ТБ “зірвало” обласну раду

Конфлікт між колективом обласного телебачення «Галичина» й Івано-Франківською обласною радою перейшов у свою активну фазу під час засідання сесії 29 березня. Попри всі очікування, методи, якими депутати намагалися висловити недовіру генеральному директору телебачення Ользі Бабій, перейшли всі межі. Через штовханину на трибуні і зашкал емоцій голосування таки не відбулося. Проте, «дати ходу» питанню можуть у будь-який момент, і найбільш прикро, що своє слово, фактично, не може сказати колектив самої «Галичини», який до зміни керівництва ставиться доволі критично.

Про те, що засновника і багаторічного керівника ОТБ «Галичина» Ольгу Бабій намагаються змістити із посади, стало відомо у журналістських колах області близько місяці-двох тому. Аргумент: Ольга Бабій, нібито, «засиділася» на посаді, адже від часу засування телебачення у 1991 році незміно ним керує, навіть, перетнувши межу пенсійного віку, а на її посаду, нібито, претендують більш політично правильні люди: депутати обласної ради від ВО «Свобода» Ярослав Ткачівський і — від ВО «Батьківщина» Василь Артим. Поговорюють і про ще одного претендента, принаймні, на суттєве підвищення. 29 березня заступив до виконання обов’язків депутата від ВО «Свобода» журналіст обласного телебачення Іван Харук.


29 березня в історії «Галичини»

Попри те, що Ольга Бабій представила звіт про роботу телебачення, аргументів, чому її роботу вирішили визнати незадовільною, присутні на сесії так і не почули. Хоча першою прозвучала пропозиція «нашоукраїнця» Петра Шкутяка про проведення поіменного голосування і визнання звіту задовільним, у часі, відведеному регламентом обласної ради для запитань, «свободівець» Василь Попович, фактично, викриком запропонував приймати рішення шляхом таємного голосування. Василь Артим запропонував визнати звіт гендиректора незадовільним, відсторонити Ольгу Бабій від виконання обов’язків із подальшим звільненням. Аргументів проти роботи Ольги Бабій на сесії так і не почули. Тож, наступні три години у сесійній залі відбувалося «кіно»: штовханина і блокування трибуни, перерви, наради голів фракцій й емоції.

— Депутатський корпус при розгляді такого важливого для області питання порушив одразу декілька європейських стандартів та процедур, до яких так прагне. Зокрема, хоча депутати і мають право вносити свої пропозиції до відповідних проектів рішень прямо на пленарному засіданні, але загальні стандарти публічної політики вимагають оприлюднення вмотивованості. Тому при звільненні керівника потрібно чітко розповісти громаді про причинно-наслідкові зв’язки. Для того, щоб виборці розуміли, чи рішення є політичним чи управлінським. Крім того, якщо проаналізувати запис пленарного засідання, то Василь Попович подав свою пропозицію у період, коли депутати ставлять запитання, і перша пропозиція після запитань була від Петра Шкутяка. Адже саме він стояв тривалий час перед мікрофоном. Тому його ініціатива повинна бути першою на розгляді і депутатський корпус зобов’язаний за неї голосувати, — проаналізував ситуацію політолог Тарас Случик. — Оскільки це питання є суспільно важливим та може кардинально вплинути на інформаційне середовище області, то громада має знати, у кого з місцевих обранців яка позиція. Депутатському корпусу треба брати на себе відповідальність і публічно заявляти про свою позицію та звітувати за дії. Якщо ми критикуємо чиєсь рішення, то обов’язково пропонуємо альтернативне. Якщо критикуємо управлінця, то пропонуємо громаді та колегіальному органу альтернативного кандидата.

Таємне голосування силами «нашоукраїнців» Петра Шкутяка і Володимира Олійника вдалося «зірвати». Депутати вимагали слова безпосередньо на трибуні, вириваючи мікрофони. У залі відімкнули чи не всі гучномовці. Настав повний колапс, який завершився скликанням наради голів акцій. Після неї відмовилися брати участь у голосуванні, зокрема, фракція партії «Наша Україна», «УДАР», УНП, Народної партії і Партії регіонів. Депутати банально не набрали голосів для затвердження форми бюлетеню для таємного голосування. Тепер воно має повністю і спочатку пройти всю процедуру розгляду обласною радою.

