Міський голова Ігор Насалик вислухав музичний пікет. Сказав, що співали без фальші. Фото Юлії Баліцької Історія із оптимізацією музичних шкіл розпочалася у січні цього року — з появою на сайті міської ради проекту відповідного рішення. Від початку міська влада вела закриту інформаційну політику, тому вакуум, який утворився, спровокував значний конфлікт усередині громади. Збори колективів, зустрічі із міським головою та, зрештою, громадські слухання підтвердили: громада вимагає від влади залишити музичні школи у спокої.
Міська влада проявила наполегливість. Громада — аргументів не прийняла, адже влада на собі не зекономила жодної копійки. Найгірше те, що результат цього протистояння був наперед визначеним.
МІСЬКА РАДА ПРОІГНОРУВАЛА ГРОМАДСЬКУ КОМІСІЮ
Компроміс, здавалося, був знайдений 2 тижні тому, коли секретар міської ради Олександр Челядин висловив ідею створити громадську комісію у складі представників від усіх сторін.
Комісія мала детально вивчити та згладити гострі кути оптимізації. Не виносити питання на вчорашню сесію міському голові було рекомендовано за підсумками громадських слухань та засідання громадської ради. 5 березня розпорядженням міського голови було створено комісію із вивчення питання реорганізації музичних шкіл. Склад комісії одразу викликав сумніву щодо демократичності її формування. А події цього тижня засвідчили: скидається на те, що комісія — це тільки спроба створити завісу демократії.
Комісія спромоглася зібратися лише раз — на ознайомче засідання. Під час зустрічі «вилізло» так багато нюансів — юридичних та організаційних, що комісія «закопалася» у документах.
Тим часом міський голова Ігор Насалик виніс питання на сесію міської ради. Відтак, на доцільності подальшого існування та роботи громадської комісії можна поставити крапку. Єдиний позитив: у стінах міської ради, принаймні, замислилися над тим, як провести об’єднання законним шляхом.
Попри те, що в останні перед сесією дні комісія працювала у напруженому режимі, офіційних її засідань більше не відбулося. Хоча, зрештою, члени комісії сформували той перелік питань, на які мала б знайти відповідь міська влада перед тим, як пропонувати реформу. На сесії міської ради не відбулося ані звіту комісії про виконану роботу, ані висновків чи засторог щодо реформи, з якими члени комісії зіткнулися під час своєї роботи. Зрештою, голова комісії Володимир Сакулич навіть не просив надати йому слова.
ЦІНА ПИТАННЯ
Напередодні сесії міський голова Ігор Насалик для наглядної демонстрації суті конфлікту продемонстрував ксерокопії, на яких зображена скульптура Лоренцо Берніні «Гермафродит, що спить». Ксерокопії містили зображення скульптури у трьох ракурсах, з кожного ракурсу «малюнок» видається зовсім іншою особистістю. На ілюстрацію Ігоря Насалика надихнула коротка екскурсія до Парижу, яку він провів зі своєю дружиною, та візит до Лувру.
— У питання реорганізації музичних шкіл є різні думки та ракурси. Їх — кілька. По-перше, що ми хочемо зберегти: нумерацію чи колектив та учнів? По-друге, постанову Кабміну №100 ніхто не відміняв. А ми для деяких галузей бюджетної сфери маємо заробітну плату лише на 6 місяців. Минулого року у нас дефіцит бюджету становив 40 млн. гривень, а цьогоріч — 52 млн. гривень. Мене попередили: питання дотації навіть не розглядатиметься, якщо ви не проведете оптимізацію у галузі охорони здоров’я та у музичних школах. Можна на це все наплювати, але хто із вас готовий узяти на себе таку відповідальність? Адже зараз йдеться не тільки про колективи музичних шкіл, а про заробітну плату для всієї бюджетної сфери.
Провівши об’єднання, ми не втратимо дотацію, а колективи та учні — не постраждають, — запевняє міський голова Ігор Насалик.
