Вивезення гексахлорбензолу з Калуша коштує державі 1 млрд гривень. Фото з сайту explorer.lviv.ua Як повідомляли “Вікна”, міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков відвідав Калуш із робочою поїздкою. Його візит відбувся на доручення Президента України Віктора Януковича про вивчення ситуації та контроль за виконанням робіт, які здійснювалися відповідно до Плану виконання Указу Президента України від 10.02.2010 року №145 про оголошення Калуша та сіл Кропивник і Сівка Калуська зонами надзвичайного екологічного лиха і відповідних доручень Уряду.
Результати візиту для Калуша — неоднозначні. Зокрема, держава і надалі проявляє посилену увагу до полігону гексахлорбензолу. За словами голови РДА Василя Петріва, нині Калуш може розраховувати на 250 млн. гривень для завершення робіт із вивезення цієї небезпечної речовини. Досі із полігону було вивезено вже 21 тис. тонн гексахлорбензолу. З 12-ти карт захоронення залишилося 3,5, або — 8 тис. тонн ГХБ. Якщо врахувати, що у минулі роки із Калуша вже було вивезено цієї речовини першого класу небезпеки на 750 млн. гривень, то загалом на ці цілі держава витратить більше 1 млрд. гривень.
— У результаті візиту міністра доручено виділити кошти, щоб завершити проект щодо проблем Домбровського кар’єру. Він коштуватиме приблизно 5 млн. гривень, й, імовірно, науковці зможуть його завершити вже за півроку, — зазначив у коментарі “Вікнам” голова Калуської РДА Василь Петрів. — Сьогодні ще потрібно рекультивувати відвали та хвостосховища, укріпити північний борт Домбровського кар’єру. Думаю, це робитимуть за іншою системою, ніж досі — за системою завіси або опорки стінки. За попередніми розрахунками, на вирішення проблем Домбровського кар’єру потрібно мінімум 250 млн. гривень. Однак, наскільки зросте ця сума у зв’язку зі зміною технології та плином часу, — поки що невідомо. Спільна думка у цьому питанні така: поки не буде готовий проект науковців, до жодних робіт не братимуться.
Нині, за словами голови РДА, є Постанова Кабміну про виділення коштів з державного бюджету, щоб завершити вивезення гексахлорбензолу, моніторингові дослідження та на вирішення проблем Домбровського кар’єру. Згідно із інформацією, оприлюдненою на сайті Мінекології, із держбюджету виділять 151 млн. гривень, причому всі кошти — на Домбровський кар’єр. Голова РДА не взявся прогнозувати, скільки часу має місто до розгортання незворотної екологічної катастрофи, після якої розсоли із кар’єру потраплять у водоносні горизонти та річку Лімницю. За словами Василя Петріва, до водоносних горизонтів залишилося 6 метрів.
Гексахлорбензол повністю вивезуть з Калуша вже цього року. Фото з сайту Радіо Свобода
— Якщо повториться повеневий 2008 рік, то матимемо від сили 2-3 роки до катастрофи. Однак будь-які заходи даватимуть тільки тимчасовий ефект — до того часу, поки у Калуші не відновиться виробництво з переробки розсолів. Ми говорили про це міністру, подали свої пропозиції і напрацювання з інвесторами, — акцентував голова РДА.
Інша проблема, про яку доповіли міністру, — це проблема відселення людей із зони просідань земної поверхні. Нині Калуська РДА терміново готує дані про кількість мешканців, яких потрібно відселяти, та необхідне для цього бюджетне фінансування.
За попередніми підрахунками, для відселення мешканців сіл та міста із зони просідань потрібно приблизно 240 млн. гривень. Нині у небезпечній зоні перебувають 1009 будинків, 826 з них — у районі. Однак, районна влада має інший “рецепт” вирішення ситуації. Так, за словами Василя Петріва, 20 млн. тонн розсолів нині знаходяться у Домбровському кар’єрі, і ще 20 млн. тонн — закачані у шахтні пустоти. Через розщелини у землі у пустоти потрапляє прісна вода, яка робить розсоли менш концентрованими. Через це рідина розмиває ціляки.
— Шахтні пустоти рудників заповнені нещодавно, тому наслідків, тобто — великих просідань земної поверхні, поки що не було. Проте, не виключені раптові просідання, як це вже траплялося на вул. Пархоменка. Ми пропонували діяти на іншим методом, який а) зручніший для людей, яким не доведеться виселятися із нажитих місць; б) унеможливить просідання земної поверхні; в) звільнить велику кількість розсолів, якщо їх будуть переробляти на Калущині.
Метод “за Петрівим” полягає у тому, щоб заповнювати шахтні пустоти шлаками з Бурштинської ГЕС вперемішку з гіпсом і глиною. Тверда фракція витіснятиме з пустот розсоли, які потім можна використати у переробці. Відтак, можна уникнути деформації земної поверхні та — зекономити кошти.
До катастрофи залишилося всього 6 метрів. Фото з сайту govuadocs.com.ua
Місто проігнорували?
Попри те, що майже всі екологічно небезпечні об’єкти розташовані на території міста, міську владу при приїзді міністра фактично проігнорували. Ще у четвер мало хто у місті знав про приїзд міністра. Міського голови Ігоря Насалика у Калуші не було. До “екскурсії” по екологічно небезпечних об’єктах міста покликали лише представника районної влади. Хоча профільного заступника міського голови Оксану Табачук та представників від міста все ж запросили на нараду, яка відбулася в Івано-Франківській ОДА.
Між тим, урядова делегація побувала ще і на міському водозаборі. Якщо пощастить, то державним коштом вирішиться хоча б частина проблем Калуша із водозабепеченням. Сума, однак, значна.
— Водгосп України розробив проект берегоукріплення Лімниці, щоб не допустити потрапляння вод у Хотінське шахтне поле. Цей проект передбачає укріплення берегів — починаючи від впадання Чечви і закінчуючи залізничним мостом у Вістовій. Запропоновані заходи мають на меті не допустити повені на теренах Калущини. Це — великий проект, він коштує 159 млн. гривень. Цю пропозицію в області також розглядали, і міністр на це звернув увагу. Не знаю, щоправда, якими коштами це фінансуватиметься, — зауважив Василь Петрів.
Однак проект, навіть за умови, що він буде втілений у життя, не зніме загрози потрапляння розсолів у водоносні горизонти і засолення міського водозабору. На думку голови РДА, щоб не допустити цього, потрібно вирішувати проблему Домбровського кар’єру, як мінімум — робити фільтраційну завісу.
— За останніх 10 років, за підрахунками наших спеціалістів, у водоносні горизонти вже потрапило 780 тис. тонн солі. Це — багато, — підсумував Василь Петрів.