Тож, більшість в облраді, фактично, продовжує тримати керівника телебачення «на гачку». Адже, за будь-якої нагоди, питанню без проблем дадуть ходу. Особливо, якщо зважати на майбутні президентські вибори 2015 року й особисті амбіції певних людей, які бачать себе серед кандидатів на місце директора ТБ. А ще — на прогнозоване майбутнє роздержавлення ЗМІ, коли уже принциповим стане те, хто буде керувати ним на момент роздержавлення. Про повторний розгляд питання на нступній сесії обласної ради вже заявив депутат від «Свободи» Василь Попович.

Відразу по тому, як у сесійному засіданні оголосили перерву на кілька хвилин, Ольга Бабій втратила свідомість. Медики, які прибули до адмінбудівлі, забрали жінку у тяжкому стані до реанімації.


Цивільно-правові перспективи

Найбільшим заручником у цій ситуації залишається колектив «Галичини».

— Колектив запитує, чому не названі причини, за якими роботу генерального директора визнано незадовільною? Чому впродовж 21-го року колектив, ніби, успішно, працював? Як можна визнати роботу незадовільною, якщо перевірки із КРУ, і з Нацради з питань телебачення і радіомовлення визнали роботу задовільною. Виникає питання: як буде працювати колектив, який буде незгідним із призначеним керівником? — наголосив на засіданні сесії обласної ради головний редактор ОТБ «Галичина» Ярослав Гнесь.

А вже з початку цього тижня «галичани» почали вести активну інформаційну кампанію проти зміни керівництва таким шляхом, як цього хоче обласна рада. На інтернет-ресурсах й у соціальних мережах поширені ролики і заклики, журналісти активно коментують усі пропозиції щодо поліпшення їхньої роботи і їхнього становища.

Упродовж 20-и років Ольга Бабій незмінно очолювала телебачення, знаходячи спільну мову, вочевидь, із кожним новим керівництвом області. Проте, чому колектив так і не був наділений статусом співзасновника ТБ, може свідчити якраз про те, що гендиректор, можливо, побоювалася підступу зсередини колективу.

Хоча, наприклад, такий статус має трудовий колектив друкованого ЗМІ обласної ради — газети «Галичина».

— Ситуація, коли трудовий колектив є у співзасновниках, дозволяє дуже ефективно захищати права кожного працівника. Крім того, такий статус є щитом у сенсі забезпечення редакційної незалежності. У більшості випадків це практично необхідна передумова для того, аби ЗМІ інформував, а не агітував і пропагував за тих, хто при владі. Адже, трудовий колектив має таке ж право голосу при вирішенні ключових питань, як й інші засновники — ради та/або державні адміністрації. Це — гарантія самоврядування. Треба, щоб колектив у такому статусі, як співзасновник, з’явився у 1990-х роках, коли законодавство дозволяло це робити. На сьогодні, на жаль, законодавство такої можливості не передбачає зовсім. Якщо раніше були положення, які передбачали, що трудовий колектив є суб’єктом (учасником) правовідносин під час заснування ЗМІ, то, після набуття чинності новими Господарським та Цивільними кодексами України, іншими законодавчими актами, засновниками можуть бути лише фізичні та/або юридичні особи. Отже, ті ЗМІ, у яких є трудовий колектив, як співзасновник, можуть працювати далі у такій формі, а ініціювати входження колективу зараз у такому статусі — неможливо, — констатує медіа-юрист Олександр Бурмагін.

Відразу після подій 29 березня у соціальній мережі «Фейсбук» створена  група під назвою «Ідеї для телебачення «Галичина». Проте, більшість із дописувачів групи сходиться на думці, що слід змінити не так керівника, як творчу схему роботи колективу. Наприклад, пропонують запустити нові проекти, політичні ток-шоу, і навіть — перейти на формат суспільного мовлення.

З іншого боку, можна знайти і чимало інших методів, як досягти компромісу між колективом, засновником і керівництвом телебачення. Якщо запропонувати гідну, а, головне, молоду і незаангажовану кандидатуру на посаду керівника, і при цьому — посилити роль редакційної ради, створити інші наглядові органи. При цьому, запропонувавши нинішньому генеральному директору очолити один із них.

