"Імпульс" уже був у Лас-Вегасі. Фото з архіву колективу 2011 року До речі, у студії «Імпульс» займається всього 22 дітей. У столиці виступали восьмеро: чотири дівчини і чотири хлопці віком від 14-ти до 18-ти років. Причому п’ятеро з них танцювали у колективі нетривалий час, а двоє взагалі перейшли з іншого колективу, але діти настільки талановиті, що показали у столиці клас.
— Хіп-хоп — це частина глобальної молодіжної субкультури, яка з’явилась у США в кінці 1970-их в середовищі афроамериканців, — розповідає керівник колективу, суддя національної категорії Сніжана Полянська.— Саме поняття «хіп-хоп» першим почав вживати популярпний діджей в Південному Бронксі Африка Бамбаатаа. Часто танці в цьому стилі ставали альтернативою… вуличним бійкам та й взагалі злочинності. А танцювальні змагання—батли допомагали молодим людям та підліткам вихлюпувати емоції в танці.
У Києві настільки все було сповнене позитивною енергетикою та доброзичливістю, що ми не могли погано станцювати. Хочу відзначити, що Раніше українці не мали можливості брати участі в світових змаганнях, але тепер через те, що у нас відкрилося представництво організації «Hip-Hop International» ми можемо поїхати у Лас-Вегас.
— Що особливого ви показали, аби перемогти?
— Є певні правила, за якими має бути поставлена композиція. У ній має бути кілька стилів хіп-хопу. Якщо під час змагань хіп-хопери продемонструють кілька підстилів, то за це вони отримують додаткові бали та більше шансів перемогти. Проте можна чисто й технічно, а основне із шаленою енергетикою, показати класику та бути першими. У нашій постановці були хаус, хіп-хоп, хаус-вакінг, локінг. Так, локінг — це чіткі та швидкі рухи рук, що поєднані з м’якшими рухами ніг. А ось «вакінг» треба, якщо можна так сказати, танцювати руками. Різко, чітко, швидко.
— Поїздка до США справа відповідальна, як і скільки ви тренуєтеся?
— На тих танцівників, які їдуть до США, покладена велика відповідальність — захищати честь держави. Вони тренуються по п’ять-шість годин в день, відточуючи техніку. А ще має бути добра фізична підготовка, тому наші хіп-хопери щодня бігають по кілька кілометрів, качають прес, віджимаються. А далі все залежить від танцювальної та спортивної фортуни.
Наша поїздка буде третьою, дуже хочемо потрапити у півфінал, адже, зрозумійте, там немає сильніших і слабших команд. Кожна країна презентує най- найкращих. Ось, скажімо ми виступали після команди з Нової Зеландії, яка стала найкращою в світі. Ми раді, що Україну тепер знають. Нас підтримують різні країни.
— Що дасть «імпульсівцям» чергова участь у всесвітньому чемпіонаті?
— Під час змагань судді ретельно придивляються до танцівників, а згодом пропонують їм участь у відомих світових колективах. Якби хоча би хтось один х івано-франківців зумів вибороти таке право, ми були би безмежно щасливі. Окрім цього, поїздки до США це можливість побувати на майстер-класах провідних хореографів світу, зірок хіп-хопу.
