Фото з сайту lukor.com.ua Історія хвороби
За часів Радянського союзу на Івано-Франківщині було побудовано найбільший у Європі Калуський хіміко-металургійний комбінат, який пізніше став державним концерном “Оріана”. Свого часу на ньому працювало 17 тисяч робітників. Він і досі залишається містоутворюючим підприємством.
У 2000 році частину майна цього радянського велетня було внесено до спільного підприємства “Лукор”. На паритетних правах СП створили держава та російська компанія “Лукойл-нафтохім”, президентом та співвласником якої є Алєкперов.
Україна внесла цілісний майновий комплекс ДК “Оріана” — нафтохімічний комплекс разом із заводом “Поліолефін”, потужності з випуску хлорвінілу та завод “Діанат”, росіяни — акції. Пізніше Генпрокуратура оцінила їх всього 3 млн дол.
Однак інвестиційна ідилія в СП тривала недовго. Спочатку частка держави була зменшена до 47,93%, що дозволило росіянам приймати рішення без її участі.
Далі, у 2004 році, було створене ТОВ “Карпатнафтохім”. Цій юридичній особі передали технологічне обладнання “Оріани”. Зараз 76% акцій підприємства належать дочірній компанії НК “Лукойл” Lukoil Chemical BV, а “Лукору” — 24%.
Фонд держмайна України в судовому порядку намагався повернути ситуацію на круги своя, проте так і не зміг визнати недійсним установчий договір між “Оріаною” та компанією “Лукойл-нафтохім” від 5 грудня 2000 року та повернути майно.
Зараз уряд і фонд вимагають від російських співзасновників “Лукора” внести в статутний фонд підприємства понад 100 млн дол і погасити кредиторську заборгованість — 170 млн євро. Однак з 2004 року це підприємство стало пустушкою.
Потужності “Карпатнафтохіму” дозволяють випускати 200 тис тонн каустичної соди на рік, 180 тис тонн хлору і 300 тис тонн полівінілхлориду. Однак маніпуляції з державною власністю не дозволяють витримувати конкуренцію з імпортом.
Я вам пишу
Саме тому на початку серпня 2012 року Алєкперов звернувся з листом до президента України Віктора Януковича. В ньому власник одного з найбільших нафтових холдингів Росії обстоював необхідність всебічної підтримки державою підприємства ТОВ “Карпатнафтохім”, до якого і перейшли активи колишнього СП.
Пропозиції виявилися досить розлогими.
Зокрема, йшлося про скасування земельного податку та орендної плати за землю, зниження податків на фонд оплати праці на 50% і створення у Калуському районі вільної економічної зони. Чим же зумовлені такі апетити росіян стосовно контрольованого ними підприємства?
Судячи з експертних даних, російський олігарх може знайти деяке розуміння з боку української влади. Щоправда, в уряді готові йти назустріч лише щодо тих пільг, які не потребують компенсації з державного бюджету.
Цікавою у даному сенсі є позиція Міністерства економічного розвитку. Свого часу казали, що глава цього відомства Петро Порошенко підтримує введення імпортних мит на нафтопродукти та звільнення їх від ПДВ. Однак цього не сталося: упродовж останніх місяців міністерство виступало проти преференцій для НПЗ.
Зокрема, у відомстві повідомили, що пропозиції з надання податкових преференцій ТОВ “Карпатнафтохім” із сплати акцизного податку та плати за землю Мінекономрозвитку розглядало і не підтримало.
Фото з сайту lukor.com.ua
“Надання преференцій окремим суб’єктам господарювання суперечить одному з основних принципів оподаткування щодо нейтральності - встановлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків”, - зазначають у Мінекономрозвитку.
Такою ж виявилися думка міністерства щодо надання підприємству пільг з плати за землю. Мовляв, ці відрахування йдуть до місцевого бюджету. Якщо ж Алєкперов отримає ці пільги, то несплачені суми доведеться компенсувати з держбюджету.
З тих же причин не розглядається надання можливості економити на соціальному захисті працівників підприємства. Тут замість місцевого бюджету фігурує Пенсійний фонд, у якому достатньо дірок і без пільг для російського олігарха.
Не кажучи вже про те, що зниження розміру єдиного внеску на окремому підприємстві буде порушенням прав та законних інтересів застрахованих осіб.
Не набагато більше розуміння пропозиції Алєкперова зустріли і в Мінінфраструктури.
Пославшись на закон “Про захист економічної конкуренції”, там запевнили, що надання пільг на залізничні тарифи для окремого підприємства стало б дискримінацією щодо інших підприємств. Інший аргумент — пільги зашкодять держбюджету. За оцінками фахівців Мінінфраструктури, це 90,6 млн грн на рік.
Отже, державні органи висловилися проти надання пільг “Карпатнафтохіму”.
