Якщо ще недавно максимальна швидкість машинки була 1,5-2 метри на секунду, то сьогодні це вже 5-7 метрів Саме сюди виставляють роботів. Але не таких, із руками, ногами, та головаою у формі квадрата. Це — машини, із сотнями механізмів та схем. А самі перегони найбільше наближаються до змагань «Формула-1».
— Попередні етапи чемпіонату з перегонів роботів «Roborace» відбулися у Тернополі, у Коврові (Російська Федерація), Чернівцях та Львові, — розповідає організатор змагань завідувач кафедри комп’ютерної та програмної інженерії «Галицької академії» Степан Мельничук. — Тепер змагання відбуваються по-новому. Адже машинки стали більш досконалими й не мають взагалі зовнішнього керування».
Тому в перегонах «Roborace» все, як на справжніх автозмаганнях.
— За найкоротший проміжок часу робот повинен пройти визначену 20 кіл від старту до фінішу, обходячи інших металевих «суперників» та не виїжджаючи за межі траси, — пояснюють правила перегонів білоруські учасники змагань. — Бачите, кола траси виділені чорною лінією, а її межі визначені бортами. Перешкоду чи суперника можна обійти з будь-якої сторони. Замість водія машиною керує штучний інтелект —мікропроцесор, а вбудовані датчики дозволяють їй аналізувати умови на трасі і самостійно приймати рішення, як зреагувати на перешкоди, уникнути зіткнень і вписатися у повороти.
А глядачі аж підстрибують на своїх стільцях — так хочеться на машини подивитися, які з кожним роком роботи стають швидшими і мудрішими. «Дивися, дивися, ї-ї-ї-їде!», «Обган-я-я-є, червона» «Най-кра-щий Львів, най-кра-щий Львів!», — чулося звідусіль.
— Учасники самостійно повинні підготувати робота, взявши за основу готове шасі або ж розробити його самостійно,—розповідає «Експресу» про тонкощі змагань доцент кафедри комп’ютерної інженерії «Галицької академії» Микола Козленко. — Окрім вибору платформи, команди повинні обладнати робота підсистемою електроживлення, а також «інтелектом», який і буде керувати рухом машини, розпізнавати маршрут, обирати оптимальну швидкість та оминати перешкоди. Таким чином, всі макети машин-роботів є оригінальними, оскільки конструкцію, технічні рішення, програмне забезпечення розроблено молодими конструкторами.
Команда “Галицької академії” вразила глядачів абсолютно оновленим парком роботів
Також ті, хто хоче, аби їхні машини взяли участь у перегонах, мають самостійно розробити своєрідний алгоритм роботи пристрою, обрати комплектуючі і звести усе це докупи. А ще створити друковані плати, змонтувати компоненти і створити спеціальне програмне забезпечення для управління машинкою. До речі, успіх «виступу» робота залежить від надійності системи живлення, довговічності двигунів та застосованої моделі чи методу розпізнавання ліній і перешкод, щоб орієнтуватися на трасі.
Новинкою івано-франківських змагань став масовий старт, адже колись такого не можна було зробити. А тепер по команді, як на справжніх перегонах, виїжджають всі разом. І якщо ще недавно максимальна швидкість машинки була 1,5-2 метри на секунду, то сьогодні це вже 5-7 метрів. Окрім того, у івано-франківців була потужна технічна перевага: єдина машина серед усіх механізмів на змаганнях, що має повний привід на всі чотири 4 колеса, спеціальну систему, що дозволяє відслідковувати перешкоди на відстані до трьох метрів. І це стало запорукою того, що вона не перевернулася і легко долала повороти.