— Я дуже хотів потрапити на «Шустер LIVE» — ще відколи перший калушанин став учасником цієї політичної програми. Запрошення прийшло несподівано: для участі у передачі шукали чоловіка 45-ти років із Західної України, — розповідає Олег Нижник.
Суспільно-політичний проект «Шустер LIVE» з’явився на телеекранах у 2008 році і згодом емігрував з «ТРК Україна» на «Перший національний». Формат програми — суспільно-політичне ток-шоу за участі відомих політиків, політологів, журналістів, діячів мистецтва, громадських активістів. У програмі підводяться підсумки найважливіших подій тижня. Аудиторія «Шустер LIVE» формується шляхом соціологічної вибірки та відображає структуру населення України. Опитування аудиторії під час ефіру дозволяють досить точно визначити позицію українських громадян щодо обговорюваних питань. Упродовж усієї програми глядачі у студії постійно голосують щодо того, чи підтримують вони слова мовця, чи ні.
— Івано-Франківщину представляли троє осіб, Дніпропетровську область — 8, були глядачі зі Львова. Загалом — 100 осіб, які представляли усю Україну. Нам оплатили проїзд та проживання у готелі. О 18.00 ми прибули на студію, де отримали короткий інструктаж та заповнили анкети. Напередодні мені не була відома тематика передачі, і, заповнюючи анкету, вказав, що найбільш цікавою темою для мене стало б обговорення питання митного союзу та — бюджету, — розповідає Олег Нижник. — Серед питань анкети були й такі, які стосувалися політичного вибору. Під час програми свою позицію аудиторія могла виявляти шляхом голосування, а його результати виводилися на екран. Політики у своїх виступах оперували різними фактами і цифрами, і, фактично, подали дуже багато різнобічної інформації про бюджет. Я погоджуюся з політикою уряду щодо долара — ситуацію вдало «погасили». Водночас, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник відкрив очі на багато речей, які оминув у своєму виступі прем’єр-міністр Микола Азаров. Зокрема, про те, що уряд отримав можливість розпоряджатися бюджетом у ручному режимі. Хоча вже зараз ситуація у державі дійшла до ручки, і немає навіть чим заплатити заробітну плату. А дефіцит бюджету становить не 50 млрд. гривень, як про це зараз говориться, а значно більше. Фактично, як наголошував у своєму виступі Віктор Пинзеник, проблема балансу бюджету сьогодні є фундаментальною, бо за нею стоїть нереальність цифр, закладених у бюджеті.
Аудиторія, каже калушанин, невисоко оцінила результати діяльності уряду Миколи Азарова. Про це на початку програми запитав ведучий Савік Шустер. Фактично, тільки четверта частина залу дотримувалася думки, що уряд добився стабілізації економіки. При цьому політичне волевиявлення мало вплинуло на оцінку економічної ситуації. Адже, за даними студії, третина аудиторії на виборах голосувала за Партію регіонів. Однак, 70% з них вважають, що економічної стабільності в країні досягти так і не вдалося.
Загалом, майже усі гості студії зійшлися на тому, що наступний рік буде важким для країни. Проте, щодо перспектив думки розійшлися. Прем’єр-міністр Микола Азаров вважає, що бюджет наступного року, попри надважкі світові умови, утверджує тенденцію до розвитку України.
— У 2013 році відбудеться ріст валового внутрішнього продукту, ми активізуємо роботу на внутрішньому ринку країни. 2013 рік — це, насамперед, рік структурних реформ. Так, для стабілізації наших валютних резервів нам потрібні інвестиції. А для цього потрібно створити умови. Ми маємо ріст інвестицій, проте, цю тенденцію необхідно закріпити — продовжити дерегуляцію економіки, знизити адміністративний тиск на бізнес, зменшити податкове навантаження. Дуже важливо для нашої країни зменшити свою енергозалежність, тобто, скоротити споживання дорогого газу, розробляти власні газові родовища та використовувати альтернативні джерела енергії, — запевнив аудиторію Микола Азаров.
Олег Нижник стверджує: виступ прем’єр-міністра був фаховим, проте, мабуть, не зовсім переконливим. Адже на запитання, чи стане українцям краще жити наступного року, тільки четверта частина аудиторії висловила сподівання на покращення, а третина вважає, що житиметься — гірше. Фактично, цю тезу у своєму виступі повністю підтримав один із лідерів опозиції Арсеній Яценюк, який констатував: про який розвиток можна говорити, якщо мінімальна заробітна плата і мінімальний прожитковий мінімум зростуть на 12 і 13 гривень відповідно?