В прес-службі підприємства відмовилися коментувати лист і можливість запуску заводу. Прес-секретар компанії Анатолій Гетьманчук повідомив, що йому нічого не відому про листування Алєкперова та Януковича і порадив звернутися до московського офісу “Лукойлу”.
Пільгові нафтопродукти
Чи є справа “Лукойла” безнадійною? На перший погляд — так, але поспішати з висновками не варто. Влада готує купу рішень на користь росіян. Згідно з ними, підприємство отримає гарантований ринок збуту в Україні та імпортуватиме нафтопродукти без сплати акцизного податку за квотами Кабміну.
Штаб-квартира “Лукойла” в Москві. Фото wikimedia.org
На початку жовтня генеральний директор “Карпатнафтохіму” звернувся до першого заступника міністра економіки Анатолія Максюти з переліком нафтопродуктів, які необхідні підприємству для виробництва, та визначенням їх обсягів. На 2012 рік компанія потребувала 170 тис тонн дизпального та 225 тис тонн бензину.
Необхідність у ввезені без сплати акцизів сировини для випуску етилену виникла після зупинки Одеського НПЗ, який постачав цей продукт на “Карпатнафтохім”.
Уряд пішов назустріч Алєкперову. Щороку Кабмін видає постанову, якою затверджує квоти на імпорт нафтопродуктів, які ввозяться без сплати акцизного податку. Таким чином, при умові повного використання квот бюджет України “проінвестує” російський “Карпатнафтохім” на 54 млн євро лише 2012 року.
При цьому імпортувати готову сировину “Карпатнафтохіму” принаймні втричі вигідніше, ніж переробляти відповідні обсяги нафти на Одеському НПЗ.
Сумарні відрахування експортних мит до російського бюджету з готової продукції становлять 105 млн долл, тоді як аналогічні витрати на експорт нафти для випуску таких же обсягів бензину і дизпального становили б не менше 300 млн дол. Це без врахування вартості переробки, транспортування та необхідності експорту мазуту.
У Міненерговугілля підтримали ініціативу “Лукойла” з огляду на необхідність “вжиття дієвих заходів із створення сприятливих умов для роботи та розвитку підприємств нафтохімічної промисловості”.
А в прес-службі Мінекономрозвитку ЕП повідомили, що вже готується проект постанови Кабміну “Про отримання, ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, нафтопродуктів для використання як сировини для виробництва етилену та для виробництва у хімічній промисловості у 2013 році”.
Паралельно в інтересах “Карпатнафтохіму” робляться спроби закрити український ринок від імпорту.
5 жовтня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Мінекономрозвитку розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну суспензійного полівінілхлориду — ПВХ, який виготовляється у США.
У скарзі “Карпатнафтохіму” говориться, що у другому та третьому кварталах 2012 року ПВХ імпортувався в Україну за цінами, нижчими, ніж на американському ринку.
Підстави, вказані в скарзі заявника, у відомстві вважають достатніми для проведення розслідування.
Фото з сайту lukor.com.ua
“Показники діяльності заявника погіршилися, зокрема, скоротилися обсяги продажу на внутрішньому ринку на 38,4%, зайнятість на підприємстві знизилася на 15,7%, частка заявника на ринку України скоротилася на 26,4%, фінансовий результат від діяльності на внутрішньому ринку негативний”, — повідомило Мінекономрозвитку.
Поки триває розслідування, не тільки американський, а весь імпорт ПВХ отримав удар. 6 листопада парламент змінив закон “Про Митний тариф України” щодо приведення ставок ввізного мита до критеріїв СОТ. У підсумку, ставки ввізного мита на полівінілхлорид зросли з 0% до рівня зобов’язань перед СОТ — 5%.
Зараз документ передано на підпис президенту. Існує висока ймовірність, що проект, який правили прямо на засіданні парламенту, буде підписаний вже незабаром.
На думку заступника директора НТЦ “Псіхея” Геннадія Рябцева, набрання чинності законопроектом не означатиме початку роботи “Карпатнафтохіму”. За його оцінками, американський ПВХ на 10-15% дешевший за український. Хоча покращити становище заводу може розслідування Міжвідомчої комісії, яке зараз триває.
Чи могли акціонери зупинили підприємство навмисне, щоб отримати пільги? На думку Рябцева, зупинка підприємства могла статися і через політичні мотиви. Наприклад, Алєкперов просто виконує волю вищого керівництва і притримує проекти в Україні через невизначеність ситуації у політичні площині.
Хай там як, але від СП з росіянами державі залишилися борги і незадоволені позови щодо сумнівних операцій з майном. При цьому сусіди вимагають ще й сприяння за рахунок колишнього партнера за СП, і держава не відмовляє їм у цьому задоволенні. Зрозуміло — бізнесмен працює на себе. Але на кого працюють українські чиновники?