Однак, події на сесії Івано-Франківської обласної ради дали зрозуміти, що навряд чи більшість в обласній раді відпустить від себе такий потужний засіб для формування громадської думки як ОТБ «Галичина». І — при цьому не погребує жодними засобами, як би далеко за етичні, моральні, а, може, і законні рамки вони не заходили.
Зараз «галичинам» як ніколи важливо усвідомити, як поєднати творчу роботу із відстоюванням позиції колективу, який поки що, на щастя, одностайний.


Олександр БУРМАГІН, медіа-юрист ГО «Інститут розвитку регіональної преси»:

— Колектив, загалом, може використовувати, так звані правові та громадські дії. Для того, аби визначити правові, треба, у першу чергу, проаналізувати Статут телеканалу, яким чином там прописано процедуру обрання та звільнення керівника. Варто подивитись інші повноваження саме трудового колективу, і використовувати їх на повну. Крім того, треба вивчити питання трудових правовідносин, які там є можливості. Тобто, за контрактом працює керівник чи на загальних умовах, визначити стратегію дій у цьому напрямку. Тому що, «протиснути» рішення — це тільки півсправи. До речі, саме рішення облради, якщо його буде ухвалено з порушенням процедур або іншими порушеннями, можна оскаржити до суду і призупити його дію. Ну, і в арсеналі колективу безліч можливостей для реалізації громадських дій. Усе тільки залежить від креативу, натхнення та наполегливості. Те, що велика кількість працівників прийшла на сесію — одна з форм саме таких дій. А можна ще намалювати плакати і зробити дуже якісну виставу. Відкриті листи, мітинги і пікети, зробити програму на телеканалі присвячену проблемі, підтягнути авторитетні громадські організації тощо. Можливостей є безліч.

Андрій ОЗОРОВИЧ, журналіст радіо «Західний полюс»:

— Єдине, у чому я стовідсотково переконаний, — так звані «державні» ЗМІ у нинішній формі просто не мають права на існування. Зміни у статуті, які б дали редакції більшу організаційну, творчу, фінансову свободу, мабуть, зараз виглядає фантастично. Влада, на жаль, далека від усвідомлення того, що саме вона є слугою народу, а не навпаки. Як наслідок — влада не може діяти у площині суспільних інтересів настільки, наскільки могла б. В умах депутатів, чиновників, немає усвідомлення того, що державна власність — це власність народу, а не владних інституцій. Нам в голову вбили стереотип про те, що раз канал у державній власності, фінансується з бюджету, то він повинен бути виключно провладним, а керівництво та журналісти, відповідно, мусять бути підконтрольними владі.

Насправді ж, якщо розібратися, — бюджет формується з податків, сплачувати які повинен кожен громадянин країни. Відтак, усі державні ЗМІ мають бути суспільними. І звітуватися, в першу чергу, такі ЗМІ повинні не перед купкою чиновників, а перед суспільством. Насправді для того, аби це стало реальним, зовсім не потрібно чекати якихось рішень згори, законів про суспільне мовлення. Достатньо просто певним чином змінити статут. Чи готові на це піти депутати, чи мають у собі сили відмовитися від «рупора» на користь громади — питання риторичне. Та і сам колектив каналу теж може виявитися не готовим до кардинальних дій. Бо тоді їм доведеться набагато більше працювати над власним продуктом, роблячи його не лише інтелектуально-патріотичним, а і популярно-комерційним. А ця задача — дуже складна.

 

Ігор МАСЛОВ, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області:

— За період з серпня 2011 року (відколи я працюю представником Національної ради) на обласному телебаченні «Галичина» ми провели 3 перевірки діяльності (відповідності ліцензійних показників фактичним показникам). Можу сказати, що за результатами цих перевірок серйозних відхилень від ліцензії у роботі компанії зафіксовано не було. Безперечно, були зауваження до виконання програмної концепції, але це, я підкреслюю, — зауваження. І вони не говорять про те, що Івано-Франківське ОТБ «Галичина» працює з порушеннями. Як Ви знаєте, не помиляється тільки той, хто нічого не робить.
Щодо діяльності компанії можу ще повідомити наступне – після отримання цифрових ефірних ліцензій на 5-й (регіональний) мультиплекс, ІФ ОТБ «Галичина» перша в області розпочала мовлення в DVB T-2 і на даний час має ліцензію з найбільшим покриттям на території нашої області. Те, що компанія стала переможцем у всіх конкурсах, говорить про рівень її роботи та оцінку зі сторони Національної ради.