Сільські голови Калуського району на відзначенні Дня Незалежності у Калуші. За новою реформою, їх не обиратимуть, а приз Адміністративно-територіальна реформа є топ-темою уже упродовж 2-х років. Свого часу у Програмі підтримки розвитку місцевого самоврядування навіть були передбачені кошти на проведення місцевого референдуму та адмінреформи. Загалом приблизно півмільйона гривень. А восени минулого року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект у співавторстві із кандидатом у народні депутати Валерієм Келестином. Тоді ініціатива трактувалася суто як передвиборний піар і не отримала підтримки широкого кола людей. Більше того: спроба міського голови активізувати рух за реформу методом шантажу (мовляв, хто проти реформи — той без безкоштовної медицини. — Авт.) також не дала результату. Навпаки: сільські голови звернулися до голови ОДА з тим, щоб надати процесу гласності та вивчити думку громад. Провладний кандидат від Калуського виборчого округу до Верховної Ради не пройшов, відтак, надія на швидкий рух законопроекту згасла. Однак — не сама ідея проведення адмінреформи. Щоправда, цього разу міський голова Ігор Насалик намагається дистанціюватися від процесу, навіть якоюсь мірою ігнорувати його. Адже саме цікавість міського голови, великі кошти, які можуть прийти у місто вслід за реформою, та зміну статусу очільника нової об’єднаної одиниці досі вважали фундаментальними у реформаторському русі.
Після першого млинця міська влада вирішила піти іншим шляхом та надати ідеї цілком іншого статусу: не домовирощеного, створеного у стінах міської ради, а — очолюваного фахівцями. Щоправда, скільки це коштувало місту, наразі не оголошують.
Так, наприкінці січня міськрада затвердила Меморандум про співпрацю між Інститутом громадянського суспільства, який є неурядовою громадською організацією, та Калуською міською радою з питань оптимізації адміністративно-територіального устрою. Згідно з цим документом, Інститут взяв на себе зобов’язання розробити модель оптимізації адміністративно-територіального устрою Калуського району. Міська рада, у свою чергу, зобов’язалася сприяти подальшому просуванню розробленої Інститутом моделі на території Калуша і Калуського району. Міська рада вже отримала напрацювання Інституту — концепцію законопроекту реформування на території Калущини. Для цього міська рада та Калуська РДА зібрали усі вихідні дані, у тому числі — повну інформацію щодо демографічної, соціально-економічної ситуації, наявної інфраструктури, промислового потенціалу у Калуші та усіх населених пунктах району. Нещодавно на сайті міської ради з’явилися результати роботи ГО “Інститут громадянського суспільства” — концепція “Про державно-правовий експеримент в Калуському районі”.
ДЕПУТАТИ — СЛУХАЛИ
Одразу по Великодню депутати міської ради зібралися на депутатські слухання щодо запропонованого експерименту із проведення адмінреформи.
— Сьогодні держава робить кроки у напрямку адміністративно-територіальної реформи. Відомо, що з 2015 до 2020 року в Україні проводитиметься реформа, а до 2015 року — експерименти. Пілотних проектів буде небагато — може, 3-4. І зараз йде боротьба за те, щоб потрапити у їх число. Якщо ми зараз випадемо із реформи, то її знову напише чиновник, — так, як писалася, приміром, медична реформа. Краще проявити ініціативу самим, ніж потім різатимуть по живому. Тим більше, що у нас уже багато напрацювань, — звернувся до депутатів начальник відділу внутрішньої політики міської ради Микола Шинкар.
Нинішня концепція адміністративно-територіальної реформи різниться акцентами. Так, якщо раніше у стінах міської влади деталізували роботу виконавчих органів та зосередилися на повноваженнях влади, то зараз акцентували на змінах у фінансових механізмах функціонування громади.
Загалом, концепція передбачає ряд новацій, які вкрай потрібні для нормальної життєдіяльності міста. Проте, містить у собі й ризики, які можуть виникнути у разі, якщо до керування об’єднаною одиницею прийде авторитарна особа. Приміром, концепція передбачає повну ліквідацію районної ради і РДА. Калуська РДА припиняє свою діяльність. Основні повноваження РДА передаються для виконання виконавчим органам Калуської міської ради (освіта, медицина, культура, соціальний захист, дозвільні процедури). Повноваження територіальних органів центральних органів виконавчої влади за винятком податкових органів, державних служб (інспекцій), а також органів міліції, прокуратури, передаються виконавчим органам міської ради.
Наглядова функція Калуської РДА щодо органів місцевого самоврядування передається Івано-Франківській ОДА. Калуський міський голова отримує повноваження погодження призначення керівників територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, що діють у межах громади. Таким чином, з одного боку посилиться президентська вертикаль влади, адже у руках ОДА зосередиться більше функцій. З іншого — міський голова значно розширить свої повноваження. Адже, зокрема погоджуватиме не тільки призначення керівників різних структур. Очевидно, він матиме вплив і на призначення сільських війтів. Згідно із концепцією, посада сільського голови перестає бути виборною. Відтак, ставить очільників сіл у залежність. І цей фактор не убезпечує навіть рада старійшин, яка має бути створена при міському голові (при міському голові утворюється колегія у складі представників рад старійшин, яка наділяється певними повноваженнями щодо попереднього розгляду тих питань, що зачіпають інтереси окремих населених пунктів. — Авт.), і з якою, при бажанні, можна знайти спільну мову.