— Це перший бюджет за останніх 14 років, який має падіння доходів на 12,5 млрд. гривень. Це бюджет, який збільшує оподаткування кожного з вас. Це бюджет, який збільшує державний борг країни і кладе на кожного українця додатково до 13-ти тисяч гривень зовнішнього боргу. Це бюджет, який підвищує соціальні стандарти на 12 гривень. Це бюджет бідності, — таку думку висловив щодо бюджету Арсеній Яценюк.
Стан місцевого самоврядування у наступному бюджетному році дуже точно оцінив голова Київської адміністрації Олександр Попов. Він акцентував, що держбюджет 2013-го року був прийнятий без урахування думки українських міст, а розподіл коштів на соціально-економічний розвиток є неадекватним. Так, з 1 мільярда 340-ка мільйонів гривень майже 50% спрямовано на Донбас. І, водночас, не передбачене фінансування державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст.
— Для мене було цікавим не тільки вислухати думки експертів та почерпнути нові знання, але й побачити «кухню» телешоу ізсередини. Приміром, з’ясувалося, що студія є досить невеликою і компактною, хоча з телеекранів вона здається значно більших розмірів. Такого ефекту вдається досягти завдяки правильному розташуванню техніки та — освітленню. Для мене стало несподіванкою, що до політиків не дозволяли підходити у перервах на рекламу, а тільки — вкінці передачі, але більше за все вразили стосунки політичних діячів. Скажімо, перед початком передачі ніхто з них не скидався на опонентів — вони спокійно розмовляли, віталися, обнімаючись. Проте, під час передачі давали досить жорсткі характеристики діям один одного. Мені, як і студії загалом, не сподобалися перехресні одночасні перепалки гостей студії. А що приємно вразило — то це демократичність ток-шоу: фактично, нам не ставили жодних умов щодо зовнішнього вигляду, ми могли підтримати оплесками та голосуванням у будь-який момент. А мої сусіди навіть час від часу вставляли репліки у розмову. Добові були досить невеликі, проте організатори подбали про належне харчування та проживання.
Схоже на те, що у Калуші розпочалася добра традиція стажування депутатів міської ради великою політикою. Днями участь у «Шустер LIVE» візьме інший депутат міської ради — Володимир Тимків. Знань у якій сфері набуватиме представник міського НРУ — поки що невідомо.
Євген ГІРНИК, член бюджетного комітету Верховної Ради IV-V скликань:
— Бюджет-2013 потребує уважного вивчення, бо за кожною фразою чи цифрою може ховатися цікавий нюанс, розшифровка якого потребує певного часу. Цього часу не мали в своєму розпорядженні ні депутати, ні аналітики, тому існує загроза вибуху закладених бюджетних мін упродовж усього 2013 року. Відбулося декілька публічних обговорень прийнятого документу (в основному — на телевізійних шоу), і слід відзначити, що влада ці дискусії розгромно програла. Громадськість обгрунтовано не повірила, що в бюджеті закладений «добробут кожного». Навпаки — викристалізувалась думка про поліцейський, корупційний, антисоціальний бюджет. Фактично, економіку очікує рецесія, тому запланований ріст ВВП буде досягнутий хіба за рахунок інфляції у 4,8%. Видається сумнівним утримання курсу гривні на рівні 8,3 гривні за $1 при 10-мільярдному від’ємному торговому сальдо та поступовому вичерпуванні валютних запасів Нацбанку. Звідси — висновок, що резервів для збільшення надходжень до бюджету небагато, бо перерозподілу через бюджет підлягає 29,4% ВВП, і підвищувати цей рівень ризиковано, оскільки можуть збанкрутувати багато підприємств. Тобто, новобрана Верховна Рада й новий уряд матимуть обмежений ресурс для задоволення потреб бюджету, враховуючи, що фактичний його дефіцит складе не задекларовані 50 млрд. гривень, а цілих 100 мільярдів гривень.
У таких умовах дуже гостро постає питання справедливості розподілу бюджету і утримання та росту досягнутих соціальних стандартів. У 2012 році, вперше за 10 років, виникла ситуація затримок із виплатою зарплат. Більше того: перший варіант бюджету-2012 взагалі передбачав 10, а подекуди — й 8 місячних фондів зарплати, і навіть листопадові поправки не усунули цих диспропорцій. Така ж тенденція перенесена на 2013 рік, де фонди зарплат місцевих бюджетів розраховані лише на 9 місяців, без будь-яких перспектив розвитку більшості регіонів. Видається, що цій владі не потрібна українська армія, бо при такому фінансуванні перехід у 2014 році на професійну — не більше, ніж декларація. Як може вижити ЖКГ при зменшенні видатків на дві третини — невідомо. Зрозуміло, що ніякої реформи охорони здоров’я не буде. Деяким містам, зокрема — Калушу, що спробував запровадити «безплатну медицину», з цим «медичним комунізмом» доведеться розпрощатися. Про страхову медицину мова навіть не йде. Духовний та фізичний розвиток планується на 80% від досягнутого. Бюджет Києва інакше, як бюджетом помсти, не назвеш. Вилучення з нього 8,5 млрд. гривень загрожує паралічем функціонування столиці.
