Навколо світу... через Коломию

Подорож навколо світу… Хто не мріє про таке? Але чи хтось бачив у своїх мріях подорож навколо світу на велосипеді? Навряд чи таких людей знайдеться багато, а сміливців, які перетворюють амбітні задуми у реальність взагалі одиниці. Йде за своєю мрією й відчайдух на ім’я Свен Екардт з Німеччини. З велосипедом він пов’язує все своє життя. Каже, що одружений на ньому, а на знак вірності носить на зап’ясті частину ланцюга від ровера.
Переглядів: 531
За словами Свена, мама підтримує синів стиль життя, але батько вважає, що йому слід зайнятися серйозною справою.

У квітні він навідав всіх своїх  друзів і родичів, а вже з травня розпочав довгу подорож навколо світу на велосипеді. За день Свен долає від п’ятдесяти до вісімдесяти кілометрів – все залежить від погоди, напрямку і сили вітру, від ландшафту місцевості. Чоловік воліє їхати дорогами, де менший автомобільний рух. До речі, на велосипеді вирішив подорожувати, щоб не шкодити навколишньому середовищу, яке вже і без того потерпає від все швидших темпів розвитку глобалізації та індустріалізації.


Хоча за мету собі поставив об’їхати навколо планети, але в планах чоловіка є подорожувати не задля поставленого результату, а для задоволення від самого процесу. Тому обраний ним маршрут аж ніяк не можна назвати прямолінійним. Проліг він і через Коломию…


— Коли мені було десять років і я навчався в школі, один мій товариш весь свій вільний час присвячував велосипедові. Він хизувався скільки кілометрів проїхав за сьогодні і планував скільки має проїхати завтра, - згадує Свен з чого почалося його захоплення. – Спершу я просто хотів бути кращим від нього і долати більше кілометрів, тому і придбав велосипеда. В нас було свого роду змагання. Проте чим більше я катався, тим більше розумів, що катаюся не для того, щоб комусь щось довести, а просто тому, що мені це приносило задоволення.


На сьогодні Свенові вже 34 роки. За його підрахунками, він подолав більше ста тридцяти тисяч кілометрів, відвідавши практично всі країни Європи та подолавши смертельні пустелі північно-західної Африки. Більше семи тисяч кілометрів чоловік мав супутницю — кішку, якій, як стверджує велосипедист, таке дивне життя подобалося. Але, вочевидь, все ж набридло, оскільки вона втекла.


Німець має домівку неподалік  Дрездена. Він жив там разом з батьками. Має маленьку кімнатку на даху. Її всі стіни обклеєні фотокартками з попередніх подорожей. За словами Свена, мама підтримує синів стиль життя, але батько вважає, що йому слід зайнятися серйозною справою.


Чоловік мав заняття, яке приносило  задоволення і гроші. Він працював програмістом. Невеликі збереження в  банку і велосипед – це всі  статки. Каже, що для щастя більшого й не треба. Навіть навпаки – чим  менше маєш, тим менше треба, щоб  бути щасливим. Ось така життєва  позиція. Можливо, дивна для більшості  людей, які те й роблять, що ганяються  за матеріальними благами, але від  неї віє істиною. Взагалі після  спілкування зі Свеном склалося враження, що він мудрець і філософ, якого навчила дорога і кожен ним подоланий кілометр шляху.


Кожна мандрівка не обходилася без  цікавих зустрічей, курйозних моментів та часом не дуже приємних сюрпризів. Мандрівник (Свен наполягає, що він  є мандрівником, а не туристом) каже, що може розповісти десятки захопливих історій про кожну річ, які  можна з легкістю перелічити на пальцях  обох рук. А сам велосипед є  теж досить цікавим експонатом, який вже заслуговує на почесне місце  в якому-небудь музеї. Без звичних  передач та інших сучасних наворотів, але все ж надійний – німецька якість як не як!


Спочатку в чоловіка був телефон, велокомп’ютер (який фіксував кількість пройдених кілометрів, швидкість, час, відстань), кишеньковий комп’ютер (за допомогою якого міг зв’язатися з всесвітньою мережею Інтернет) та інші електронні засоби, які роблять сучасне життя комфортнішим. З часом щось в мандрівника ламалося, а щось просто губилося. Він помітив, що почав з легкістю обходитися без благ цивілізації.


Ночує здебільшого чоловік в  наметі десь поблизу дороги. До речі, дивлячись на вицвілий від, мабуть, спекотного африканського сонця  намет, на його десятки разів перемотані скотчем дуги, які натерпілися  сильних вітрів, хочеться запитати що далі кличе в дорогу, чи не хотілося хоч раз все покинути, осісти на місці і тішитися родинному затишку? – В мене не раз була криза, але тоді я просто зупинявся в якійсь місцинці на тиждень і чекав… чекав поки знову захочеться крутити педалі, - зізнався затятий мандрівник.


Харчується Свен лише вегетаріанською  їжею. Каже, що багато трав, які для  нас є бур’янами, для нього  вони є поживним обідом. Він має  спеціальну книгу, де є опис трав та їх ілюстрації. Тут доречно згадати, що улюбленим фільмом екстремала є «В диких умовах». Головний герой  цього фільму відрікся від усіх переваг цивілізації і подався у мандри, які завели його аж на Аляску. Там він помер від важкого отруєння рослинкою, яка була дуже схожою на їстівну на картинці в його книзі… Історія, яка лягла в основу фільму, реальна. Розповів про життя того хлопця щоденник, з яким він ділився всіма думками. На німця цей фільм так вплинув, що він теж вирішив завести щоденника та їхати куди очі поведуть.


Та все ж загальний план подорожі в Свена є. Після України він відвідає Молдову, Румунію, Болгарію, Грецію, Туреччину, Іран, Пакистан, Індію… Тоді в нас вже буде зима з глибокими снігами, а для Свена буде комфортна не спекотна погода на іншому кінці світу.