Міський голова підтвердив, що, бажаючи скоротити музичні школи «технічним» шляхом, він би просто видав розпорядження, щоб привести штати у відповідність до бюджетного фінансування. Приміром, цього року на фінансування музичних шкіл із державного бюджету виділили майже 3,9 млн. гривень, а потрібно загалом 7,2 млн. гривень. З них — 6,9 млн. гривень — на заробітну плату. При цьому батьківська плата у системі фінансування діяльності шкіл становить усього 3%. Адже, за наведеними розрахунками, плата за навчання у музичних школах є нижчою порівняно із іншими школами в області. Кількість ставок в оптимізованій одиниці має зменшитися на 15,5. Проте, яке скорочення працюючих потягне за собою ця оптимізація — невідомо.
— У медицині — також реформа, — повідомив на спільному засідання депутатських комісій головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук. — За нашими нормативами, у нас штати заповненні на 85%, проте у нас зараз вимагають скоротити 30 посад та 55 ліжок. Шукаємо внутрішні резерви. Найперше — звільняємо сумісників. Потім радимося щодо наступних кроків. Нині вже скоротили 15 ліжок і видали наказ про скорочення 20 ліжок. Нам у медицині тільки на заробітну плату потрібно 72 млн. гривень, а на усі захищені видатки (енергоносії, заробітну плату, медикаменти, харчування) довели цифру у 68 млн. гривень. Медицина також може стати у «позу». Але яка із того користь?
Факти про те, що ситуація — невтішна — підтвердила і начальник фінансового управління обласної ОДА Галина Карп. Проте, вона прямо не відповіла на запитання депутатів, чи гарантуватиме оптимізація музичних шкіл отримання додаткової дотації із Державного бюджету, зауваживши, що є вимоги до виділення додаткової дотації, а реорганізація музшкіл — це прерогатива місцевої влади. Головна аргументація від області — Калуш за багатьма показниками перевищує середньообласні. І це не тільки плюс, але у деяких випадках — і мінус.
— Нині у Калуші 55,8 лікарняних ліжок на 10 тис. населення, при цьому по області цей показник становить 49,3; кількість штатних посад в охороні здоров’я — 185 при обласному показнику — 163,9. По музичних школах у Калуші видатки на 1 учня становлять 8,2 тис. гривень, а по області усередньому — 7 тис. гривень. Є різна мережа бюджетних установ, проте, вона має мати співвідношення до фінансового ресурсу, — повідомила Галина Карп.
Головний фінансист області інформувала: за дорученням Кабміну, до 1 липня має бути розроблені єдині соціальні стандарти для всіх областей України. Таким чином, має знятися питання диспропорції мережі бюджетних установ.
АРГУМЕНТИ «ПРОТИ»
Слабким місцем противників об’єднання музичних шкіл є відсутність у їхніх рядах юристів та фінансистів, які б могли аргументовано донести до міської ради інформацію про недоцільність реорганізації. Ось основні аргументи педагогів: об’єднання суперечить Закону «Про позашкільну освіту» та не відповідає Постанові Кабміну «Про затвердження порядку формування базової мережі закладів культури»; реформа позначиться на якості освіти, оскільки планується скорочення ставок, а звідси — і зменшення годин для занять із учнями, що, зрештою, може призвести до зменшення їхньої кількості; плутанина із юридичними адресами та дублювання відділів, які пропонує влада.
Член громадської комісії, викладач музичної школи №1 Андрій Винор зазначає, що згідно із міністерськими розрахунками, на 461 учня, які навчають у музичній школі №1, потрібно 99,66 ставки викладачів. Реально є 83 ставки, а при оптимізації планується скоротити ще 11 ставок.
Зрештою, щоб переконати міську раду не голосувати за об’єднання музичних шкіл, педагоги та батьки учнів прийшли до ПК «Мінерал», де відбувалася сесія міської ради. Однак така культурна акція протесту не вплинула на думку депутатів міської ради.