Порівняймо розмір дотацій бюджетів Прикарпаття 2013 року до 2012 року. Так, у бюджеті наступного року дотації зменшені: Івано-Франківську — на15,8 млн. гривень (або на 19.0%), Калушу — на10, 2 млн. гривень (або на 12,1%), Яремче — на 1,1млн. гривень (або на 3%). Така ж ситуація і з бюджетами інших міст. Певний ріст дотації обласному бюджету на 207, 8 млн. грн. (44.1%) потребує розшифровки: на які цілі вона призначена. Певні кошти виділені на ремонт і утримання доріг комунальної власності. Зокрема, область отримала 31,1млн. гривень, місто Івано-Франківськ — 12,9 млн. гривень, Калуш та Коломия — по 3,9 млн. гривень. Але питання у тому, чи надійдуть навіть ці кошти. Грошей на капремонт систем водопостачання та каналізації область не отримала — всі 600 млн. гривень спрямовані «правильним» областям. Дотація вирівнювання обласному бюджету складає 34,5 млн. гривень, замість необхідних 100 млн. гривень. Очевидно, що не планується втілюватися і мрія Ігоря Насалика щодо експерименту з проведення адмінреформи у Калуші. Незрозуміло, чи виділені кошти на вирішення екологічних проблем Калуша. Нерозподіленим залишається фонд регіонального розвитку.
Ігор НАСАЛИК, міський голова Калуша:
— Ми ще не отримали усіх контрольних показників по бюджету, але уже нині відомо, що дефіцит становить мінімум 130 млрд. гривень, з яких 80 млрд. гривень — ще цього року. Держава не виконує свої зобов’язання. Заробітна плата виплачується з 2-х джерел: за рахунок дотації із Держбюджету та від податку із доходів фізичних осіб, який надходить до міського бюджету. Місто виконало свій план на 104%. Однак, ми все одно маємо проблеми із виплатою зарплати. За останні місяці Калуш отримав більше, ніж 20 млн. гривень на зарплату. І це тільки тому, що ми виявили тверду позицію і відмовилися використовувати доходи 2-го кошика на зарплату. Брали казначейські позики, але не більше, ніж на суми бюджетних призначень — щоб не дати можливості «висмоктати» доходи 2-го кошика. Таким чином, Калуш мав можливості до розвитку. Зараз ми уже майже повністю виплатили заробітну плату за листопад. За грудень заробітну плату, швидше за все, перекинуть на січень.
Наступний рік, на мою думку, призведе до колапсу. Відомо, що заплановані показники надходжень нам збільшили на 15 млн. гривень, але тільки надходження з податку з доходів фізичних осіб нафтохімічних підприємств зменшаться приблизно на таку ж суму. Водночас, дотація із Державного бюджету залишиться приблизно на рівні минулого року, але — зростає заробітна плата. Загалом грошей на зарплату вистачає приблизно на 8 місяців. І це — без енергоносіїв. За 12-бальною системою, розвиток міста цього року я оцінюю на 7-8 балів, а від наступного чекаю максимум на 3,5 бали.
Думаю, що програма безкоштовної медицини на наступний рік буде збережена. Принаймні — для калушан. Щодо мешканців району ще сказати не можу. Район отримав доведену цифру 30,5 млн. гривень на галузь охорони здоров’я — цього вистачає тільки на заробітну плату на 9 місяців.
Наступний рік ми присвятимо ремонтам ліфтів, під’їздів та прибудинкових територій, встановлюватимемо поштові скриньки. Шкода, що Калуш у листопаді втратив екологічну надбавку — її не закладено у бюджеті 2013 року, хоча Міністерство екології та природних ресурсів підтримало нашу пропозицію щодо запровадження екологічного коефіцієнту для бюджету Калуша на 2013 рік. А це — плюс 16 млн. гривень до бюджету, які можна використати як на зарплату, так і на інші захищені видатки. Зараз буду намагатися, щоб цю ініціативу все ж було втілено у бюджеті. Загалом, на наступний рік різниця між потребою міста і доведеними державою показниками становить приблизно 60 млн. гривень.