На Домбровському кар’єрі ситуація стрімко погіршується. Треба — 200 млн. гривень

Учора відбулося засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Калуської міської ради, на якому обговорювали єдине питання — ситуацію на Домбровському кар’єрі, яка — стрімко погіршується. Рівень небезпеки охарактеризували як регіональний або навіть державний. Кошти на вирішення ситуації також — відповідного масштабу.
Переглядів: 615

Нагадаємо, 2 тижні тому у Калуші знову заговорили про Домбровський кар’єр. Так, наприкінці червня на адресу ОДА надійшов лист від відділення Академії гірничих наук України, у якому науковці повідомляли: у результаті щомісячного моніторингу стану бортів Домбровського кар’єру та гідрохімічного складу вод у його затопленій частині у північній частині кар’єру виявлено відкритий карстовий канал, діаметром близько 50 см, з якого витікає каламутний потік грунтових вод.

Упродовж кількох днів науковці розробили та подали свої висновки та пропозиції щодо усунення надзвичайної ситуації на Домбровському кар’єрі. Фахівці пропонують не разове, локальне вирішення проблеми, а — грунтовний підхід. Над вирішенням проблеми думали фахівці ДП «НДІ «Галургія», Івано-Франківського «НТУ «Нафти і газу» та ТОВ «НВП «Антрацит-Плюс Лтд.».

Проте, уже днями стало зрозуміло, що ситуація на Домбровському кар’єрі стрімко погіршується.

— Зараз там візуально збільшився притік води. Якби сталася повінь, то це спричинило б до утворення яру між річкою Сівкою та кар’єром. Тоді Сівка відновить своє природнє русло – через кар’єр. Фактично, відбудеться затоплення кар’єру. Візуально неможливо виміряти притік води, проте останні проби свідчать про те, що густина води на витоці цього відкритого карстового каналу зменшується і це відбувається за рахунок збільшення притоку води. Тут формується підземний карст. Потрібно перехопити потік, дослідження проводити уже немає змісту. Треба визначити місця утворення карст, зупинити формування яру і русла. Бо якщо зволікати — протримаємося до першої повені, — повідомив директор ДНДІ галургія Іван Костів.

За словами науковця, відновлювати дренажну траншею уже пізно, її треба навпаки — засипати й ізолювати зовнішній борт кар’єру, зробити герметичну чашу.

— Візуально ми бачимо, що потужність водопритоку зросла у півтори-два рази, вода витікає уже двома рукавами. Відбувається активне винесення глини. Потрібні геофізичні дослідження і, потім, — тампонування, — повідомив головний спеціаліст відділу оперативного контролю Держуправління екологічних ресурсів в області Роман Кравець. — Є техніко-економічне обґрунтування та технологія виконання робіт, яка пройшла державну експертизу. За останні кілька років вперше зареєстрована така технологія, вона пройшла погодження у 6-ти міністерствах. Прийшов нарешті час щось робити.

Технологія, яку нині пропонують науковці, належить ТОВ «НВП «Антрацит-Плюс Лтд.». За словами представника цього підприємства, вона уже впроваджена на шахтах Донбасу і Львівсько-Волинського басейнів, Донецькому метрополітені, тунелях «Укрзалізниці», шламосховищах Нікопольського феросплавного заводу, у Чорнобильській зоні відчуження, у Чехії — для захисту термальних мінеральних вод санаторіїв Карлови Вари, у США — для захисту довкілля від забруднення гідросфери важкими металами та у Тайвані — для запобігання потрапляння підземних вод при будівництві глибоких вентиляційних стволів і тунелів. Технологія призначена для захисту й охорони навколишнього природного середовища від забруднення небезпечними речовинами, і передбачає здійснення гідроізоляції підземних гірничих виробок, кар’єрів, солевідвалів, сховищ небезпечних токсичних речовин за рахунок використання у ролі тампонажного матеріалу спеціальних розчинів. Йдеться про створення протифільтраційної завіси.