ДЕПУТАТИ ВІРЯТЬ ГОЛОВІ
Попри те, що проект рішення з’явився на сайті Калуської міської ради ще всередині січня, депутатський корпус проявив активність лише в останні дні перед сесією. У вівторок відбулося спільне засідання бюджетної, «гуманітарної» та правової депутатських комісій, а також — тимчасової громадської комісії. Депутати міської ради сприйняли доповідь тимчасової комісії досить агресивно, фактично вимагаючи результатів її діяльності, критикуючи за відсутність вагомих аргументів та юристів у складі комісії, яка була створена і сформована розпорядженням міського голови. Крім того, до розгляду питання більшість депутатів не була готова, оскільки не була ознайомлена ні із запропонованими структурними та штатними змінами, ні із проектом Статуту, ні — із фінансовими показниками. Проте, після спільного засідання того ж дня «гуманітарна» та правова депутатські комісії підтримали проект рішення міської ради про реорганізацію. Несподівано ідею міського голови підтримав і голова фракції НРУ у міській раді, член бюджетної комісії Роман Бігун:
— По досвіду 2012 року знаємо, що у вересні грошей на заробітну плату вже не було. Ніхто палець об палець не вдарив, а 40 млн. гривень у місто прийшли. І треба визнати, що це — заслуга міського голови. Може, і цього разу він щось зробить.
Нагадаємо, що у лютому Рада міської організації НРУ прийняла звернення до депутатів не голосувати за оптимізацію музичних шкіл та зобов’язала не голосувати депутатів фракції НРУ.
На тому, що є сенс дочекатися єдиних соціальних стандартів, наполягав на сесії міської ради екс-народний депутат Євген Гірник. А також — перегляду бюджету на 2013 рік, адже варіант поправок уже розроблений у Кабміні. Також Євген Гірник звернувся до депутатів міської ради від імені колективу музичної школи №1.
— На вас лежить основна відповідальність і вас хочуть зробити крайніми. Не піддавайтеся на провокацію, — закликав екс-народний депутат.
Пропозицію відкласти розгляд питання про оптимізацію музичних шкіл висловили представники трьох політичних сил міської ради: «Свобода», «Батьківщина» та НРУ. Основна аргументація — це її відсутність або ж непереконливість. Політичні сили заявили про своє рішення на основі рішення депутатської фракції або групи.
Знайти інші варіанти вирішення питання запропонував і помічник народного депутата Ігор Очкур:
— Мінфін ще у 2012 році вказав міській владі на те, де можна економити. Приміром, у Калуші найбільший темп росту кількості працівників органів місцевого самоврядування: за 5 років — на 31 особу, або ж — на майже 17%. 5 січня міський голова видає розпорядження щодо оптимізації, яка зачіпає майже всі галузі — починаючи від стоматполіклініки і закінчуючи фінуправлінням міської ради. Проте, там немає апарату виконавчого комітету. Тому пропоную вивести 1 музичну школу із підпорядкування галузі культури і — ввести до освіти. Таким чином, місто зможе показати справжню оптимізацію у культурі міста.
Зрештою, на сесії могли висловити свої аргументи всі бажаючі. Але, скидалося на те, що це — просто затягування часу. Уже на початку засідання міський голова відзначив рекордну явку депутатів.
Голосування щодо музичних шкіл вирішили поставити на поіменне голосування. На цьому наполягали не лише окремі депутати, але і сам міський голова. У підсумку 30 депутатів підтримали ідею реорганізації. При цьому «за» реорганізацію проголосували депутати фракції УП, двоє депутатів від фракції БЮТ — голова фракції Роман Боднарчук та член фракції Ігор Біць. Ще двоє «бютівців» — проголосували «проти», Богдан Сасник — утримався. «Проти» об’єднання голосувала і фракція НРУ у міській раді. Щоправда, голова фракції Роман Бігун та член фракції Алла Терещенко утрималися. Також не підтримали реорганізацію ВО «Свобода» та «Фронт змін». «За» голосували міський голова Ігор Насалик та секретар міської ради Олександр Челядин.
Попри те, що міська рада підтримала рішення про об’єднання, нині залишається ще ряд юридичних нюансів. Приміром, як існуватиме новостворена школа без ліцензії та атестації? Загалом історія із об’єднанням музичних шкіл свідчить про відсутність стратегії у цьому питанні з самого початку. Скидається на те, що міській владі не цікава ця тема, і реорганізація має відбутися будь-яким шляхом, навіть, якщо деталі та юридичні нюанси доведеться залагоджувати постфактум.