У листопаді “сердечникам” Калущини було виписано 12,5 тис. “дешевих” рецептів

З листопада гіпертонікам стало дешевше лікуватися. Але лише тим, хто має рецепт від лікаря. Ліки за зниженою ціною можна придбати в усіх аптеках міста та району і у цьому — одна із новацій пілотного проекту держави. Розпочавшись у листопаді, проект матиме продовження й у наступному році. Щоправда, чи справно виконуватиме держава свої фінансові зобов’язання — невідомо. Адже, цього року державних коштів хронічно не вистачало: від заробітної плати і до фінансування медикаментів.
Переглядів: 548

Фактично, кожен третій мешканець планети хворіє на артеріальну гіпертонію. Така тенденція спостерігається й в Україні та у нашому місті зокрема. Захворювання є найбільш поширене з-серед хронічних недуг, але — невиліковне.
— Артеріальна гіпертонія не лікується і потребує щоденного, як мінімум — двохразового, — прийому препаратів, — розповідає завідувачка кардіологічного відділення Калуської ЦРЛ Марія Царевич. — Якщо не стабілізувати тиск, то артеріальна гіпертензія може призвести до ішемічного або геморагічного інсультів, гіпертрофії лівого шлуночка, серцевої недостатності, інфаркту міокарда, ураження нирок та, як наслідок — ниркової недостатності та інших важких захворювань, які можуть стати причиною смерті.
На фоні артеріальної гіпертонії приблизно 120 мешканців Калущини щороку госпіталізують із інфарктом, ще приблизно 200 — із інсультом. Медики констатують до 20-и випадків раптових коронарних смертей на рік. Усі — спричинені високим артеріальним тиском. Причому помирають молоді люди у віці від 25 до 40 років.
У нашій державі зареєстровано 12 мільйонів хворих на гіпертонію, в області — 350 тисяч (для порівняння: на цукровий діабет на Івано-Франківщині хворіють 30 тисяч людей. — Авт.). На Калущині зареєстровано 31 тисячу хворих на артеріальну гіпертонію, а це, фактично, кожен 4-й мешканець.
Тому, враховуючи високу захворюваність і смертність від ускладнень, Кабмін прийняв постанову від 25 квітня «Про реалізацію пілотного проекту щодо впровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою. Пілотний проект впроваджувався у 2 етапи. На першому були введені граничні (максимальні) гуртово-відпускні ціни на медикаменти. На другому — запровадили часткове відшкодування їхньої вартості з державного бюджету. Схема, за якою хворий може отримати дешевші ліки, досить проста. Потрібно звернутися до дільничного терапевта, сімейного лікаря чи кардіолога (щоправда, обов’язково до лікарів поліклінік або ж амбулаторій, оскільки працівники стаціонарних медичних закладів можуть тільки дати рекомендації. — Авт.). Після того, як хворий отримає рецепт, він може з ним звернутися у будь-яку аптеку міста чи району.
— Хворий, купуючи препарат, платить тільки різницю між гуртовою ціною і ціною реалізації. Наприклад, якщо оптова ціна лізиноприлу становить 30 гривень, а в аптеці ці ліки продають по 35 гривень, то людина платить тільки різницю вартості, тобто — 5 гривень. За листопад мешканцям міста та району було виписано 12,5 тис. рецептів, проте, отоварено лише близько 2 тисяч рецептів. Рецепт виписують терміном на 1 місяць, проте, якщо ліки закінчилися раніше, пацієнт знову може звернутися до лікаря, який скоригує та продовжить лікування. Немає обмежень щодо кількості звернень, — резюмує Марія Царевич.
До «пілотного» переліку медикаментів увійшли 7 груп препаратів: еналаприл, лізіноприл, бісопролол, метопролол, небіволол, амплодіпін, ніфедипін. Всього — 450 найменувань медикаментів. Використовуються препарати 1 і 2-го ряду, щоправда, програма охопила практично всі ліки 1 ряду, тобто такі, які використовуються згідно із протоколами лікування. Не увійшли до програми тіазидні діуретики, адже ціни на них переважно невисокі і стабільні.
Марія Царевич стверджує: якщо необхідного препарату немає у переліку лікарських засобів, котрі можна купити за зниженими цінами, то лікар може прописати аналогічні ліки з-серед тих, котрі — є. Проте, тут потрібно розглядати кожен випадок індивідуально. 
На втілення пілотного проекту Івано-Франківська область отримала 1,2 млн. гривень, з яких для Калущини було виділено майже 100 тис. гривень, які мають бути використані до кінця року. На наступний рік, запевнив в. о. заступника міського голови Василь Турчин, у державному бюджеті передбачені кошти на продовження пілотного проекту. Так, для Івано-Франківської області… Проте, наскільки ефективною буде ініціатива держави, наскільки вона здешевить лікування найбільш вразливим категоріям населення та чи стане пілотний проект стимулом для того, щоб краяни стали уважніше ставитися до свого здоров’я та частіше звертатися за допомогою до лікарів, — стане зрозуміло не раніше січня наступного року. Саме до того часу медики зможуть провести мінімальний аналіз користі від втілюваної програми.
Між тим, поки що невідомо, наскільки справно фінансуватиме держава взяті на себе зобов’язання і чи зможуть розраховувати «сердечники» на її постійну допомогу. Приміром, цього року із бюджетним державним фінансуванням — сутужно. Йдеться не тільки про заробітну плату, але й про інші захищені статті бюджету, зокрема — про пільгові медикаменти.
— З листопада за пільговими рецептами ми забезпечуємо лише психотропні препарати і наркотичні засоби для онкохворих, — повідомив Василь Турчин. — Але у цьому вина не міста, адже пільгові медикаменти, харчування, енергоносії і зарплата належать до захищених видатків, які повинна фінансувати держава. Проте, маємо затримки із бюджетним фінансуванням навіть по заробітній платі. Цього року у міському бюджеті ми передбачили 1,1 млн. гривень на пільгові медикаменти. Приблизно стільки ж плануємо закласти і наступного року, і збільшувати цей показник не можемо. Адже уже сьогодні відомо, що доведена Мінфіном цифра для галузі охорони здоров’я становить у межах 68 млн. гривень. А орієнтовна потреба галузі (без програми безкоштовної медицини та включаючи тільки захищені статті фінансування) — приблизно 92 млн. гривень.