— Цю технологію пропонували ще кілька років тому і тоді вона була суттєво дешевша, але — занадто дешева, тому цей проект постійно «футболили». Зараз його вартість зросла у рази. Те, що відбувається зараз на полігоні ГХБ та на кар’єрі — це злочин. І ми уже ніяк не можемо вплинути на ситуацію, — упевнений відомий у місті еколог Михайло Довбенчук.

Загалом, технологія, яку пропонує луганський інститут ТОВ «НВП «Антрацит-Плюс Лтд.» — доволі дорога. За словами представника підприємства, коли у 2009 році вартість робіт на північному борті кар’єру становила 40 млн. гривень, то нині це коштуватиме 60 млн. гривень. Однак, на виконанні цих робіт не варто зупинятися. Якщо комплексно вирішувати проблему, то таку ж протифільтраційну завісу потрібно створити по периметру всього кар’єру та — на відвалах. Загалом це коштуватиме приблизно 200 млн. гривень. А щоб повністю позбутися екологічного лиха, треба ще й «окільцювати» хвостосховище №1. Проте, підприємство обіцяє доволі швидко справитися із завданням, адже, за словами його представника, це для них — робота неважка.

— Нема грошей — значить треба зняти кошти із вивезення гексахлорбензолу. Бо там — не “горить”, а тут — пожежа, — зауважив представник «Антрациту».

Також він повідомив, що саркофаг для полігону ГХБ кілька років тому коштував би державі 30 млн. гривень, і це — найкраще що можна було зробити із полігоном.

За словами голови калуської РДА Василя Петріва, ситуація, яка нині склалася у Калуші, як мінімум, регіонального або й державного значення. Зрештою, і фінансування також не місцевого масштабу. На перших порах, вважає Василь Петрів, потрібно звертатися про виділення хоча б 3-4 млн. гривень, щоб зупинити «цей потік».

— Хоча, якщо ми зупинимо його, це не означає, що ми зупинимо інший притік води до кар’єру, — каже Василь Петрів. — Ми сьогодні навіть не знаємо, скільки залишилося до водоносного горизонту, бо моніторинг ніхто не веде.
За даними науковців, до водоносного горизонту нині залишається менше, ніж 3 метри, а до міських водозаборів розсоли перебувають на відстані 300-400 метрів.

Крім того, загрозлива ситуація нині й за станом криниць. За словами начальника Калуського районного управління держсанепідемслужби Оксани Ананевич, санстанція моніторить якість питної води у криницях. Для цього обрано по 10 криниць у селах Сівка Калуська та Кропивник, і ще 15 — у Калуші. З 2010 року вміст хлоридів фахівці фіксували на вулиці Зарічній на Загір’ї.

— Цього року мережу спостереження розширили. Підвищення вмісту хлоридів фіксується на вул. Дорошенка (Загір’я) та на вул. Сівецькій. На вул. Сівецькій — вміст хлоридів — 450-600 мг. на літр при нормі 350, тут перевищення фіксуємо стабільно. Проте, вперше ми виявили перевищення вмісту хлоридів у Хотіні на вул. Головацького, — каже Оксана Ананевич.

Проте, зменшено кількість проб по полігону гексахлорбензолу: якщо у 2010 році було 5 контрольних точок для відібрання проб, то уже цього року — 3.

Члени комісії зійшлися на тому, що ситуація на Домбровському кар’єрі тягне на регіональний або й державний рівень. Тому — треба просити допомоги у профільних міністерств та — Кабміну.

— Народний депутат Ольга Сікора зустрілася із заступником міністра з надзвичайних ситуацій. У результаті, те, що відбувається у Калуші, взято на контроль. Також були направлені відповідні звернення до Президента та Прем’єр-міністра про те, щоб взяти ситуацію на контроль РНБО та виділити кошти на її вирішення з резервного фонду державного бюджету, — повідомив помічник народного депутата Ігор Очкур.

Сьогодні, о 9.30 має відбутися засідання обласної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.


Небайдужий житель міста Калуша на своїй сторінці у соціальній мережі виклав шокуючі кадри, зняті ним у Домбровському соляному кар’єрі.