Березень законотворчий

Партія регіонів уже другий місяць поспіль лідирує за кількістю зареєстрованих законопроектів. У березні 2013 року депутати фракції Партії регіонів зареєстрували 86 проектів законів та постанов різного спрямування. На другому місці — ВО “Батьківщина”, яка зареєструвала 64 законопроекти. Березень для “Свободи” і “УДАРу” виявився найбільш продуктивним місяцем у законотворчості. Депутати від ВО “Свобода” зареєстрували у Верховній Раді 20 проектів законодавчих актів (11 законопроектів і 9 проектів постанов), що є найбільшим їхнім показником за останні 4 місяці. Депутати фракції “УДАР” зареєстрували 17 законодавчих актів (12 законопроектів і 5 проектів постанов), що теж є найвищим показником за кілька перших місяців законотворчої роботи депутатів “УДАРу”. Найменш активною у законотворчості була Комуністична партія України, яка зареєструвала у березні всього 13 законопроектів.

Галузі та питання, якими найбільше переймались депутати, відрізнялись залежно від фракції. Партія регіонів була зорієнтована на законотворчу діяльність у сфері економіки, фінансів та господарювання і зареєструвала 38 профільних законопроектів. Цією ж темою найбільше переймалась і ВО “Батьківщина”: було зареєстровано 23 законопроекти. Серед пріоритетів “Свободи” — екологічна ситуація (9 законопроектів). “УДАР” займався правоохоронною системою (8 законопроектів). КПУ зосередила законотворчу активність на питаннях соціальної політики та стандартів (6 законопроектів), як і позафракційні депутати (14 законопроектів).

Найбільш активними законотворцями виявились два представники “Батьківщини”, а саме — Арсеній Яценюк (22 законопроекти) та Павло Петренко (21).

ШКВАРИЛЮК “У ПАРІ” ІЗ ЯЦЕНЮКОМ

Володимир Шкварилюк (ВО “Батьківщина”) — чи не найактивніший нардеп-законотворець із Прикарпаття. Цікаво, що головний “фронтовик” області левову частку законопроектів написав у співавторстві із керівником фракції Арсенієм Яценюком.
Зокрема, Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Андрій Пишний та Володимир Шкварилюк виступили з ініціативою внести зміни до порядку постачання природного газу населенню України. Депутати пропонують забезпечити річний обсяг споживання природного газу для населенням України за рахунок природного газу, що видобувається на території України і в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України; створити страховий запас природного газу для забезпечення безперебійного постачання його на потреби населення.

Також Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Степан Кубів та Володимир Шкварилюк  переймаються посиленням відповідальності за дискримінацію у сфері праці залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками. На думку авторів, така дискримінація повинна тягнути накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ці ж депутати, зокрема, зареєстрували зміни до Кримінального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я. Парламентарі пропонують запровадити кримінальну відповідальність за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих виробів медичного призначення або фальсифікованої медичної техніки; контрабанду фальсифікованих виробів медичного призначення чи фальсифікованої медичної техніки; проведення клінічних випробувань виробів медичного призначення чи медичної техніки без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта чи інші тяжкі наслідки.

ПЕРШИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ СІКОРИ — ПРО ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ

Мажоритарник із Прикарпаття, представник ВО “Батьківщина” Володимир Купчак (ВО №84 із центром у Тисмениці) має загалом 2 зареєстровані законопроекти. Зокрема, у березні спільно із трьома колегами зареєстрував законопроект щодо пріоритетного права на оренду земельної ділянки у разі купівлі будівлі або споруди, які на ній розміщені. Законотворці зазначають, що чинне законодавство не забезпечує принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об’єктів нерухомості, які на ній розташовані. Тому парламентарі, серед іншого, пропонують встановити стислі терміни (до 10 днів) та процедуру повідомлення орендодавця земельної ділянки про зміну власника нерухомості, щоб ті мали можливість укласти відповідні угоди.

Ці ж депутати також подали законодавчу ініціативу щодо надання фінансової підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які провели будівництво або реконструкцію тепличних комплексів. Автори пропонують надавати компенсації з боку держави частини витрат за проведене будівництво або реконструкцію тепличних комплексів для вирощування у закритому  грунті овочів та розсади овочевих культур та грибів.

