Ведучі програми Юля Юзьків та Оксана Лісовська шукають нові запахи міст Прикарпаття Уже звичними стали передачі, де міста показують. А ось таких, де міста вгадують на запах, — навряд чи знайти. Тому, напевне, авторки і ведучі проекту “Країна на запах” Оксана Лісовська і Юлія Юзьків роблять роботу, яку навряд чи можна зустріти на інших місцевих і центральних телеканалах. За задумом, одна з ведучих представляє місто чи район, тобто, вирішує, які цікаві запахи показати своїй колежанці, що з зав’язаними очима мусить вгадати не тільки запах, але і місце, і місто, яке може так пахнути. Дівчата вже встигли “обнюхати” Івано-Франківськ і Микуличин, Богородчани і Городенківщину. Дійшла черга і до Калуша.
Оксану Лісовську калушани знаються як керівника вокальної студії “Ліра”, що діє при ПК “Мінерал”. Тож, вгадувати рідне місто довелося саме їй. Оксана переконує: саме пам’ять запаху може нагадати про колись пережиті емоції.
— Як і всі божевільні ідеї, ідея цієї програми прийшла несподівано. Навіть не прийшла, а прилетіла. Як я жартую з цього приводу, “вітром в голову надуло”... Спробую пояснити. Їхали ми у “бусику” із відчиненим люком трасою Івано-Франківськ — Феодосія (може, траса називається й по-іншому, але для нас — саме так). І, поміж жарти, обговорювали плани короткотривалого відпочинку на морі, вдихали довколишні аромати (люк, нагадую, був відкритим). Коли ми черговий раз висловили припущення, що воно таке пахне за вікном, і, подивившись, виявили, наскільки помиляємося (рілля — як гриби, сосновий ліс — як парфуми...), раптом зрозуміли, як це цікаво — впізнавати речі та місця лише за їхніми ароматами, без візуалізації. Уже потім, попиваючи чай на терасі однієї з франківських кав’ярень, ми придумали концепцію того, що згодом з’явилося на екрані телебачення “Галичина” як програма “Країна на запах”, — каже ведуча передачі Оксана Лісовська.
Юлія Юзьків шукала запах й у майстерні калуського художника, члена НСХУ Ореста Костіва
Проте, як виявилося, навіть відомі і дуже впізнавані запахи із зав’язаними очима впізнати не дуже легко. Тим паче — асоціювати їх із певним містом. А особливо, коли є бажання подати місто під абсолютно несподіваним ракурсом. Саме так вирішили ведучі передачі, коли вирушали у Калуш.
Тому відразу відмовилися від “хімічних” запахів. Проте, надибали у Калуш і пекарню і студію художника, і навіть — взуттєву майстерню. Про їхнє існування знають чимало калушан. Проте, навряд чи хтось пов’язав би Калуш саме з їхніми запахами.
— Місто у мене, на жаль, асоціювалося з дитинства все-таки із запахом “хімії”. А ще — специфічний запах школи. Туди мене не повели. А, зрештою, запахи були доволі несподіваними, хоча були моменти, що я практично говорила, де я, але не знала, наскільки мала рацію, — ділиться враженнями Оксана Лісовська.
— Оскільки Калуш — це рідне місто Оксани Лісовської, то мені було цікаво, чи впізнає вона його з зав’язаними очима. Але ж рідне місто — це завжди багато спогадів і асоціацій, можливо, навіть не зрозумілих сторонній людині. Мені, до прикладу, було дивно, коли у музеї вона сказала, що відчуває запах рідної батьківської хати. А скільки спогадів у неї пов’язано з запахом шкіряного взуття! Це була справжня екскурсія у світ 90-х! А ще ми здійснили маленьку подорож у світ пекарського мистецтва. І хоча пекарні є у кожному куточку нашої області, я впевнена: калуський хліб пахне по-особливому! — каже ведуча передачі Юлія Юзьків. — Усі, навіть за межами нашої області, знають, що Калуш — місто нафтохімічної промисловості і всього, що з нею пов’язане. А у нас вийшов Калуш без хімії. Ну, майже без хімії. Місто з цікавою історією і давніми культурними традиціями. Місто з ароматом кави і кардамону. А ще — із запахом здобної випічки, шкіряного взуття, кедрових статуеток і пожовклих від часу рукописів. Не вірите — побачите самі! Програма “Країна на запах” вийде в ефір у суботу та неділю, 30-го і 31-го березня, відповідно, о 14:10 та о 15:35 і 20:00.
Тож, калушанам варто принюхатися до рідного міста. Адже запахи можуть привести до правильного місця у правильний час. І навіть — знайти потрібну людину. Тож, навесну, коли місто заполонить злива нових свіжих запахів, може, і місто, так пахнучи, зміниться на краще.
