«Солодка» електромашина

Пасічник із 40-річним стажем та музикант міського оркестру більшу частину грошей на купівлю новинки заробив на продажу бджолопродуктів.

— Для того, аби зрозуміти , наскільки вигідна  моя машинка, треба на ній покататися, — каже, по-джентельменськи відкриваючи  двері невеличкої сріблястої машини, 64-річний Олександр Сисоєв. У салоні — чисто та свіжо, навіть натяку на вже такі знайомі запахи бензину чи газу немає. Натомість, в автівці пахне…медом.

— Я пасічникую понад сорок років, і бджілки-трудівниці допомогли  мені заробити на цей електромобіль. Тепер я ним на пасіку їжджу і медок вожу, — каже, усміхаючись, водій електромобіля Selena ЕC-4LW.

До речі, така машина чи не єдина в Західній Україні. Купив її чоловік у Києві за 118 тисяч гривень. Каже — просто захотів мати екологічно чистий транспорт. До цього часу Олександр Васильович їздив на «Волинянці» вітчизняного виробництва. Згодом збирав гроші й хотів придбати джип Renault Duster, але лише побачив електромобіль Selena — передумав. Одразу захотів її придбати.

— Це в нас кохання з першого погляду, — жартує чоловік, який додому зі столиці вже повертався на щойно купленій новинці.

Із Києва до Івано-Франківська їхав два дні. Адже максимальна швидкість машини—60 кілометрів на годину. Це пан Олександр вважає чи не єдиним недоліком машини. Психологічно важко їхати так повільно на швидкісній трасі, образливо, коли всі обганяють. Хоча, з іншого боку, — так безпечніше. Зрештою, і переваги новинки чоловік також одразу зрозумів. Ані бензину, ані газу купувати не треба. Зарядив акумулятори впродовж 6-8 годин, уночі, коли спиш у готелі, — і поїхав. Та і майже всі у готелях, дворах та на автозаправках давали пану Сисоєву можливість підзарядити машину безкоштовно. Лише в одному з тернопільських готелів попросили… дві гривні. Ось де суттєва економія коштів.

— Моя машинка  — п’ятидверний хетчбек, — пояснює водій. — Вона обладнана двигуном потужністю 5 кіловат, 12-гелієвими акумуляторами, розмірами 20х40 сантиметрів кожен. Вони безпечні для організму, та розташовані в капоті і під двома сидіннями. Вони розраховані на тисячу заряджань-розряджань. А ще є кондиціонер, електросклопідйомники, магнітофон, чотири динаміки, електропривід бічних дзеркал. А ходова частина — копія автомобіля Chery QQ. Машина дуже тихенька й комфортна, хоча й китайського виробництва. На коробці передач лише три функції: вперед, назад, та на місці.

Коли  Олександр Васильович привіз реєструвати електромобіль, то в ДАІ було невтямки, як це писати об’єм мотора 0 кубометрів. Але зареєстрували машину швидко. На «Селені» чоловік вже наїздив три тисячі кілометрів. Переважно по місту та області, в основному він катається на пасіку, возить вулики та мед і бджолопродукти.

— Моєю трудівницею можна перевезти одразу чотири двокорпусні або п’ять — однокорпусних вуликів, — розповідає з гордістю Олександр Васильович. — Повної зарядки вистачає на 250 кілометрів. Але  з мого досвіду — на 200, та ще і залишається трохи. На місяць потрібно 150 кіловат електроенергії. Вартість одного кіловатту — 33 копійки. Отже виходить, що мені потрібно майже 50 гривень. І ось тепер порівняйте із ціною літра бензину чи навіть газу. Яка економія! А заряджаю машину у квартирі від звичайної розетки. Електрику не вибиває, бо всі проводки в будинку справні, а кабель зарядного пристрою —потужний.

Аби слідкувати за рівнем зарядки, чоловік  дивиться на спеціальний прибор. Там,  як на світлофорі, — зелена, жовта та червона поділки. Якщо вже на кінці жовтої стрілочка показує, треба акумулятори виймати та заряджати.