, правоохоронцями, суддями. Також має бути прийнятий закон про кримінальні проступки, який діятиме у двох напрямках: декриміналізація статей Кримінального кодексу і криміналізація статей Кодексу про адміністративні правопорушення (мова йде про перші частини практично усіх статей КП, крім насильницьких злочинів. — Авт.). Проте вже сьогодні зрозуміло, що для того, щоб країна почала жити за європейськими нормами нового КПК, не шукаючи можливостей до зловживань, потрібен час. І — немалі кошти. Новий КПК установлює змагальність сторін, відкритість і публічність процедури. Можливо, хоча б ці зміни реабілітують Україну в очах європейської спільноти. Поки що ми посідаємо 5-е місце за кількістю поданих заяв до Європейського суду. Приблизно 98% цих заяв задовольняються. А цього року Європейський суд призначив найбільшу в історії України компенсацію прикарпатцю, який постраждав від дій правоохоронців — 150 тис. євро.