Зрештою, у плані управління територіями села Калуського району навряд чи щось виграють, адже стають менш самостійними, ніж досі. За словами Миколи Шинкаря, для експерименту не підходить концепція району, за якою сільські ради просто укрупнюються автономно від міста, бо це — економічно не вигідно. Адже при цьому надходження на 1 мешканця села зменшуються, а бідніші села ляжуть тягарем на багатші. Однак, немає певності у тому, що така ж ситуація не виникне, коли села приєднаються до міста. Крім того, постає питання, чи братимуть до уваги інтереси сіл району. Адже, згідно із концепцією, міська рада обирається прямими виборами за мажоритарною виборчою системою у багатомандатних округах. Склад ради — 90 депутатів, які обираються у 90-та виборчих округах із приблизно рівною кількістю виборців. У кожному окрузі обирається один депутат. Можна припустити, що села (можливо, й не всі) матимуть у раді по одному представнику. Тому, коли вирішуватиметься питання про розподіл бюджету, про використання земельних ресурсів, матиме значення думка більшості. При цьому не варто забувати, що війт у кожному селі буде призначений. Крім того, укрупнення об’єднаної одиниці не сприятиме близькості влади до народу, а отже — до проблем периферії. Як приклад — Калуш, який мало вділяє уваги мікрорайонам, хоча у депутатському корпусі й присутні представники цих частин міста.
Звісно, якщо усі процеси у раді будуть демократичними, то такі ризики — мінімальні. Але майже кожен очільник демонструє авторитарність у своєму управлінні. А кошти, які прийдуть у місто за проведенням експерименту, є великою спокусою для чесної гри.
— Кожна із концепцій — попередня чи нова — передбачала кошти на розвиток інфраструктури, — стверджує Микола Шинкар. — Якщо ми потрапимо у пілотний проект, то можемо претендувати на кошти на виготовлення землевпорядної документації плюс — більше, ніж на 600 млн. гривень на розвиток інфраструктури. Крім того, під експеримент Європа виділяє 600-700 млн. євро, які будуть розподілені між учасниками пілотних проектів. Ну, і застосовуючи нову фінансову модель, зрозуміло, що більше платежів залишатиметься у місцевому бюджеті.
Реформа потягне за собою і зміни у медично-освітніх галузях. Можливо, не лише позитивні — за рахунок збільшення фінансування, але, й негативні — бо йдеться про укрупнення. Як припустив депутат міської ради Михайло Клим, під удар можуть потрапити школи із малою кількістю учнів, ФАПи або амбулаторії у тих селах, де кількість пацієнтів досить мала. Це — не тільки незручності для мешканців сіл, але й звільнені педагоги й медики, які є тією частиною населення, яка впливає на формування думки суспільства загалом.
Загалом, нині критичних зауважень до ідеї із проведенням адмінреформи значно менше, ніж тоді, коли вона у місті тільки виникла. Тоді її сприймали як “захцянку” міського голови, а зараз — як життєву необхідність. Питання — за якою моделлю її впроваджуватимуть. Крім того, якщо попереднього разу місто йшло врозріз зацікавленості ОДА, сподіваючись на допомогу народного депутата, що, зрештою, стало найбільшою помилкою, то зараз, очевидно, ОДА відводиться ключова роль у “проштовхуванні” адмінреформи. Нині адміреформа ближча, ніж раніше. І зрозуміло, що передбачає нові вибори міського голови та міської ради. Можливо, це такий збіг обставин, але життя у місті якось непомітно трохи пожвавилося. Претенденти на посаду міського голови поволі виходять на низький старт. Принаймні, дещо змінилася тональність риторики, а про список претендентів почали говорити вголос.
Так, нова концепція на час проведення експерименту пропонує:
— проводити зарахування до бюджету громади 100% податку з доходів фізичних осіб;
— податок на землю відносити до місцевих податків;
— кошти міського бюджету, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, обліковуються на окремому казначейському рахунку;
— делеговані повноваження фінансуються відповідно до нових соціальних стандартів у галузях освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення та спорту;
— джерелом фінансування управління праці і соціального захисту населення, відділу ведення Державного реєстру виборців, управління державної реєстрації визначаються кошти державного бюджету;
— зі складу видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, виключаються програми і заходи, що належать до загальнодержавних повноважень;
— з державного бюджету надається додаткова дотація на суму невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів міського бюджету, визначених у законі про Держбюджет;
— Калуській міській раді надається право регулювати ставки місцевих податків і зборів, залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а також встановлювати пільги;
— кошти казначейського рахунку, на якому обліковуються доходи та видатки міського бюджету, для покриття дефіциту фінансових ресурсів Державного бюджету України використовуються тільки на договірній основі між Міністерством фінансів України та міською радою. У такому ж порядку використовуються кошти для покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України.
Серйозні зміни відбуваються і у земельній та будівельній галузях: згідно із концепцією, земля, яка станом на день ухвалення Закону не є у державній чи приватній власності, оголошується комунальною власністю. Розпорядником земель комунальної власності є Калуська міська рада.
Зокрема, міська рада передає безкоштовно землі у державну власність для виконання державних функцій. Відчуження чи передача земель в оренду навколо населених пунктів, що входять до складу об’єднаної громади, здійснюється з урахуванням потреб цих населених пунктів та позиції колегії ради старійшин.
Новостворена громада забезпечується схемою планування території та генеральними планами. Міській раді повертаються функції здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (видача дозволів на початок будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, недопущення самовільної забудови).
У тарифах на комунальні послуги враховуються витрати на впровадження енергозберігаючих технологій та енергоефективного обладнання, враховуючи терміни окупності таких проектів. Виділення субвенцій місцевому бюджету з державного бюджету на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення заміняється виділенням коштів з державного бюджету безпосередньо енергетичним компаніям, які постачають природний газ та електроенергію.