Про законопроекти інших прикарпатських нардепів — представників “Батьківщини” — у звіті ОПОРи не йдеться.

Проте, як стало відомо “Вікнам”, перший законопроект у співавторстві із представниками інших фракцій 22 березня зареєструвала нардеп Ольга Сікора (ВО №85 із центром у Калуші) — “Про зелені насадження міст та інших населених пунктів”.

Ціль даного законопроекту — визначення правових основ утримання, охорони та відновлення зелених насаджень з метою забезпечення прав громадян на життя у сприятливому оточуючому середовищі та захисту зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Як ідеться у пояснювальній записці до законопроекту, його впровадження не потребує додаткових коштів із Державного бюджету.

Досі жодного законопроекту не зареєстрував інший представник “Батьківщини” із Прикарпаття — нардеп Анатолій Дирів (ВО №86 із центром у Долині).

Відстають і представники “Свободи” із Прикарпаття. У звіті ОПОРи йдеться тільки про Руслана Марцінківа, який запропонував законодавчо закріпити необхідність сплати замовником будівництва в повному обсязі коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту — перед прийняттям об’єкта будівництва в експлуатацію. На думку автора, прийняття закону сприятиме наповненню бюджетів органів місцевого самоврядування.

Позафракційний Юрій Дерев’янко (ВО №87 із центром у Надвірні), зокрема, розробив проект змін до Цивільного кодексу, які стосуються встановлення граничних сум розрахунку готівкою. Інший законопроект депутата зобов’язує близьких родичів високопосадовців щорічно декларувати  майно, доходи, витрати та фінансові зобов’язання. У свою чергу, державні службовці у власних  деклараціях будуть зобов’язані зазначати відомості про цих осіб. Перелік осіб, які належать до близьких родичів, автор проекту  пропонує достатньо широкий: подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки тощо.

Позафракційний Олесь Доній (ВО №88 із центром у Коломиї) у співавторстві зареєстрував проект щодо державної експертизи обставин появи у недержавній власності археологічних предметів.

Євген МАГДА, політичний експерт:

— Кількість законопроектів не є показником, який свідчить про ефективність народного обранця. Це — якщо коротко. Бо можна продукувати масу мотлоху, який не буде ухваленим ніколи. Показником може бути лише кількість ухвалених законів, які написав той чи інший парламентарій. Парламент сьомого скликання на 2/3 складається з новачків, тому їхній законотворчий зуд — природній. На мою думку, Верховна Рада не має перетворюватися на конвеєр, а політики — хизуватися кількістю зареєстрованих законопроектів.

Тарас ЛУТЧИН, політолог:

— А чи є показником для вчителя середня оцінка його учнів, чи для лікаря —кількість операцій, проведених ним? Звичайно, що так. Тому і законодавча ініціатива — це прямий показник роботи нардепа. Тому що, буваючи на окрузі чи спілкуючись із виборцями (яким він свого часу надавав обіцянок), депутат усі пропозиції та зауваження повинен якось реалізувати. Аналізуючи різні сфери і спостерігаючи недопрацювання, депутат також повинен впливати на ситуацію (ну, звичайно, якщо він у цьому компетентний). Відтак, про це свідчить кількість законодавчих ініціатив, які він пропонує своїм колегам-парламентарям до розгляду. Як на мене, законотворча діяльність — це таке собі “домашнє завдання” депутата.

Тарас СЛУЧИК, політолог:

— Кількість зареєстрованих законопроектів чи постанов не є безумовним показником ефективної роботи депутата та фракції. Адже зареєструвати проектів можна багато, але питання — у їхньому змісті та обгрунтованості. Та й чи підтримують пропозицію депутата його колеги? Бо поки ініціатива не стала Законом, то результату —немає. Хоча, якщо депутат не проявляє жодної активності, то взагалі постає питання: що він робить у будинку “під куполом”? Тому кількісна законотворча діяльність — це лише один із показників діяльності народного обранця. Тому треба ще враховувати його діяльність у комітеті, зустрічі з виборцями, ефективність використання бюджетних коштів та позицію щодо важливих суспільних проблемах.