Валерій Твердохліб — один із небагатьох професійних реставраторів Прикарпаття Проект “Врятуймо скарби разом” стартував у 2009 році і є одним із найбільш успішних мистецьких проектів Прикарпаття. Можливо, через актуальність зацікавленість громадськості у тому, щоб проблема збереження сакральної спадщини Прикарпаття була постійно на вустах.
Проблема збереження пам’яток культури, творів мистецтва дедалі більше загострюється в Україні загалом і на Прикарпатті зокрема. З-поміж більш, ніж 2 млн. пам’яток, які потребують реконструкції, щороку відновлюють тільки 30 тисяч.
— Усі експонати, відновлені у рамках проекту, реставровані за музейним підходом. Адже реставрація — це не просто перемалювати твір. Тут ідеться не стільки про збереження вигляду твору, як про його консервацію із тими всіма змінами, які на нього наклав час. Тому на деяких експонатах — тріщини, відлущена грунтовка. Проте, ми не можемо це корегувати. Це — такий принцип музейної реставрації, — переконує завідувач реставраційного відділення Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею Валерій Твердохліб. — Специфіка експозиції творів сакрального мистецтва Івано-Франківського краєзнавчого музею — у тому, що всі вони перенесли репресії тоталітарного режиму. Роботи, реставровані й експоновані у рамках проекту “Врятуймо скарби разом”, були досліджені й ідентифіковані Марією Гелитович (завідувач відділу давнього українського мистецтва Національного музею імені Андрія Шептицького у Львові — Авт.). І відомо, що деякі з робіт були, у тому числі, із Калущини. Проте, у проекті ми не ставимо собі за мету презентувати певні регіони. Ми хочемо привернути увагу громадськості до сакрального мистецтва і до потреби збереження давніх пам’яток цього мистецтва. І, якщо реставрацією займаються фахівці у великих містах, то не кожен регіональний центр має спеціалістів, здатних саме для фахової реставрації.
Офіційною датою відкриття проекту можна вважати 25 листопада 2009 року, коли у залах Ратуші відкрилася виставка «Врятуймо скарби разом!»
Власне, ця фахова реставрація разом із проектом ожила в Івано-Франківську. На базі Івано-Франківського краєзнавчого музею було створено реставраційний відділ. Тож, робота над відновленням пам’яток, можна сказати, триває безперервно, і, як мінімум, раз на рік її результати виставляють на огляд громадськості.
Ще більшим позитивом є і те, що проект не просто зберігає традиційних спонсорів, але і приваблює нових. Це — і комерційні структури, і приватні особи.
— Проект успішний тому, що ми не ставимо собі за надмету проводити коштовні реставрації, а, все ж, робимо більший акцент на консервації творів. Тому намагаємося залучити тих меценатів, які допоможуть нам зібрати виключно потрібні для реалізації проекту кошти. І, звичайно, добираємо такі твори і такі проекти їхньої реставрації, кошти для яких посильно зібрати громадою. Хоча, європейський підхід до реставрації побудований на погодинній оплаті праці реставратора. Ми ж намагаємося більше опиратися, обраховуючи вартість роботи, на саме проект реставрації, матеріали тощо. Як правило, реставрація ікони коштує у межах 5-10 тис. гривень. Якщо виставляємо якийсь більш складний проект, під його фінансування намагаємося знайти кілька спонсорів. Проте, варто зазначити, що проект вимагає не тільки грошових вкладень безпосередньо у реставрацію, але й певних організаційних витрат. Наприклад, минулого року ми коштом меценатів придбали складну коштовну вітрину. Є і люди, які допомагають не грошима, а надають потрібні послуги, матеріали. Вони також потрапляють у перелік меценатів. Загалом, кошториси таких виставок — у межах 30-40 тис. гривень, — зазначив Валерій Твердохліб. — Успіху нашого проекту дивуються й у Києві. Але він успішний, мабуть, тому, що ми не вимагаємо надзвичайно великих коштів. Отже, ми плануємо і надалі зробити виставку у рамках проекту традиційною. Хоча, не завжди можна встигнути відреставрувати 12 робіт на рік. Адже є такі, які можна відновлювати і рік-два.
Цього року 30 квітня буде запрезентовано ще 12 врятованих творів сакрального мистецтва, що стануть гарним доповненям до вже постійної експозиції “Врятуймо скарби разом!” Івано-Франківського краєзнавчого музею.
До речі, проект побудований таким чином, коли поряд із відреставрованими експонатами можна побачити їхні фото до початку реставрації. У музейних збірках чекають на фахову реставрацію ще багато творів сакрального і світського живопису, скульптури, виконаної професійними та народними майстрами, стародруків, старовинних меблів, предметів сільського та міського побуту тощо.
У вівторок, 30 квітня, в Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї відкриється експозиція 12-и відреставрованих ікон і скульптур, які стануть доповненням до постійно діючої експозиції Івано-Франківського краєзнавчого музею “Врятуймо скарби разом”.
— Експозиція — спеціально підібрана з ікон і скульптури, які будуть цікаві, особливо, з огляду на наближення Великодніх свят. Майже всі експонати створені у XVIII столітті. Серед них є знаковою скульптура “Воскресіння” одного з представників школи Пінзеля. Буде виставлена після реставрації скульптура “Ісус”. Цікавою буде і скульптура Марії Маргарити Алякок — французької святої, яка ввела у релігійну символіку поняття Серця Христового. Ікони і сакральна символіка, пов’язана з іменем Марії Алякок, поширені на теренах Західної України. Часто у сільських хатах можна знайти старі ікони зі зображенням Ісуса Христа із серцем. А одним із центральних елементів виставки має бути плащаниця, виготовлена 1815 року. Проте, її долучать до виставки в Івано-Франківську аж після того, як вона побуває на виставці у музеї Івана Гончара у Києві, — додає Валерій Твердохліб.
Тож, більше про сакральне мистецтво Галичини і його історію у відреставрованих образах — на презентації нового доробку проекту “Врятуймо скарби разом”.
